Ухвала суду № 38679818, 13.05.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/317/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1440/14

Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л.

Доповідач Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Хіль Л.М., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 березня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності, припинення права на частку в спільному майні з виплатою її вартості

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання часток в спадковому майні та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та прохала припинити право ОСОБА_2 на ? частину гаража за адресою АДРЕСА_1 та на ? частину легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску. Просила визнати за нею право власності на зазначене майно та стягнути з неї на користь відповідача вартість майна в сумі 11587,50 грн.

Із зустрічним позовом до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_2 та просив суд визнати за ним ? частку в спадщині, яка складається з гаража за адресою АДРЕСА_1 та транспортного засобу. Просив також визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частину гаража та ? частину транспортного засобу.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Припинено право ОСОБА_2 на частку в спільному майні, а саме на ? частину гаража за адресою АДРЕСА_1 та на ? частину легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину гаража за адресою АДРЕСА_1 та ? частину легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість ? частини гаража за адресою АДРЕСА_1 та на ? частини легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в загальній сумі 11587 грн. 50 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 457 грн. 71 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 20 коп.

Не погодившись з даним рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 та прохав скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Посилалався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_2 повторно не з'явився, надавши заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у відрядженні за місцем роботи.

Колегією суддів за аналогічною заявою апелянта відкладався розгляд справи у судовому засіданні 29 квітня 2014 року.

У відповідності до вимог ст. 305 ч.2 ЦПК України колегія суддів розглядає справу за відсутності апелянта, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 з 18 травня 1973 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті останнього відкрилась спадщина до складу якої входить ? частина гаража за адресою АДРЕСА_1 та ? частина автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску.

ОСОБА_3 як дружина та ОСОБА_2 як син померлого є спадкоємцями першої черги майна ОСОБА_5

ОСОБА_3 24 грудня 2013 року отримала свідоцтво про право власності на ? частину автомобіля марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також на ? частину гаража за адресою АДРЕСА_1, як на ? частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, набутого за час шлюбу.

ОСОБА_3, будучи спадкоємцем майна ОСОБА_5, у встановленому законом порядку прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину від 24 грудня 2013 року на відповідні частки в спадщині.

ОСОБА_2 також у встановленому законом порядку прийняв спадщину, але з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса не звернувся.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що частка ОСОБА_2 у майні є незначною та не може бути виділена в натурі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_2 не є власником майна, а тому не повинен бути відповідачем за позовом є необґрунтованими, оскільки суд вірно встановив, що він прийняв спадщину, яка в силу ч.5 ст.1268 ЦК України належить йому з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, відсутність державної реєстрації спадкового майна не перешкоджає зверненню ОСОБА_3 до суду за захистом її прав.

Також є необґрунтованими доводи апелянта щодо незалучення до участі у справі в якості третьої особи Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області.

Відповідно до ч.1,2 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу.

Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області не подавало до суду заяву щодо вступу їх у справу в якості третьої особи. Сторони у справі також не повідомляли суд про обставини передбачені ч.1 ст. 36 ЦПК України.

Окрім цього, рішення у справі, виходячи із предмету позову, не впливає на права та обов'язки Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області, а тому залучення їх до справи не є необхідним.

Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги про помилковість судового рішення спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.309 ЦПК України як підстави для скасування або зміни рішень.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1, 315 ч.1,2 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного сужду м. Полтави від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: О.Ю. Кузнєцова

Судді: Л.М. Хіль

В.А. Чічіль