Ухвала суду № 38679062, 14.05.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"14" травня 2014 р. Справа № 926/483/14

За позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок»

про стягнення заборгованості в сумі 43688207,11 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Оборський Я. В., довіреність від 26.03.2012 № 98/12;

від відповідача - Пацурківський О. А., довіреність від 03.10.2013 № 257.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок», м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 43688207,11 грн., в тому числі: 36768490,05 грн. кредиту, 6493137,64 грн. процентів за користування кредитними коштами та 426579,42 грн. пені за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.

Позов мотивується тим, що 18.10.2007 між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір № 012/05-1/13 зі змінами та доповненнями внесеними рядом додаткових угод. Згідно умов кредитного договору відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 39955597,00 грн. та кінцевим терміном погашення кредиту до 31.07.2013 з щомісячною сплатою 18 % річних. Проте, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, заборгувавши позивачу суму позову. Зокрема, основна заборгованість в сумі 36768490,05 грн., заборгованість за відсотками в сумі 6493137,64 грн. та пеня в сумі 426579,42 грн.

В ході розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду та зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Чернівецької області справи № 926/485/14.

Судом зазначені клопотання відповідача розглянуто та відмовлено у їх задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю.

Відповідач позов не визнає з посиланням на помилковість обрахування суми заборгованості та штрафних санкцій. Зокрема, зазначає, що позивач при конвертації заборгованості відповідача з доларів США у гривню не застосував офіційний курс НБУ на день проведення такої операції, а також не зарахував невикористаний залишок у рахунок погашення кредиту. У зв'язку з цим сума основної заборгованості на думку відповідача становить 36032095,43 грн., що на 736394,62 грн. менше заявленої позивачем. Також, відповідач посилаючись на надані ним банківські виписки зазначає, що позивачем враховані тільки відсотки у сумі 346047,98 грн. Однак, відповідачем на користь позивача сплачені відсотки у сумі 2291167,8 грн. Крім того, позивачем нарахована пеня з порушенням 6-ти місячного строку, передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

У зв'язку з викладеним у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи на предмет правильності обрахунку стягуваних сум.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи.

У силу частин першої та другої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

За приписами пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як видно із змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача у сумі 43688207,11 грн. на підставі кредитного договору № 012/05-1/13 від 18.10.2007 з відповідними змінами внесеними рядом додаткових договорів.

Поряд з цим, згідно розрахунків відповідача розбіжність по основній заборгованості та нарахованим відсоткам становить більше 2 млн. грн.

Враховуючи викладене, з метою встановлення фактичної суми основного боргу, нарахованих відсотків та пені, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача стосовно призначення судово-економічної експертизи, оскільки під час вирішення господарського спору у даній справі виникли питання, які потребують спеціальних знань, що мають значення для оцінки доказів, з'ясування обставин та прийняття рішення суду.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Тому, судом вирішено покласти витрати на проведення даної судової експертизи на відповідача, оскільки саме ним заявлено клопотання про призначення судової експертизи, а її проведення слід доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинська, 54).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі судово-економічну експертизу, провадження якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинська, 54).

2. Особи, які безпосередньо проводитимуть експертизу, несуть відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

3.1 Чи підтверджується документально наданий позивачем розрахунок сум основної заборгованості у сумі 36768490,05 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6493137,64 грн. та пені у сумі 426579,42 грн. за кредитним договором № 012/05-1/13 від 18.10.2007 з урахуванням внесених до нього змін?

3.2 Якщо не підтверджується, визначити розмір основної заборгованості, заборгованості за відсотками та розмір пені за кредитним договором № 012/05-1/13 від 18.10.2007 з урахуванням внесених до нього змін.

4. Надати експертам матеріали справи господарського суду Чернівецької області № 926/483/14.

5. Зобов'язати сторони надати експертній установі усі необхідні документи та письмові пояснення.

6. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок» здійснити оплату вартості експертизи. По закінченні розгляду справи розподіл судових витрат, в тому числі і витрат, пов'язаних з проведенням даної експертизи, провести відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

7. Експертній установі забезпечити участь представників сторін при проведенні та складенні висновку експертизи.

Суддя В. Байталюк