Ухвала суду № 38678555, 13.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

13 травня 2013 р.Справа №804/5552/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

суддів: Рябчук О.С., Горбалінського В.В.,

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.,

за участю:

представників позивача: Разводова В.І., Коновця О.А.,

представників відповідача: Беркутова О.П., Верещаки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1-р/тк від 21.03.2013р. у справі №78/05-10-1/12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій».

Крім того позивачем було подано клопотання про забезпечення вищевказаного адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1-р/тк від 21.03.2013р. до набрання законної сили рішенням суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду цієї справи.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову зазначалося, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного протиправного рішення відповідача, останнє набере чинності і буде обов'язковим до виконання. При цьому виконання такого рішення призведе до значних втрат позивача, а саме до сплати безпідставного та протиправно накладеного на підприємство штрафу у розмірі 3000000 грн., а такі кошти у підприємства відсутні, оскільки за результатами господарської діяльності за 2012 рік у позивача зафіксовано збиток у розмірі приблизно 2000000грн. Вилучення цих коштів призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій», а, як наслідок, до невдоволення у трудовому колективі. Також вилучення цих коштів унеможливить сплату підприємством податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що може призвести до зупинення роботи автостанцій та автовокзалу. Отже, якщо Антимонопольний комітет України звернеться до суду з позовом про стягнення з позивача штрафу, накладеного оскаржуваним рішенням, яке набере сили, і суд задовольнить ці вимоги, позивачу, у разі задоволення його позову у цій справі, прийдеться докласти значних зусиль, щоб відновити свої права і повернути стягнуту суму.

Представники позивача у судовому засіданні з розгляду клопотання про забезпечення позову підтримали це клопотання та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення клопотання ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» про забезпечення позову заперечував, посилаючись у письмових запереченнях на те, що оскаржуване рішення відповідача не є виконавчим документом, на підставі якого може бути здійснено стягнення штрафу та пені у примусовому порядку, а, згідно ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням органів АМКУ, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку, отже, доводи клопотання про забезпечення позову про те, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення можуть призвести до вилучення у позивача коштів у розмірі 3000000грн. в рахунок погашення застосованих цим рішенням штрафів, є необґрунтованими. Крім того, зупинення дії оскаржуваного рішення зводиться до заборони Антимонопольному комітету України звертатися до суду з позовом про стягнення штрафу та пені, що є порушенням приписів ст.ст.14 та 124 Конституції Українист.25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Представники відповідача у судовому засіданні з розгляду клопотання про забезпечення позову також заперечували проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм права, що регулюють дане питання, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення поданого ним адміністративного позову, з огляду на наступне.

Так, приписами ч.1 ст.117 КАС України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, наведеною нормою права визначено підстави, за наявності яких може бути забезпечено позов.

Як вбачається з клопотання про забезпечення позову ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій», воно обґрунтовано тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного протиправного рішення відповідача, останнє набере чинності і буде обов'язковим до виконання, в ході якого з позивача буде примусово стягнуто суму штрафів, накладених цим рішенням.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.

Так, ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.7 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

При цьому судом встановлено, що Антимонопольний комітет України станом на теперішній час не звертався до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» штрафних санкцій, накладених на останнього згідно рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1-р/тк від 21.03.2013р., тим більше, що на разі ще не сплив двомісячний термін, наданий ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для самостійного виконання такого рішення, а, отже, у відповідача навіть не виникало право на звернення до суду з позовом про стягнення цього штрафу.

Суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України не є виконавчим документом, а, отже, на його підставі не може бути здійснено стягнення штрафу та пені у примусовому порядку.

Разом з тим, звернення до суду із позовом про стягнення штрафу, накладеного таким рішенням, є правом відповідача, яким він може скористатися в порядку відповідного процесуального законодавства, однак, враховуючи, що на даний час останній з таким позовом не звертався, сам факт такого звернення є ймовірним і носить характер припущення.

Доводи, викладені у клопотанні про забезпечення позову, відносно того, що оскаржуване рішення є протиправними, не можуть бути підставою для задоволення цього клопотання, оскільки вирішення питання про протиправність цього рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору по суті і може бути вирішено під час розгляду судом самої позовної заяви. З'ясування означеного питання на стадії розгляду клопотання про забезпечення позову є фактичним вирішенням справи по суті без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову і є неприпустимим.

При цьому обставини, які б свідчили про очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що оскаржується, в клопотанні про забезпечення позову не наведені.

З огляду на вищеозначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 117,118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 18 травня 2013 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Судді О.М. Турова О.С.Рябчук В.В.Горбалінський