Ухвала суду № 38677332, 23.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р.Справа № 820/13754/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання - Кудіної Я.Г.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Клименко В. В.,

третьої особи - Забари О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/13754/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Голови Харківської районної Державної адміністрації Збукарь Віталій Павлович третя особа Директор школи Забара Ольга Сергіївна

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

25.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив суд зобов'язати відповідача забезпечити перевезення шкільним автобусом у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України в школу і додому учнів та дітей м. Бабаї та виконати наступні дії:

- розробити та узгодити з органами місцевого самоврядування та батьківським комітетом паспорт спеціального автобусного маршруту, проміжні посадочні зупинки якого не повинні перевищувати відстані 0,5 км від місця проживання контингенту, який підлягає перевезенню шкільним автобусом;

- розробити та узгодити з органами місцевого самоврядування та батьківським комітетом схему спеціального автобусного маршруту з зазначенням проміжних зупинок, часу прибуття та відправлення на кожній зупинці;

- скласти та узгодити з органами місцевого самоврядування, батьківським комітетом список осіб дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, які забезпечуються перевезенням шкільним автобусом до місця навчання та в зворотному напрямку (додому), які проживають на відстані, що перевищує пішохідну доступність рівну 0,5 км.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 29.01.2014 року відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов. Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області у свою чергу подала заяву про приєднання до апеляційної скарги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на неповне з'ясування судом обставин справи, а також невірне застосування норм матеріального та процесуального права, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, з 02.09.2013 року здійснюється підвіз учнів с. Радгоспне та смт Бабаї до школи та у зворотному напрямку відповідно до паспорту спеціального автобусного маршруту Бабаївської ЗОШ імені Героя Рядянського Союзу Потапенка П. О., погодженого ДАІ Харківського району ГУ МВС України в Харківській області.

Приймаючи рішення про залишення без задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав протиправної бездіяльності Голови Харківської районної Державної адміністрації Збукаря Віталія Павловича щодо невиконання забезпечення перевезення шкільним автобусом у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 31 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Шкільний автобус" в школу і додому учнів та дітей смт Бабаї.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 31 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Шкільний автобус" зі змінами затверджено Державну цільову соціальну програму "Шкільний автобус", обласним державним адміністраціям надано завдання розробити з урахуванням визначених цією Програмою завдань і затвердити регіональні програми забезпечення регулярного перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у сільські місцевості, шахтарських та інших малих монофункціональних містах, селищах до місць навчання, роботи і додому та вжити заходів до залучення для їх виконання коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Метою програми є організація безпечного, регулярного і безоплатного перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, шахтарських та інших малих монофункціональних містах, селищах до місця навчання, роботи і додому (далі - перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників), поліпшення освітнього рівня населення, що проживає у такій місцевості, та раціонального використання кадрового потенціалу зазначених закладів.

Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти необхідно створити належні умови для безпечного, регулярного і безоплатного перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників, що передбачено Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про місцеве самоврядування".

Метою районної програми є реалізація положень ст. 14 Закону України "Про освіту", ст. 21 Закону України "Про загальну середню освіту" щодо забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення до місць навчання (роботи) і додому учнів та педагогічних працівників, підвищення освітнього рівня сільського населення, раціонального використання кадрового потенціалу педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, створення оптимальних умов для здобуття якісної середньої освіти.

Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про освіту » для учнів, які проживають у сільській місцевості на відстані понад 3 кілометри від школи, забезпечується безкоштовне регулярне підвезення до школи і зі школи рейсовим транспортом або транспортом підприємств, установ та організацій.

Згідно з п.3 ч.1 ст.21 Закону України «Про загальну середню освіту» учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості забезпечуються транспортом до місця навчання і додому безоплатно.

Пункт 2.4 "Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу" передбачає, що транспортним обслуговуванням забезпечуються учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км, з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту.

Рішенням II сесії VI скликання Харківської районної ради від 30 грудня 2010 року "Про затвердження районної програми "Шкільний автобус" на 2011- 2015 роки" затверджено районну програму "Шкільний автобус", згідно якої районній державній адміністрації надано завдання передбачити кошти для реалізації програми, виходячи з можливостей бюджету.

В ході судового розгляду було встановлено відповідність зазначеного маршруту вищенаведеним вимогам законодавства, в тому числі щодо мінімальної відстані у 3 км. для забезпечення регулярного підвезення до школи.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для зобов'язання відповідача розробити паспорт спеціального автобусного маршруту з урахуванням відстані у 0,5 км від місця проживання до школи.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо його звернення до суду в інтересах територіальної громади, оскільки такі повноваження ОСОБА_1 В нічим не підтверджені.

Також колегія суддів зазначає, як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача було пов'язане із захистом інтересів малолітнього онука, повноваження на представлення інтересів якого позивач не має.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що в ході судового розгляду не було встановлено порушень прав та інтересів позивача ОСОБА_1, оскільки останній не входить до переліку осіб, які повинні забезпечуватись перевезенням в рамках програми «Шкільний автобус».

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/13754/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2014 р.