Рішення № 38676849, 28.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" квітня 2014 р. Справа № 911/1969/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Групп», м. Київ

до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль

про стягнення 1 434 748,95 грн.

Головуючий суддя - Щоткін О.В.,

суддя Третякова О.О.,

суддя Подоляк Ю.В.

за участю представників:

від позивача: Бондарчук Д.М., довір. б/н від 27.05.2013 р.

від відповідача: Сінькевич В.А., довір. № 35-29-9 від 04.02.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - відповідач) про стягнення 1434748,95 грн. заборгованості за надані послуги з прибирання терміналу «F» в період з 01 квітня 2012 р. по 15 липня 2012 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2013р. у справі №911/1969/13 (суддя Бабкіна В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р., позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» - 1434748 грн. 95 коп. вартості наданих послуг, 28694 грн. 98 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2013р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. у справі № 911/1969/13, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти повністю та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. касаційну скаргу було задоволено частково, рішення господарського суду Київської області 25.07.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. у справі №911/1969/13 скасовано, справу №911/1969/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2013р. справу №911/1969/13 було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 03.02.2014р. та зобов'язано позивача та відповідача надати в наступне судове засідання пояснення з урахуванням вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 17.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014р. розгляд справи було відкладено на 24.02.2014р., у зв'язку з заявленим клопотанням позивача про відкладення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2014р. строк розгляд спору було продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.02.2014р., в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2014р. призначено колегіальний розгляд справи та на підставі ухвали суду від 17.03.2014р. прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - О.В. Щоткін, судді: Ю.В. Подоляк, О.О. Третякова та розгляд справи призначено на 14.04.2014р.

В судовому засіданні 14.04.2014р., в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 28.04.2014р.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 28.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд,-

встановив:

Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» була проведена процедура відкритих торгів на закупівлю 74.70.1 Послуг з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту), термінал «F».

Відповідно до повідомлення про акцепт пропозиції № 10-09-305 від 16.03.2012р. переможцем конкурсних торгів стала компанія ТОВ «Імпел Гріффін Груп», пропозицію якої акцептовано ДП «МА «Бориспіль».

Як зазначено у позові, у зв'язку з тим, що даний акцепт був оскаржений в Антимонопольному комітеті України одним із учасників торгів, договір на надання послуг з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту), термінал «F», з позивачем не був підписаний до моменту вирішення зазначеного питання в Антимонопольному комітеті. Водночас, у зв'язку з терміновою необхідністю прибирання терміналу «F» аеропорту в період підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 керівництво відповідача запропонувало позивачу здійснювати прибирання на цей час на умовах тендерної пропозиції позивача, яка була акцептована відповідачем.

Відповідно до зазначеної домовленості позивач надавав послуги з прибирання терміналу «F» аеропорту «Бориспіль» в період з 01 квітня 2012 р. по 15 липня 2012 р.

Оскільки ДП «МА «Бориспіль» не оплатило надані позивачем, відповідно до прийнятої тендерної пропозиції послуги, 13.11.2012р. останній звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу в розмірі 1434748,95 грн., надіславши разом з вимогою акти виконаних робіт № 2834, 2835, 2836, 2837 за спірний період.

Однак, відповідач відмовився оплатити надані послуги та підписати акти, мотивуючи відмову тим, що він не укладав господарський договір у письмовій формі з позивачем, а акти, які були підписані представниками відповідача, не є підставою для виникнення між сторонами господарських зобов'язань.

На думку позивача, виходячи з приписів ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 218 Цивільного кодексу України, між товариством та відповідачем був укладений договір у спрощений спосіб.

В подальшому, 16.07.2012 р. між сторонами був укладений договір у письмовій формі про закупівлю послуг за державні кошти № 52-34-53 (послуги з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту), термінал «F», однак кошти за надані позивачем в період з 01.04.2012р. по 15.07.2012 р. послуги відповідачем залишилися несплаченими.

У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ДП «МА «Бориспіль» 1434748,95 грн. заборгованості за надані послуги.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що господарському суду необхідно, встановити хто саме та на яких умовах (зокрема щодо вартості) надавав послуги з прибирання приміщень та території терміналу «F» аеропорту безпосередньо до 01.04.2012р.; з'ясувати результати оскарження торгів до Антимонопольного комітету України та чи саме керівництво відповідача запропонувало позивачеві здійснювати протягом спірного періоду прибирання на умовах тендерної пропозиції; дослідити питання узгодження сторонами наявності чи відсутності залежності суми оплати від фактично наданих послуг (за кількісним та якісним показниками) з огляду на зазначені в актах від № 59-26/4-254, від 18.06.2012 № 59-26/4-367; від 09.07.2012 № 59- 26/4-465, від 07.08.2012 № 59-26/4-652 чинники, що є відмінними від 100 %; надати оцінку узгодженню сторонами в акті від 07.08.2012 № 59-26/4-652 відрахування від суми фактично наданих послуг у розмірі 6%; встановити загальну вартість фактично наданих послуг з огляду на дійсний обсяг виконаних робіт.

Частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Суд, розглянувши докази наявні в матеріалах справи, а також враховуючи вказівки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 17.12.2013р., встановив наступне:

17.02.2012р. Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» була проведена процедура відкритих торгів на закупівлю послуг з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту) термінал «F» 74.70.1, відповідно до повідомлення про акцепт пропозиції, переможцем конкурсних торгів стала компанія Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп».

Проте, даний акцепт був оскаржений в Антимонопольному комітеті України одним із учасників торгів.

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 10.05.2012р. № 399-р/пк-ск зобов'язано Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» скасувати всі рішення прийняті після розкриття пропозиції конкурсних торгів та завершити процедуру закупівлі - «послуги з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту) термінал «F».

Оскільки даний акцепт був оскаржений в Антимонопольному комітеті України одним із учасників торгів, договір на надання послуг з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту) термінал «F», з позивачем не був підписаний до моменту вирішення питання в Антимонопольному комітеті.

Однак, у зв'язку з терміновою необхідністю прибирання терміналу «F» аеропорту відповідач запропонував в усній формі позивачу здійснювати прибирання в спірний період (з 01 квітня 2012р. по 15 липня 2012р.) на умовах тендерної пропозиції позивача, яка була акцептована відповідачем.

Відповідно до зазначеної домовленості позивач надавав послуги з прибирання терміналу «F» аеропорту «Бориспіль» в період з 01 квітня 2012 р. по 15 липня 2012 р.

Відповідач проти даного факту заперечує посилаючись на те, що в період з 01.04.2012р. по 15.07.2012р. між позивачем та відповідачем не існувало укладеного в письмовій формі договору, умовами якого було б встановлено порядок та строки надання позивачем послуг по прибиранню терміналу «F» і обов'язок відповідача оплатити вартість таких послуг та те, що позивачем не надано належних доказів, на підтвердження наданих послуг.

Колегія суддів не погоджується з такими запереченнями відповідача з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

З наведеного вбачається, що сторони не позбавлені права на підтвердження факту наявності зобов'язальних правовідносин посилатись на інші докази, ніж договір.

Матеріали справи містять Службову записку №59-10-159 щодо оформлення тимчасових перепусток, в якій зазначено про оформлення з метою безперебійного функціонування терміналу «F», та забезпечення санітарно-екологічного стану приміщень тимчасових перепусток з доступом до КПП №10, зали «Приліт» та «Відліт» терміналу «F», працівникам ТОВ «Імпел Гріффін Груп» згідно списку, рахунки фактури на оплату перепусток № 15/580 від 25.06.2012р. та № 15/638 від 06.07.2012р., які позивач оплатив, що підтверджується платіжними дорученнями № 167 та № 367

Те, що відповідач допустив до виконання робіт з прибирання працівників позивача підтверджується також Листом № 90-22- 220 від 22.03.2013 р., в якому відповідач визнав факт цілодобового прибирання позивачем Терміналу «F» в період з 01.04.2012 до 17.12.2012 р.

Факт здійснення прибирання позивачем приміщень терміналу «F» аеропорту в період з 01.04.2012 р. по 17.12.2012 р. підтверджується також: листом № 31802/13 від 26.02.2013 р., яким ТОВ «Керхер» підтвердило постачання обладнання для прибирання позивачу на територію терміналу «F» відповідача, договором підряду № 08-05/12 від 08.05.2012 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Парк», для виконання робіт з капітального ремонту зелених насаджень та озеленення території відповідача.

Окремо варто зазначити, що 05.04.2012 р. відповідач направив електронною адресою лист позивачу (копія наявна у матеріалах справи), в якому надав свої зауваження. Зауваження стосуються всіх ділянок, які прибирав позивач відповідно Тендерної документації.

Окрім цього, на підставі Положення про роботу комісії з перевірки якості прибирання аеровокзального комплексу, об'єктів аеропорту та прилеглої території № 59-06-01 від 16.12.2011р., уповноваженими особами відповідача були підписані акти визначення відсотку відрахування якості наданих послуг № 59-26/4-254 від 11.05.2012р., № 59-26/4-367 від 18.06.2012р., № 59-26/4-465 від 09.07.2012 р., № 59-26/4-652 від 07.08.2012р., які згодом були затверджені директором з виробництва ДП «МА «Бориспіль» Голохвастовим О.О.

З огляду на це колегія суддів прийшла до висновку, що з керівництвом відповідача існувала усна домовленість про надання позивачем послуг з прибирання.

В подальшому відповідачем була повторно проведена процедура закупівлі « 74.70.1 Послуги з прибирання будинків (внутрішніх приміщень та територій аеропорту) термінал «F»», за результатами якої відповідач направив позивачу повідомлення про акцепт пропозиції від 05.07.2012 р. № 10-09-317.

16.07.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 52-34-53 найменування послуг: Послуги з прибирання будинків (прибирання внутрішніх приміщень та територій аеропорту), термінал «F», на умовах, які є тотожними умовам, що містились у комерційній пропозиції ТОВ «Імпел Гріффін Груп», акцептованій відповідачем під час проведення попередньої процедури закупівлі послуг, та на яких товариством здійснювалося надання послуг в період з 01 квітня по 15 липня 2012 р.

На виконання умов даного договору відповідач підписав акти надання послуг, а саме: № 2278, № 2620, № 2300.

Суд оглянувши вказані акти, встановив, що в них зазначені такі ж об'єми і така ж ціна, що і в актах, які не підписані відповідачем за спірний період.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що між позивачем та відповідачем, шляхом вчинення конклюдентних дій, виникли господарські зобов'язальні правовідносини з надання послуг.

Як встановлено у ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з цим слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України встановлено підстави виникнення господарських зобов'язань. Так, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у відповідача виник обов'язок з оплати, наданих позивачем, послуг з прибирання.

За результатами перевірки якості наданих позивачем послуг, на підставі Положення про роботу комісії з перевірки якості прибирання аеровокзального комплексу, об'єктів аеропорту та прилеглої території № 59-06-01 від 16.12.2011р., були підписані акти визначення відсотку відрахування якості наданих послуг № 59-26/4-254 від 11.05.2012р., № 59-26/4-367 від 18.06.2012р., № 59-26/4-465 від 09.07.2012р., № 59-26/4-652 від 07.08.2012р.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Положення про роботу комісії з перевірки якості прибирання приміщень аеровокзального комплексу, об'єктів аеропорту та прилеглої території, за результатами засідання комісією складається акт визначення відсотку відрахування якості надання послуг за звітний місяць. Оформлений належним чином акт визначення відсотку відрахування якості надання послуг за звітний місяць передається на затвердження генеральному директору.

Згідно з п. 6.8 ст. 6 Положення про роботу комісії, після затвердження генеральним директором акту визначення відсотку відрахування якості надання послуг за звітний місяць, голова комісії передає до бухгалтерії аеропорту оригінал акту для проведення розрахунку за отримання послуг з прибирання, що надаються сторонньою організацією.

З огляду на зазначене, відповідач, підписуючи та затверджуючи дані акти, підтверджує виконання, прийняття та належну якість виконаних позивачем робіт, а саме - прибирання приміщень.

Відповідно до п. 6.5 ст. 6 Положення про роботу комісії, відсоток відрахування від суми фактично наданих послуг за звітний період на предмет надання послуг з прибирання об'єктів аеропорту визначається за шкалою та вноситься до рядка «відсоток відрахування від суми фактично наданих послуг (...).

Згідно з Додатком 3 Положення про роботу комісії, зазначена шкала визначення відсотку відрахування та штрафних санкцій, у випадку надання послуг середній відсоток яких становить від 95% до 100% штрафні санкції не нараховуються та, відповідно, не здійснюються жодні відрахування, а у випадку надання послуг середній відсоток яких становить від 94% до 95% відсоток відрахування 6%.

З огляду на зазначене в Актах визначення відсотку відрахування якості наданих послуг № 59-26/4-254 від 11.05.2012 р., № 59-26/4-367 від 18.06.2012 р., № 59-26/4-465 від 09.07.2012р., середній відсоток якості надання послуг за звітний місяць складає 97,3 %, 95,85% та 97,18 %, а тому у відповідача відсутні підстави застосовувати штрафні санкції або відраховувати відсоток від фактично наданих послуг.

Що стосується Акта визначення відсотку відрахування якості наданих послуг № 59-26/4-652, то в даному Акті зазначено відсоток відрахування від суми фактично наданих послуг дорівнює 6%.

Згідно з п. 6.8 ст. 6 Положення про роботу комісії, після затвердження генеральним директором акту визначення відсотку відрахування якості надання послуг за звітний місяць, голова комісії передає до бухгалтерії аеропорту оригінал акту для проведення розрахунку за отримання послуг з прибирання, що надаються сторонньою організацією. Копію Акту визначення відсотку відрахування якості надання послуг за звітний місяць голова комісії передає сторонній організації для проведення аналізу та усунення недоліків у майбутньому.

Відповідно до 6.6 ст. 6 Положення про роботу комісії, у випадку, коли середній відсоток якості надання послуг складає менше від 70%, застосовуються штрафні санкції.

Отже, що стосується вище наведеного Акту, то відповідач не може застосувати штрафні санкції, а може лише надати копію Акта для проведення аналізу та усунення недоліків у майбутньому позивачем.

Вартість послуг на місяць, відповідно до акцептованої відповідачем тендерної пропозиції позивача, складала 409 928 гривень 26 копійок в місяць, та відповідно, за останній не повний місяць 204 964 гривні 13 коп.

Враховуючи те, що послуги з прибирання надавались у повному обсязі, штрафні санкції до відповідача не застосовувались, а відрахування не здійснювались, суд прийшов до висновку, що загальна вартість послуг за вказаний вище період складає 1 434 748 гривень 91 копійка.

Щодо тверджень відповідача про те, що до 01.04.2013р. послуги з прибирання в терміналі «F» надавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхімклінінг-Профі», то вони є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, а отже не приймаються судом до уваги.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 434 748,91 грн. вартості наданих, але неоплачених послуг, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38-Б, кім. 12, код 35634872) - 1 434 748 (один мільйон чотириста тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 95 коп. вартості наданих послуг, 28 694 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 98 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 14.05.2014р.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

суддя Ю.В. Подоляк

суддя О.О. Третьякова