Рішення № 38676801, 12.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5202/14 12.05.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекотехнології"

до Публічного акціонерного товариства "КИЇВМЕТРОБУД"

про стягнення 179 888,77 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Гончаренко О. Л. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "КИЇВМЕТРОБУД" заборгованості за Договором № 57/002 від 20.09.2012 в розмірі 179 888,77 грн., в тому числі 166 683,29 грн. основного боргу, 8 334,17 грн. пені, 3 416,21 3% річних, 1 455,10 грн. інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 порушено провадження по справі № 910/5202/14, розгляд справи призначено на 12.05.2014.

В судове засідання 12.05.2014 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 01.04.2014, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 26.03.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 12.05.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.05.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекотехнології" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "КИЇВМЕТРОБУД" був укладений договір № 57/002, умовами якого передбачено, що замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з усунення течій в службових приміщеннях станції «Виставковий центр» Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену.

Вартість робіт по даному договору визначається динамічною договірною ціною відповідно з ДБН Д.1.1.1-2000 (з урахуванням змін та доповнень) та складає 98 039,78 грн., включаючи ПДВ - 16 339,96 грн. (п. 2.1 договору).

Строки виконання робіт за договором: початок - вересень 2012р., закінчення - грудень 2012р.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за фактично виконані роботи проводяться щомісячно згідно з підписаними актами виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які обумовлені цим договором (п. 13.1 договору).

Додатковою угодою № 1 до договору від 03.12.2012 сторони погодили строки виконання робіт за договором: початок - вересень 2012р., закінчення - 01 березня 2013р., дію договору продовжили до 31.03.2013 та встановили, що вартість робіт по даному договору є динамічною договірної ціною відповідно з ДБН Д.1.1.1-2000 (з урахуванням змін та доповнень) та складає 264 723,07 грн., включаючи ПДВ - 44 120,51 грн., у тому числі: 98 039,78 грн., включаючи ПДВ - 16 339,96 грн. (додаток № 1 до договору); 166 683,29 грн., включаючи ПДВ - 27 780,55 грн. (Додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до даного договору).

Додатковою угодою № 2 до договору від 14.01.2013 сторони погодили строки виконання робіт за договором: початок - січень 2013р., закінчення - 01 березня 2013р., дію договору продовжили до 31.03.2013 та встановили, що вартість робіт по даному договору є динамічною договірної ціною відповідно з ДБН Д.1.1.1-2000 (з урахуванням змін та доповнень) та складає 435 721,02 грн., включаючи ПДВ - 72 620,17 грн., у тому числі: 98 039,78 грн., включаючи ПДВ - 16 339,96 грн. (додаток № 1 до договору); 166 683,29 грн., включаючи ПДВ - 27 780,55 грн. (Додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до даного договору); 170 997,95 грн., включаючи ПДВ - 28 499,66 грн. (Додаток № 1 до додаткової угоди № 2 до договору).

Додатковою угодою № 3 до договору від 14.01.2013 сторони погодили строки виконання робіт за договором: початок - вересень 2012, закінчення - 01 липня 2013р., дію договору продовжили до 31.07.2013 та встановили, що вартість робіт по даному договору є динамічною договірної ціною відповідно з ДБН Д.1.1.1-2000 (з урахуванням змін та доповнень) та складає 264 723,07 грн., включаючи ПДВ - 44 120,51 грн., у тому числі: 98 039,78 грн., включаючи ПДВ - 16 339,96 грн. (додаток № 1 до договору); 166 683,29 грн., включаючи ПДВ - 27 780,55 грн. (Додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до даного договору). Також Додатковою угодою № 3 сторони дійшли згоди, що разом із підписанням цієї додаткової угоди втрачає юридичну силу Додаткова угода № 2 до договору № 57/002 від 20.09.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 166 683,29 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних послуг за червень 2013 року, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи не розрахувався.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт позивача, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 166 683,29 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 57/002 від 20.09.2012р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту приймання виконаних будівельних послуг за червень 2013 року.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 166 683,29 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 3.1 договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи позивача в розмірі 166 683,29 грн. настав з моменту підписання акту приймання передачі та повинен бути виконаний в кінці місяця його підписання.

Проте, станом на день прийняття рішення по справі, відповідач за виконані роботи не розрахувався.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталося до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт від 21.02.2014 та претензією від 25.02.2014 про стягнення заборгованості. На доказ відправлення претензії відповідачу позивач надав суду копію фіскального чеку № 1598 від 19.03.2014 та копію опису вкладення в цінний лист.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, за виконані роботи по договору не розрахувався.

Також заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 166 683,29 грн. підтверджується підписаними обома сторонами актами звірки взаєморозрахунків: за період з 01.10.2012 по 16.09.2013 та за період з 01.10.2012 по 06.02.2014.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт позивачем та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 57/002 від 20.09.2012р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 166 683,29 грн. заборгованості.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8 334,17 грн. пені нарахованої з 15.07.2013 по 14.01.2014.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 10.4 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше 5% від суми несвоєчасно оплачених виконаних робіт.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 8 334,17 грн. за розрахунком позивача.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 1 455,10 грн. збитків від інфляції нарахованих та 3 416,21 грн. 3% річних нарахованих з 15.07.2013 по 20.03.2014.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та збитків від інфляції у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 3 416,21 грн. та 1 455,10 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекотехнології" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КИЇВМЕТРОБУД" (01601, м. Київ, вулиця Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 01387432), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекотехнології" (04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, 21-А, код ЄДРПОУ 36790180) 166 683 (сто шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 29 коп. заборгованості, 8 334 (вісім тисяч триста тридцять чотири) грн. 17 коп. пені, 1 455 (одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 10 коп. збитків від інфляції, 3 416 (три тисячі чотириста шістнадцять) грн. 21 коп. 3% річних та 3 597 (три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 75 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.05.2014 року

Суддя О.А. Грєхова