Рішення № 38676762, 14.05.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року

Справа № 912/998/14

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", Київська область, м. Обухів

до відповідача: фермерського господарства "Еталон-Агро", Кіровоградська область, Долинський район, с. Олександрівка

про стягнення 140237,65 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (надалі - ТОВ "Спектр-Агро") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фермерського господарства "Еталон-Агро" (надалі - ФГ "Еталон-Агро") заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН від 13.03.2012 року в сумі 140237,65 грн., з яких: 59561,77 грн. основний борг, 10242,24 грн. пеня, 32398,88 грн. відсотки за користування товарним кредитом та 19642,63 грн. штраф в розмірі 28 %, та 18392,13 грн. збитків, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН від 13.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2014 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

В судовому засіданні 17.04.2014 року господарським судом оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 29.04.2014 року.

Ухвалою суду від 29.04.2014 року розгляд справи відкладався.

29.04.2014 року позивачем до господарського суду подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ "Спектр-Агро" просить стягнути з ФГ "Еталон-Агро" 128234,76 грн., з яких: 59561,77 грн. основний борг, 7975,32 грн. пеня, 15123,80 грн. проценти за неправомірне користування коштами згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 11912,35 грн. збитків, 33661,52 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Вказане клопотання прийнято до розгляду господарським судом на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Подальший розгляд справи здійснюватиметься з врахуванням даного клопотання.

Позивач в судовому засіданні участі не брав.

Натомість 12.05.2014 року до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Спектр-Агро" про розгляд справи за відсутністю повноважного представника останнього та зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник ФГ "Еталон-Агро" не був присутній в судовому засіданні 14.05.2014 року, відповідач відзив на позов не подав, заявлених вимог не заперечив.

ФГ "Еталон-Агро" належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 30.04.2014 року № 0125454 2 (а.с.118).

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від відповідача до суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.03.2012 року між ТОВ "Спектр-Агро" (постачальник) та ФГ "Еталон-Агро" (продавець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого в строки, визначені цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатку № 1 до договору (а.с.17-31), який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.14 договору погоджено, що моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата виписки видаткової накладної на товар.

Згідно п. 2.6 договору (з врахування додаткової угоди від 07.03.2013 року (а.с.31)) остаточний розрахунок покупця за придбаний товар відбувається згідно наступного графіка: 01 червня 2013 року - 177338,43 грн.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання договору поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 200301,30 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.32-39) та довіреностями на отримання цінностей (а.с.40-44).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 140739,53 грн.

Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед ТОВ "Спектр-Агро" за поставлений товар згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН склала 59561,77 грн.

Вирішуючи спір в цій частині господарський суд враховує, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На день вирішення спору по суті господарському суду ФГ "Еталон-Агро" не надало доказів сплати позивачу основної заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН від 13.03.2012 року в розмірі 59561,77 грн., вказана сума заборгованості відповідачем заперечена не була, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 59561,77 грн. підлягає задоволенню.

Умовами договору (п.п. 2.7. та 2.11.) передбачено, що за користування товарним кредитом відповідач щомісячно зобов'язаний сплачувати відсотки в розмірі та в строк, які передбачені додатком № 1 до договору, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 33661,52 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідно до умов пунктів 2.7. та 2.11. договору за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком № 1 до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті покупцем. Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються постачальником щомісячно. До п'ятого числа місяця наступного за розрахунковим сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається постачальником на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем.

Згідно наданих позивачем господарському суду актів наданих послуг (а.с.45-66, 105) та підписаного повноважними представниками сторін і скріпленого печатками підприємств акта звірки взаємних розрахунків від 07.04.2014 року (а.с.81-82) сума відсотків за користування товарним кредитом складає 33661,52 грн., вказана сума не заперечена відповідачем, а тому підлягає стягненню з останнього.

Крім того, оскільки ФГ "Еталон-Агро" свої зобов'язання по виконанню договору поставки на умовах товарного кредиту № 65-ДН від 13.03.2012 року виконало частково та з порушення строків, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7975,32 грн. пені, 15123,80 грн. 28% за неправомірне користування коштами згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та 11912,35 грн. збитків.

Підпунктом А п. 7.2.1. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до п. 7.5. договору сторони домовились, що пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України не буде застосовуватись до цього договору.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Підпунктом Б п. 7.2.1. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в розмірі 20% неоплаченої вартості (ціни) товару. Сторони також вирішили, що для відшкодування цих збитків постачальник не має доводити причинний зв'язок між правопорушенням та збитками тому що сума, яка належить до відшкодування, узгоджена сторонами у даному пункті цього договору.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 5 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що пеня в сумі 7975,32 грн. за період 03.06.2013 року по 29.04.2014 року, а також збитки в сумі 11912,35 грн. нараховані позивачем у відповідності до фактичних обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства (розрахунок - а.с.113), господарський суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача 15123,80 грн. 28 % річних за неправомірне користування коштами згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України господарський суд враховує наступне.

Згідно підпункту В п. 7.2.1. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що заявлені до стягнення з відповідача 28 % річних визначені сторонами в договорі як штрафна санкція (штраф) за неправомірне користування коштами, у господарського суду відсутні правові підстави для нарахування вказаної суми як відсотків річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог та пояснення від 08.05.2014 року № 232), оскільки нарахування передбачені вказаною нормою за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, зокрема, штрафом.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що штраф передбачений сторонами у підпункті В п. 7.2.1. договору неправомірно визначений як триваюча у часі санкція, не може нараховуватись як відсотки річних, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та є разовою санкцією.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ "Спектр-Агро" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 59561,77 грн. основного боргу, 33661,52 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 7975,32 грн. пені та 11912,35 грн. збитків. В іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 2564,70 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Еталон-Агро" (28531, Кіровоградська область, Долинський район, с. Олександрівка; ідентифікаційний код 33914404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, 33; ідентифікаційний код 36348550) 113110,97 грн. заборгованості, з яких: 59561,77 грн. основний борг, 33661,52 грн. відсотки за користування товарним кредитом, 7975,32 грн. пеня, 11912,35 грн. збитки, а також 2564,70 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити позивачу за адресою: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, 33 та відповідачу за адресою: 28531, Кіровоградська область, Долинський район, с. Олександрівка.

Повне рішення складено 14.05.2014 року.

Суддя М.С. Глушков