УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "15" травня 2014 р. Справа № 906/381/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Семенюк В.С. - довіреність №32 від 17.04.14 р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Київ)
до Приватного підприємства "Натураліс-Україна" (с.Троянів, Житомирський район, Житомирська область)
про стягнення 68 000,00 грн. штрафу, 68 000,00 грн. пені та вчинення певних дій
Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Натураліс-Україна" (с.Троянів, Житомирський район, Житомирська область) про стягнення 68 000,00 грн. та 68 000,00грн. пені на виконання рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2013р. №41/03-П "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладання штрафу" та зобов'язання Приватне підприємство "Натураліс-Україна" припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме, поширення неправдивих відомостей про властивості дієтичних добавок - чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" та "Листя стевії" на сайті підприємства www.naturalis.com.ua та поширення неправдивих відомостей на упаковках дієтичних добавок-чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, ухвала господарського суду від 29.04.14р., яка направлялась відповідачу повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку " за закінченням терміну зберігання".
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.14р. юридична адреса ПП "Натураліс-Україна" відповідає вказаній у позовній заяві (а.с. 26-28).
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Крім того, строк розгляду спору, передбачений ч.1 ст. 69 ГПК України, по даній справі закінчується 22.01.2014р., а для належного повідомлення сторін, з урахуванням часу виготовлення ухвали та поштового обігу, вказаного строку не достатньо.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач своїм правом прийняти участь в судовому засіданні не скористався, а явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою; запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
У відповідності до ст.27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ст.3 Закону України "Про захист економічної конкуренції", законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Змістом ч.1 ст.30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про:
- визнання факту недобросовісної конкуренції;
- припинення недобросовісної конкуренції;
- офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;
- накладання штрафів;
- закриття провадження у справі.
В статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" наведено перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема такими порушеннями є невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі (п.4).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2013р. за результатами розгляду справи №50-03/05.13 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №41/03-П (а.с.7-10), яким, зокрема, визнано дії Приватного підприємства "Натураліс-Україна" щодо поширення неправдивих відомостей про властивості дієтичних добавок - чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок", "Протиглисний", "Борова матка" та "Листя стевії" на сайті підприємства www.naturalis.com.ua та поширення неправдивих відомостей на упаковках дієтичних добавок-чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи порушенням законодавства про захист від недобросовісної інформації, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.(п.1)
Згідно пункту 2 рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2013р. №41-03-П у справі №50-03/05.13 постановлено за вчинене порушення накласти на ПП "Натураліс-Україна" штраф у розмірі 68 000,00 грн., а також пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано ПП "Натураліс-Україна" припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене у пункті 1, у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказане рішення КМТВ АМК України було надіслано листом від 29.08.2013р. №26-08/3346 до відома та виконання Приватному підприємству "Натураліс-Україна" та отримано останнім 03.09.2013 р. (а.с.11,12).
Рішенням АК відділення АМК визначено, що поширюючи на сайті неправдиві відомості про властивості дієтичних добавок - чаї сухі трав'яні та на упаковках неправдиві відомості про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ПП "Натураліс-Україна" може отримати неправомірні переваги в конкуренції відносно інших суб'єктів господарювання, які виробляють та реалізують дієтичні добавки.
Тому за висновками позивача поширення ПП "Натураліс-Україна" на сайті www.naturalis.com.ua неправдивих відомостей про властивості дієтичних добавок - чаї сухі трав'яні та на упаковках неправдиві відомості про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи може вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Слід зазначити, що у відповідності до ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.
Статтею 20 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.
У відповідності до ст.21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.
З урахуванням викладеного, згідно пункту 2 рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.08.2013р. №42-03-П у справі №51-03/05.13 постановлено за вчинене порушення накласти на ПП "Натураліс-Україна" штраф у розмірі 30000,00 грн., а також пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано ПП "Натураліс-Україна" припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене у пункті 1, у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Аналогічна норма міститься і в ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно ст.27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", порядок виконання рішень органів Комітету регулюється законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Слід зазначити, що вищевказане рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2013р. №41/03-П у справі №50-03/05.13 не оскаржувалось, проте, у встановлений в рішенні двомісячний строк з дня одержання відповідачем виконано не було.
Суд приймає до уваги, що як передбачено пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Також, згідно положення п.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
Як уже зазначалось, у даному випадку, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - направленого відповідачу для відома і виконання з супровідним листом рішення АК КМТВ АМК України від 28.08.2013р. №41/03-П у справі №50-03/05.13, підтверджено, що вказане рішення було отримане відповідачем 03.09.2013р., жодних заперечень щодо отримання та/або законності і обґрунтованості вказаного рішення від відповідача до суду не надходило.
При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо скасування вищевказаного рішення АК КМТВ АМК України від 28.08.2013р. №41/03-П у справі №50-03/05.13 у встановленому законом порядку.
Таким чином, рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2013р. №42/03-П у справі №51-03/05.13 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" є чинним і підлягає обов'язковому виконанню відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Частиною 3 ст.56 названого Закону встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк дня одержання рішення про накладення штрафу.
У відповідності до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Доказів сплати накладеного рішенням відділення штрафу у розмірі 68 000,00грн. та пені в сумі 68 000,00грн. за прострочення сплати штрафу відповідачем не подано.
У даному випадку, строк сплати штрафу, накладеного рішенням відділення від 28.08.2013р. закінчився 04.11.2013р., проте, у встановлений строк відповідач суму штрафу не сплатив, станом на день розгляду справи доказів сплати суми штрафу суду також не подано.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 68 000,00 грн. штрафу є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами по справі, а тому підлягають задоволенню.
Отже, судом встановлено факт прострочення відповідачем сплати штрафу, починаючи з 05.11.2013р. Згідно позовної заяви, за період прострочення сплати штрафу з 05.11.2013р. по 04.03.2014р. (120 днів), виходячи з розміру пені за один день прострочення - 1 020,00 грн. (68 000,00 грн. х 1,5% = 1 020,00 грн.), сума нарахованої пені становить 122 400,00 грн..
Водночас, оскільки згідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 68 000,00 грн.
З урахуванням вищевикладених встановлених обставин справи, позов в частині стягнення з відповідача 68000,00грн. пені повністю відповідає приписам чинного законодавства та обставинам справи, а тому задовольняється господарським судом.
Враховуючи викладене, у суду немає підстав вважати, що рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2013р. №41/03-П у справі №50-03/05.13 є виконаним у повному обсязі, оскільки доказів припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме, поширення неправдивих відомостей про властивості дієтичних добавок - чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" та "Листя стевії" на сайті підприємства www.naturalis.com.ua та поширення неправдивих відомостей на упаковках дієтичних добавок - чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідачем позивачу та до суду також не подано. Отже, у цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.
У даному випадку, відповідач не скористався своїми процесуальними правами, позовні вимоги не оспорив та належними доказами по справі не спростував.
Враховуючи викладене, позов задовольняється в повному обсязі.
У відповідності до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Натураліс-Україна" (12460, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Троянів, вул.Леніна,8, ідентифікаційний код 36083043) на користь Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б, ідентифікаційний код 22873444), зарахувавши кошти в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 на рахунок 31115106700002, МФО 811039 в ГУДКСУ у Житомирській області:
- 68 000,00 грн. штрафу,
- 68 000,00 грн. пені.
3. Зобов'язати Приватне підприємство "Натураліс-Україна" (12460, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Троянів, вул.Леніна,8, ідентифікаційний код 36083043) припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме, поширення неправдивих відомостей про властивості дієтичних добавок - чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" та "Листя стевії" на сайті підприємства www.naturalis.com.ua та поширення неправдивих відомостей на упаковках дієтичних добавок - чаїв сухих трав'яних "Противопухлинний", "Для чоловіків", "Для жінок","Протиглисний","Борова матка" про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Натураліс-Україна" (12460, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Троянів, вул.Леніна,8, ідентифікаційний код 36083043) в доход Державного бюджету України:
- 3 938,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 15.05.14
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк:
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід.).
Судове рішення № 38676732, Господарський суд Житомирської області було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/381/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: