Постанова № 38675825, 12.05.2014, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1945/14-а

Провадження № 2-а/577/50/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2014 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Разумової І.Є.,

при секретарі Цукановій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі про визнання дій протиправними та зобов"язання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій УПФ України в м. Конотопі та Конотопському районі протиправними та зобов"язання відповідача з 1 серпня 2013 року провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 27 червня 2003 року вона отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти на підставі п.е ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В серпні 2003 року вона звернулася до відповідача із заявою про припинення виплати пенсії, оскільки з 1 вересня 2003 року була зарахована на посаду, яка дає право на тримання пенсії за вислугу років, тоді виплата пенсії їй була припинена. В липні 2013 року вона подала відповідачу заяву про призначення пенсії за віком і з 31 липня 2013 року її отримує. В жовтні 2013 року вона звернулася до відповідача із заявою про приведення розміру її пенсії у відповідність до норм Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", в чому їй було відмовлено листом від 18 жовтня 2013 року. При цьому з листа відповідача видно, що замість призначення пенсії за віком був здійснений перехід з одного виду пенсії на інший. З чим вона не згодна, оскільки Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" визначені види пенсій, перелік яких є остаточним та розширеному тлумаченню не підлягає. В цьому переліку немає такого виду пенсії як пенсія за вислугу років. Тому їй мала бути призначена пенсія за віком відповідно до положень ст. 40, 44 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а не ст.45 цього Закону, як це було відповідачем зроблено і що суттєво вплинуло на розмір її пенсії.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просять їх задовольнити, пояснили, що внаслідок дій відповідача розмір її пенсії був значно зменшений.

Представник відповідача: УПФ України в м. Конотопі та Конотопському районі Тарасенко О.М. проти позову заперечує, пояснила, що 27 червня 2003 року позивачка подала управлінню заяву про призначення пенсії за вислугу років, з 1 вересня 2003 року виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена у зв"язку з тим, що вона знову працевлаштувалась викладачем, відтоді вона працює, роботу не залишала. Однак, якби позивачка звільнилася з роботи, виплата пенсії за вислугу років їй була б поновлена, а не призначена б заново. Тому, коли після досягнення пенсійного віку 31 липня 2013 року вона подала заяву про призначення пенсії за віком, управлінням було здійснено переведення позивачки з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", оскільки раніше позивачці вже призначалась пенсія. При цьому заробітна плата була визначена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. Застосування показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з одного виду пенсії на інший діючим законодавством не передбачено, такий показник застосовується лише при призначенні пенсії вперше, чого у випадку з позивачкою не було.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 12 травня 2014 року дану позовну заяву залишено без розгляду в частині визнання дій протиправними, зобов"зання здійснити перерахунок пенсії за період з 1 серпня 2013 року по 16 жовтня 2013 року включно.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З матеріалів оглянутої в судовому засіданні пенсійної справи № 181771 вбачається, що з 27 червня 2003 року по 31 серпня 2003 року включно позивачка отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти, з 1 вересня 2003 року вона стала працювати викладачем української мови та літератури в ДПТНЗ "Конотопське ВПУ", де працює дотепер, з роботи за цей час не звільнялась.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно ст.52, п.е ст.55 вищевказаного Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

В ч. 2 ст.7 Закону зазначено, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абз.1 цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року.

Згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого 30 грудня 1997 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7).

31 липня 2013 року позивачка подала до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі заяву саме про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", що зазначено і в запереченнях відповідача (а.с.12).

В судовому засіданні також було встановлено, що з 31 липня 2013 року позивачка отримує пенсію за віком. При цьому було здійснено переведення з пенсії на вислугу років на пенсію за віком відповідно до положень ст.45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", і заробітна плата для визначення розміру пенсії була розрахована із застосуванням показника середньої зарплати в України за 2007 рік.

8 жовтня 2013 року позивачка звернулася до відповідача з приводу проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, про що пояснила в судовому засіданні представник відповідача Тарасенко О.М.

Листом від 18 жовтня 2013 року № 110/с відповідач відмовив позивачці в проведенні такого перерахунку у зв"язку з тим, що проведений перехід з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с.6).

Однак, виходячи із зібраних у справі доказів, суд вважає, що відповідачем порушене закріплене ст.46 Конституції України право на отримання пенсії в належному розмірі, оскільки виплата пенсії за вислугу років була припинена позивачці з 1 вересня 2003 року, про що відповідачем було прийнято рішення, в подальшому ОСОБА_1 не подавала заяву про поновлення виплати пенсії за вислугу років, рішення про таке відповідач не приймав, і відповідно виплата пенсії за вислугу років відповідачем не поновлювалась.

Тому з огляду на викладене суд вважає, що позивачці при досягненні пенсійного віку належало саме призначити пенсію за віком, а не перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Згідно ч.1 ст.58 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов"язання відповідача провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що передбачено ст.40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії.

При цьому згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка звернулася до суду з вимогою про визнання неправомірними дій управління ПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі без визначення, які саме дії слід визнати неправомірними, крім того, позивачці вже була виплачена певна сума пенсії.

Тому, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на соціальний захист та повного захисту її прав і законних інтересів, суд вважає, що слід визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення позивачці перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та зобов"язати відповідача з 17 жовтня 2013 року провести перерахунок її пенсії із застосуванням вищевказаного показника та виплатити недоплачену пенсію з урахуванням виплачених за цей період сум.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, за таких обставин слід задовольнити позов.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 26,40,44,49,58 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 7,51,52,55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, ст.ст.7,9-11,17,18,69-72,99,100,158-163,167 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі та Конотопському районі з 17 жовтня 2013 року провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та виплатити недоплачену пенсію з урахуванням виплачених за цей період сум.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І. Є. Разумова