Ухвала суду № 38674898, 08.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Справа № 3370/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Коцур В.К.,

представника позивача Ванько Р.Й.,

представника відповідача Холявка І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі за позовом Фермерського господарства «Захід-Агро» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2012 року фермерське господарство «Захід-Агро» (далі - Позивач, ФГ «Захід-Агро») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Сокальському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Сокальському районі від 27.09.2012 року № 0000492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок на 38,37 грн. та № 0001382331, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 380500,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Сокальському районі, подавши на неї апеляційну скаргу.

Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, зазначив, що Позивачем для сплати фіксованого податку використовувались довідки Сокальського районного відділу земельних ресурсів за № 95 від 19.01.2010 року, за № 492 від 02.02.2011 року, в яких зазначено обсяг орендованих земельних паїв 9,8926 га. В ході проведення перевірки з наданої Сокальським районним відділом земельних ресурсів інформації, встановлено, що станом на 01.07.2012 року позивач користується орендованими ділянками загальною площею 10,9967 га, тому перевіркою встановлено заниження нарахування ФСП на суму 30,70 грн. Також зазначив, що виручка від реалізації товару не оприбуткована в касову книгу позивача, не оформлені прибуткові, видаткові касові ордери за 26.03.2012 року на суму 76100,00 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представника Позивача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Наказу від 01.08.2012 року № 267 ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС проведено виїзну позапланову документальну перевірку Фермерського господарства «Захід-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2012 року № 488/2200/33003621.

19.08.2012 року позивачем подано заперечення на акт перевірки, яке відповідачем не враховане при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем сформовано та вручено позивачу податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0000492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок на 38,37 грн. за порушення ст.3, ст.5, ст.7 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», ст.302, ст.303, п.304.1 ст.304 Податкового кодексу України, та № 0001382331, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 380500,00 грн. на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення п.2.6, п.3.3, п.3.4, п.3.10, п.4.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Щодо спору в частині розміру фіксованого сільськогосподарського податку слід зазначити наступне.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що протягом 2010-2011 років обчислення розміру фіксованого сільськогосподарського податку позивачем здійснювалось на підставі довідок Сокальського районного відділу земельних ресурсів № 95 від 19.01.2010 року та № 492 від 02.02.2011 року, в яких зазначено обсяг орендованих позивачем земельних паїв в розмірі 9,8926 га. Відомості про те, що площа таких паїв становить 10,9967 га відповідачем отримані лише із листа управління Держкомзему у Сокальському районі Львівської області від 27.08.2012 року № 01-12/1506. Із змісту даного листа, у відповідності до земельно-облікових документів, вбачається, що ФГ «Захід-Агро» станом на 01.07.2012 року користується орендованими ділянками загальною площею 10,9967 га.

Судом встановлено, що декларація з нарахування фіксованого сільськогосподарського податку за 2012 рік подана позивачем 23.01.2012 року на підставі відомостей про обсяги оренди орендованих земельних паїв (рілля) вказані у довідках № 95 від 19.01.2010 року та № 492 від 02.02.2011 року. Отримавши 31.01.2012 року довідку управління Держкомзему у Сокальському районі Львівської області № 197 від 31.01.2012 року з відомостями, що обсяг орендованих земельних ділянок складає 10,9967 га позивач подав нову звітну декларацію з нарахування податку за 2012 рік та 31.01.2012 року додатково доплатив суму податку в розмірі 100,00 грн. На дату перевірки у позивача були відсутні відомості, що свідчать про прийняття вищезазначеної звітності, тому позивачем додатково подано уточнення до декларації.

У відповідності до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Виключно орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів уповноважений надавати достовірні з Державного земельного кадастру.

Таким чином, декларації з нарахування фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік та 2011 рік, що подавалися Фермерським господарством «Захід-Агро», відповідають достовірним відомостям Державного земельного кадастру про обсяги орендованих земельних паїв (рілля). Суми податку сплачено до бюджету у повному обсязі. Інших достовірних відомостей для обчислення фіксованого сільськогосподарського податку на 2010-2011 роки у позивача не існувало.

Отримавши 31.01.2012 року довідку на 2012 рік, надану управлінням Держкомзему у Сокальському районі Львівської області за № 197 від 31.01.2012 року, з зазначеним обсягом земельних ділянок на 2012 рік 10.9967 га, ФГ «Захід-Агро» подало нову звітну декларацію нарахування фіксованого сільськогосподарського податку за 2012 рік (повідомлення про отримання звітності на рівні ДПА України від 08.02.2012 року наявне в матеріалах справи), та додатково доплатило суму фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 100,00 грн. Отже, ще 31.01.2012 року платник податків самостійно вжив усіх законом визначених можливих заходів для уточнення розміру фіксованого сільськогосподарського податку, фактично здійснив доплату суми податку, що підтверджується платіжним дорученням від 31.01.2012 року та виправленою звітністю 08.02.2012 року, належно повідомив орган ДПС про такі коригування.

Тому за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року ФГ «Захід-Агро» не має недоїмки у бюджет по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки має переплату, тому спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.09.2012 року № 0000492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 38, 37 грн. винесено без передбачених Податковим кодексом підстав, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо дотримання касової дисципліни, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки (стор.135 акту) виявлене ревізорами порушення відображено наступним чином: «За період 01.06.2009 року по 30.06.2012 року, згідно представлених документів встановлено порушення п.2.6, 3.3, 3.4, 3.10, 4,3 Положення № 637, не оприбуткування готівки в касову книгу підприємства та не оформлення прибуткового, видаткового касового ордера за 26.03.2012 року на суму 76100,00 грн., (копія касової книги від 16.02.2010 року, копія журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів від 16.02.2010 року, копія чекової книжки, копія квитанції №50 від 26.03.2012 року на отримання банком торгової виручки від реалізації товарів на суму 76100,00 грн. з банку АТ «ОТП Банк», м. Київ), та пояснення директора ОСОБА_3, від 14.08.2012 року щодо втрати касових документів за період 01.06.2009 року по 15.02.2010 року».

На стор. 135-136 акту встановлено відсутність інших порушень касової дисципліни, у т.ч. порушень дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі за період з 01.06.2009 року, відсутність порушень в частині одержання підприємством значних сум готівки та їх цільового використання за період з 24.03.2011 року по 03.03.2012 року, відсутність порушень в частині порядку витрачання готівки з виручки за період з 01.06.2009 року по 30.06.2012 року.

В акті податковий орган на підтвердження порушення з боку ФГ «Захід-Агро» наводить пояснення директора ОСОБА_3 від 14.08.2012 року щодо втрати касових документів за період 01.06.2009 року по 15.02.2010 року. Однак, таке, на думку суду, не відноситься до справи, адже порушення нібито вчинене 26.03.2012 року, тобто через два роки після втрати касових документів за період з 01.06.2009 року по 15.02.2010 року.

Крім того, в описі порушення відповідачем не відображено обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до факту виявленого порушення законодавства. В акті відсутнє посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту порушення касової дисципліни та встановлення факту самої господарської операції, в результаті якої отримано готівку та, відповідно, не оприбутковано.

Водночас, відповідачем не заперечується відсутність з його боку вжитих заходів щодо ретельної перевірки факту виявленого порушення, зокрема надання запитів з метою отримати додаткові докази, що підтверджують наявність факту порушення. Акт не має посилань на витребування відповідачем письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства або документів, які підтверджують факт виявленого порушення. До додатків до акту також не додано доказів, що засвідчували б факт відмови платника податків надати документи, та переліку документів, які позивачу було запропоновано подати.

Висновок ДПІ в Сокальському районі Львівської області про наявність порушення касової дисципліни ґрунтується лише на копії квитанції №50 від 26.03.2012 року на отримання банком торгової виручки від реалізації товарів на суму 76100,00 грн., з банку АТ «ОТП Банк», м. Київ.

Відповідно до матеріалів справи, 26.03.2012 року на поточний рахунок позивача № 26001901332340 в АТ «ОТП БАНК» м.Києва керівником ФГ «Захід-Агро» ОСОБА_3 було внесено кошти у сумі 76100,00грн. за квитанцією № 50 від 26.03.2012 року, де зазначено призначення платежу - «внесок торгової виручки від реалізації товарів, платник ФГ «Захід-Агро» ч/з ОСОБА_3, отримувач ФГ «ЗАХІД-АГРО».

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 01.11.2010 року між ФГ «Захід-Агро» в особі помічника Голови ФГ «Захід-Агро» ОСОБА_4 та громадянином України, головою ФГ ОСОБА_3 було укладено договір позики (зустрічної зворотної безвідсоткової нецільової фінансової допомоги) № 04.П.10

Згідно п. 4.2 даного договору позика надається шляхом:

- внесення готівки на поточний рахунок Позичальника,

- перерахування коштів на поточний рахунок (платіжну картку) на реквізити, зазначені у даному договорі та/або у заявці Позичальника,

- готівкою (якщо це необхідно).

Відповідно до п. 4.3 договору, Позичальник на протязі дії чинного договору має право погашати позику частково або повністю, а потім знов брати позику частково або повністю при умові, що загальна сума заборгованості по позиці на кожний момент часу не буде перевищувати ліміт, встановлений у п.3.1. чинного договору.

Відповідно до п. 6.3 договору, по закінченні терміну позики, або в любий інший момент, коли Позичальник має наміри повністю або частково погасити позику, Позичальник повертає Кредитору кошти одним із нижченаведених способів:

- готівкою шляхом передачі у касу Кредитора або на рахунок Кредитора;

- у безготівковому порядку платіжним дорученням (переводом) шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок Кредитора;

- наданням авансового звіту, який підтверджує витрати Позичальника на потреби підприємства, відрядження тощо;

- шляхом підписання протоколу про залік взаємних вимог сторін на підставі акту звірки дебіторської та кредиторської заборгованостей, що виникли у результаті їх співробітництва по чинному договору та іншим цивільно-правовим Угодам.

Отримання позики на картковий рахунок позичальника підтверджується банківською випискою від 05.10.2011 року в сумі 260000,00грн. що обумовлює виникнення обов'язку повернути позику відповідно до умов договору.

Про наявність помилки в оформленні платежу сторона позичальника ОСОБА_3 16.09.2012р. повідомила сторону позикодавця ФГ «Захід-Агро». 17.09.2012 року до договору позики сторонами було укладено додаткову угоду, якою позивач ФГ «Захід-Агро» прийняв належне виконання позичальником ОСОБА_3 умов договору позики в частині повернення 26.03.2012 року позичальником ОСОБА_3 позики в сумі 76100,00грн. шляхом переказу коштів безпосередньо на рахунок позикодавця. Про усунення помилки у оформленні платежу позивачем було належно повідомлено АТ «ОТП БАНК».

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки не підтверджені належним чином, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому, такі висновки не можуть бути доказами правомірності встановлення порушень.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі № 2а-8735/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 12.05.2014 року