Постанова № 38674770, 06.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв

06.09.2012 р. Справа № 2а-2581/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Асафової О.Д.,

представника позивача: Єрмаков А.М., довіреність № 2 від 22.06.12р.;

представника відповідача: Науменко А.С., довіреність № 4/9/10-023 від 03.03.12р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

адміністративним позовом: Приватного підприємства «Аквамарін-АВ» (вул. Інгульський проїзд, 19, м. Миколаїв, 54039)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 03.05.2012р. № 0004202230,

Керуючись статтями 11, 94, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06.09.2012 р. справа № 2а-2581/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Асафової О.Д.,

представника позивача: Єрмаков А.М., довіреність № 2 від 22.06.12р.;

представника відповідача: Науменко А.С., довіреність № 4/9/10-023 від 03.03.12р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

адміністративним позовом: Приватного підприємства «Аквамарін-АВ» (вул. Інгульський проїзд, 19, м. Миколаїв, 54039)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 03.05.2012р. № 0004202230,

в с т а н о в и в:

Позивач, Приватне підприємство «Аквамарін -АВ», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004202230 від 03.05.2012р., оскільки повідомлення-рішення є необґрунтованими, безпідставними, прийнятим з грубим порушенням встановленого порядку і мають бути скасоване. Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що перевірка, за наслідками якої складено спірне повідомлення-рішення проведена без врахування передбачених законодавством норм, твердження в акті перевірки не основані на реальних фактах та такі , що суперечать чинному законодавству; первинні документи, що вказують на отримання від контрагентів позивача товару є в наявності; позивач повністю розрахувався з постачальником; на момент видачі податкових накладних контрагенти мали свідоцтво платника ПДВ та були включені до ЄДР; доказів визнання угод фіктивними, у встановленому законодавством порядку, відповідачем не надано.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.56-57), вказуючи на те, що при перевірці не було встановлено факту виконання робіт ПП «Мгновение-Юг» на підставі договору підряду між позивачем та ПП «Мгновение-Юг», правочин є нікчемним, оскільки операції по ним здійснювались без мети настання реальних наслідків.

Під час розгляду справи, представники позивача та відповідача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу.

У судовому засіданні 06.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Старшим слідчим СВ ПМ ДПА у Миколаївський області від 02.12.2012 року в рамках розгляду матеріалів кримінальної справи № 11800037, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, винесено постанову про проведення позапланової документальної перевірки, згідно якої призначено проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Аквамарін-АВ» з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з травня по вересень 2011 року, по питанням взаємовідносин з ПП «Мгновение-Юг», проведення перевірки було доручено працівникам ДПІ Центральному району міста Миколаєва.

В період з 30.03.2012р. по 05.06.2012р. старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю, інспектором податкової служби Мєдвєдєвою С.М. в порядку ст.20, п.п. 78.1.1 п.п 78.1.11, п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчего з СВ ПМ ДПС у Миколаївський області від 02.12.2011 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Аквамарін-АВ» по фінансово-господарським взаємовідносинам з податку на додану вартість з ПП «Мгновение-Юг» за травень-вересень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №213/22-300/33682919 від 12.04.2012 (а.с.10 -37).

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення ПП «Аквамарін-АВ» п. 198.3 с. 198 , п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р № 2755-V1 в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 34 513,00 грн.

На підставі акту перевірки, 03.05.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004202230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34 514,00 грн. з яких 34 513,00 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафних санкцій (а.с.9).

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2011 року між ПП «Аквамарін-АВ» та ПП «Мгновение-Юг» було укладено договір підряду № 24 (а. с. 43 - 44).

У п. 1.1 розділу 1 зазначеного договору зазначено, що підрядчик зобов'язується виконати по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийнати та оплатити наступні роботи: складально-зварювальні роботи у м. Керч.

У актах надання послуг № 46 від 20.04.2011 року та № 46 від 30.05.2011 року, наданих позивачем на підтвердження факту виконання робіт, зазначені наступні послуги: «складально-зварювальні роботи замовлення № 01293 секція 113» (а. с. 42, 43).

Суд вважає , що надані позивачем документи не когут свідчить про реальне виконання ПП «Мгновение-Юг» зазначених послуг, оскільки як зазначено в акті перевірки, згідно з наявною інформацією Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (даних, наведених в декларації з податку на прибуток), підприємство ПП «Мгновение-Юг» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності (а. с. 17).

Акти виконаних робіт, надані до суду, не відображають проведення будь-яких робіт у місті Керч відповідно до договору № 24 від 31.03.2011 року.

Податкова накладна № 18 від 20.06.2011 року (а. с. 39), що видана в підтвердження факти виконання складально-зварювальні роботи у м. Керч нічим не підтверджена.

Жодних доказів існування замовлення № 01293 від позивача к ПП «Мгновение-Юг», до суду надано не було.

Податкова накладна № 35 від 30.05.2011 року (а. с. 38), що видана в підтвердження виготовлення металевих комплектів на виконання договору № 24 від 31.03.2011 року, але п. 1.1 розділу 1 зазначеного договору зазначені и наступні роботи: складально-зварювальні роботи у м. Керч.

Податкова накладна № 18 від 20.06.2011 року (а. с. 39), що видана в підтвердження факту виконання складально-зварювальні роботи заказ 01293 секція 412 у м. Керч нічим не підтверджена , оскільки доказів здійснення заказу позивачем до ПП «Мгновение-Юг» до суду не надано.

Позивачем жодного доказу в супереч висновків акту перевірки до суду не надано.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 71, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 11 вересня 2012 року.