Рішення № 38673827, 14.05.2014, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/677/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 та просить визнати за нею право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації станом на 24 липня 2013 року, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме: одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1. Заповіту на вищевказане нерухоме майно немає. Позивач є спадкоємцем по закону першої черги. Крім неї, спадкоємцями першої черги є також відповідач її дочка: ОСОБА_3, яка не претендує на спадщину. Отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не змогла, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлому чоловіку.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, проте до початку судового розгляду від неї до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.4) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, про що складено відповідний актовий запис за №07.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 п.11 ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 заповіту не склав, а тому право на спадкування після його смерті згідно ст. 1223 ЦК України здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За положеннями ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16 листопада 1991 року (а.с.7).

Спадкоємцями майна за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, окрім позивача є також його донька: ОСОБА_3, яка на спадщину не претендує.

Згідно заяви відповідача - ОСОБА_3 засвідченої 29 липня 2013 року секретарем виконкому Людинської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, вона відмовилась від своєї обов'язкової частини спадкового майна свого батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь своєї матері - ОСОБА_1, 1966 року народження (а.с.23).

Згідно виписки з погосподарської книги від 07.04.2014 року №694, виданої Людинською сільською радою (а.с.11), в погосподарській книзі №4, особовий рахунок НОМЕР_2, будинок АДРЕСА_1, рахується за померлим ОСОБА_4 (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 на день смерті її чоловіка ОСОБА_4, а також на даний час проживає в будинку АДРЕСА_1. Це підтверджується оглянутими в судовому засіданні довідками, виданими виконавчим комітетом Людинської сільської ради Дубровицького району від 07.04.2014 року № 700 (а.с.12) та від 22.04.2014 року № 792 (а.с.15).

Як вбачається з довідок №765 від 16.04.2014 року та №792 від 22.04.2014 року житловий будинок АДРЕСА_1 належить покійному ОСОБА_4, у якому він до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав (а.с.12,13).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. За цією підставою ОСОБА_1 і прийняла спадщину.

Однак, відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Довідкою від 30 грудня 2013 року № 01-16/402 (а.с.21), виданою приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_5 було роз'яснено, що відносно майна померлого ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями, який належав померлому.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 36262243 від 30.12.2013 року (а.с.22), виданої приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_5, у Спадковому реєстрі інформація щодо відкриття спадкової справи ОСОБА_4 відсутня.

Для вироблення технічної документації на спадковий житловий будинок, позивач звернулася в КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, яким станом на 24 липня 2013 року було видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я "ОСОБА_4" (а.с.16-18).

Згідно довідки №302 від 24.07.2013 року, виданої КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 станом на 24.07.2013 року становить 117702 грн. Згідно реєстрових книг бюро, право власності на вищевказаний житловий будинок не зареєстровано (а.с.19).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно рішення Реєстраційної служби Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області за № 5926188 від 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 було відмовлено в державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 ( а.с.20).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_4 при житті набув або володів житловим будинком по АДРЕСА_1 неправомірно, або, що на нього окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

Отже, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, а тому є підстави до визнання за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

За таких підстав, суд переконується в тому, що позивач, згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлого і набула права власності на нього.

Керуючись ст.ст. ч.4 ст. 25, п.11 ч.1 ст 346, 328, 392, 1217, 1223, 1258, 1261, ч.3 ст. 1268, 1296, 1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.10, 60, 88, 159, 212, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації станом на 24 липня 2013 року, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.