Ухвала суду № 38672681, 12.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/200/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Джус Україна" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Аграна Джус Україна" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведених перевірок податковим органом сформовано податкові повідомлення рішення від 13.01.2014р. № 0000061501, від 17.01.2014р. № 0000121501, 0000171501, 0000181501. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, а справу розглянути у порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2013р. Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Аграна Джус Україна" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Нова фруктова лінія" за липень 2013р., результат якої оформлений актом від 30.12.2013р. № 1352/1501/37695570 (а.с.12-16 том 1).

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення рішення форми "Р" від 13.01.2014р. № 0000061501, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 327 573 грн., з них основного платежу 218 382 грн. та 109 191 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 8 том 1).

Крім того, у період з 10.01.2014р. по 15.01.2014р. податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість ТОВ "Аграна Джус Україна" по взаємовідносинах з ФГ "Скутельник А.О." за липень 2013р. За наслідками перевірки складено акт перевірки від 16.01.2014р. № 40/1501/37695570. Висновки вказаного акту свідчать про те, що позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 750 000 грн. в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за липень 2013р., що призвело до порушень п.п.198.1, 198.2 ст.198, п.п.200.1, 200.2, ст.200 Податкового кодексу України (а.с. 17-21 том 1).

Вказані обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення рішення форми "Р" від 17.01.2014р. № 0000121501, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 1 000 125 грн., з них основного платежу 750 000 грн. та 375 000 грн. за штрафними (фінансовими ) санкціями (а.с.9 том 1).

У період з 08.01.2014р. по 17.01.2014р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 17.01.2014р. № 49/1501/37695570. Висновком акту зафіксовано, що позивачем завищено ряд 19 Декларації "Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за жовтень 2013р. в сумі 1 148 315 грн., ряд 23.1 Декларації "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" за жовтень 2013р. на суму 2 548 488 грн. та завищення ряду 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за жовтень на суму 2 162 254 грн., що свідчить про порушення п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с.22-41 том 1).

З урахуванням чого, податковим органом сформовано податкові повідомлення рішення від 17.01.2014р. форми "В1" № 0000171501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 548 488 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції в сумі 1 274 244 грн. та форми "В4" № 0000181501, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 1 148 315 грн. (а.с.10-11 том 1).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді, що передбачає ч.2 зазначеної вище норми.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною у відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.

Положення п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачають, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що нарахуванню грошових зобов'язань в загальній сумі 327 573 грн., з них основного платежу 218 382 грн. та 109 191 грн. штрафних (фінансових) санкцій та (як наслідок) - формуванню податкового повідомлення рішення № 0000061501 від 13.01.2014р., передував факт дослідження господарських операцій позивача з ТОВ "Нова фруктова лінія " за липень 2013р.

Так, згідно з поданим уточнюючим розрахунком ТОВ "Аграна Джус Україна" за липень 2013р. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту відображене у рядку 18 податковій декларації становить 1 190 631 грн.

Як зазначено вище вказаного висновку позивач дійшов за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ "Нова фруктова лінія", оскільки у відповідності до договору № 23.07.2013 від 23.07.2013р. ТОВ "Нова фруктова лінія" як продавець продає, а ТОВ "Аграна Джус Україна" як покупець купляє товар - яблука несортовані та на пюре в кількості 15 000 тон. Згідно до специфікацій від 23.07.2013р. №№ 1-11, сторонами погоджено ціну за 1 кг яблука несортованого (а.с.61-71 том 1).

На підтвердження вказаних операцій судом досліджено платіжні доручення про перерахування позивачем на рахунок ТОВ "Нова фруктова лінія" коштів, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийомки сировини, товаро-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. (а.с.127-132, 150-154 том 1, 195а-207 том 1, том 4-5, том 10-11 ).

Підставою для прийняття податкового повідомлення рішення від 17.01.2014р. № 0000121501, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 1 000 125 грн., з них основного платежу 750 000 грн. та 375 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугував факт завищення позивачем податкового кредиту в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за липень 2013р. на суму 750 000 грн. з огляду на господарські операції з ФГ "Скутельник А.О."

З матеріалів справи слідує, що уточнюючим розрахунком ТОВ "Аграна Джус Україна" за липень 2013р. у рядку 18 податкової декларації визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 1 190 631 грн.

Так, у відповідності до договору № 23.07.2013 від 23.07.2013р. ФГ "Скутельник А.О." як продавець продає, а ТОВ "Аграна Джус Україна", як покупець купляє товар - яблука несортовані на пюре в кількості 15 000 тон. Доставка продукції здійснюється за рахунок продавця. Розвантаження продукції проводиться за рахунок покупця (п.п.2.5, 2.6 п.2 договору). Згідно до специфікацій від 22.07.2013р. та від 23.07.2013р. сторонами погоджено ціна за 1 кг яблука несортованого (а.с.78-95 том 1).

Судом першої інстанції досліджені документи в розрізі вказаних господарських операцій за липень 2013р. (платіжні доручення про перерахування позивачем на рахунок ФГ "Скутельник А.О." коштів, видаткові накладні, податкові накладні, звіти по прибуткуванню сировини за період з 01.07.22013р. по 01.08.2013р., акти прийомки сировини, товаро-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.) (а.с.133-136 том 1,150 -155 том 1, а.с.1-29, 71-250 том 2, том 8).

З матеріалів справи також вбачається, що за наслідками досліджень операцій ТОВ "Аграна Джус Україна" та ТОВ "Нова фруктова лінія", ФГ "Скутельник А.О." за жовтень 2013р., податковим органом сформовані податкові повідомлення рішення від 17.01.2014р. форми "В1" № 0000171501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 548 488 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції в сумі 1 274 244 грн. та форми "В4" № 0000181501, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 1 148 315 грн.

На підтвердження правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013р., за наслідками вчинення вищезазначених взаєморозрахунків, до суду першої інстанції було надано платіжні доручення про перерахування ТОВ "Аграна Джус Україна" на рахунок ТОВ "Нова фруктова лінія" коштів, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийомки сировини, звіти по прибуткуванню сировини, товаро-транспортні (а.с.105-126 том 1, 208б-250 том 1, том 6-7, том 12- 13).

Стосовно господарських відносин позивача з ФГ "Скутельник А.О." за жовтень 2013р., судом першої інстанції досліджено платіжні доручення, накладні та податкові накладні, розрахунки, звіти по прибуткуванню сировини за період з 01.10.2013р. по 19.10.2013р., акти прийомки сировини, товаро-транспорті накладні (а.с.139-143 том 1, а.с.30- 59 том 2, том 3, том 9). Окрім того, в матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. (а.с.144-149 том 1).

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача, результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, неповнота або неточність відомостей, що містяться у наданих для перевірки документах, за умови дотримання загальних вимог щодо їх оформлення.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень. Таким чином, податкові повідомлення рішення від 13.01.2014р. № 0000061501, від 17.01.2014р. № 0000121501, 0000171501, 0000181501 є протиправними і підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.