Ухвала суду № 38672606, 18.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 653/1582/13-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хоменко В.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою позовом Виконкому Генічеської міської ради на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконкому Генічеської міської ради про оскарження бездіяльності органа місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Виконкому Генічеської міської ради про визнання незаконним бездіяльності відповідача при розгляді питання за заявою ОСОБА_2 про поліпшення її житлових умов; зобов'язання відповідача розглянути питання про надання дозволу ОСОБА_2 на виконання будівельних робіт для поновлення її житла - 2/15 ідеальної долі у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, шляхом добудови житлового приміщення, розмір якого буде відповідати санітарно-будівельним нормам; зобов'язання відділу землеустрою виконкому Генічеської міської ради підготовити та передати у земельну комісію Генічеської міської ради проект відводу частки земельної ділянки АДРЕСА_1 під забудову ОСОБА_2 житлової добудови; стягнення з відповідача по справі на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 33,60 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1 000 грн., компенсацію моральної шкоди 50 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказувала, що неодноразово зверталася до позивача з зазначеним заявами, але відповідач не надав ніякої відповіді.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність виконкому Генічеської міської ради при розгляді питання по ОСОБА_2 про поліпшення її житлових умов. Зобов'язано виконавчий комітет Генічеської міської ради розглянути заяву про надання дозволу ОСОБА_2 на виконання будівельних робіт для поновлення її житла - 2/15 ідеальної долі у домоволодінні адресою: АДРЕСА_1, шляхом добудови житлового приміщення - кухні, санвузлі коридору, розмір якого буде відповідати санітарно-будівельним нормам. В іншої задоволенні іншої частини позовних вимог позивачці - відмовлено. Стягнуто з відповідача у справі на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 33,60 грн.

В апеляційній скарзі Виконкому Генічеської міської ради ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Виконкому Генічеської міської ради, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Рішенням виконкому Генічеської міської ради №451 від 23 грудня 2010 року надано згоду на переобладнання у житловому будинку по АДРЕСА_1 згідно з технічною експертизою.

Рішенням Генічеського районного суду від 09 вересня 2010 року №2-59/2010 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розділений між власниками спільної дольовій власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2

Згідно зазначеного рішення у приватну власність ОСОБА_2 виділено частину житлового будинку літ. «А», що складається з кімнати 3-2 площею 11,1 кв.м., сарай літ. «Е», що складає 2/15 від ідеальної долі від всієї домобудівні, та ОСОБА_2 зобов'язано провести переобладнання у будівлі - пробити двері в капітальній стіні в кімнату 3-2. Після таких переобладнань житлова кімната, яка належить позивачці на праві власності, перетворилась в нежитлову, тому що дверний отвір з кімнати 3-2 веде на вулицю, що суперечить п. 2.14 ДБН В.2.2-15-200:* державних будівельних нормам України, а саме: вхід в одноквартирний жилий будинок може облаштовуватися через засклену веранду, при цьому для входу житлове приміщення повинно бути не менш ніж троє дверей. Отже у одну капітальну стіну позивачка не в змозі влаштувати троє дверей. Саме по цім підставам до житлової кімнати позивачки потребується при будова.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний розглянути заяву позивачки про надання дозволу на будівництво прибудови.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Житлового кодексу України.

В апеляційній скарзі Виконкому Генічеської міської ради вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки звернення позивачки від 17 травня 2012 року було розглянуто відповідачем та відмовлено у позитивному вирішенні її питання.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 125 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка зверталася до Виконкому Генічеської міської ради з питанням щодо надання дозволу на добудову до житлового будинку, що підтверджується заявою 17 травня 2012 року, однак відповідачем не було надано ніякої відповіді.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності розгляду заяви позивачки у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає доводів апелянта щодо розгляду заяви позивачки від 17 травня 2012 року щодо надання дозволу на добудову до житлового будинку, оскільки відповідачем не надано суду необхідних та належних доказів цього.

Що стосується позовних вимог щодо компенсації моральної шкоди у сумі 50 000 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно їх незадоволення, оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування заподіяння їй моральних та фізичних страждань.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги у частині понесення виплат на правову допомогу у сумі 1 000 грн. є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано суду необхідних доказів в підтвердження цього.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача судових витрат позивачки у сумі 33,60 грн.

Виходячи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Виконкому Генічеської міської ради залишити без задоволення, а постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв