Ухвала суду № 38672448, 14.05.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 746/51/14 Провадження № 22-ц/795/1123/2014 Головуючий у I інстанції -Цигура Н. А. Доповідач - Боброва І. О.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Бобрової І.О.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

при секретарі: Зіньковець О.О.,

за участю: позивача та представника відповідача Рожка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення пені,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неповно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує на те, що погашення по кредитному договору відбулося 08.10.2009 року, але незаконно, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27.08.2010 року. Банк з власної ініціативи не міг надавати кредитні послуги у відповідні 52 розрахункові періоди на відповідну чисту суму кредиту. Апелянт вважає, що порушені його права як споживача, що призвело до недоотримання кредитних послуг згідно з договором, проте дані порушення судом не розглянуті. Крім того, судом не було застосовано положення ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»; а також порушено вимоги положень ст.ст. 213-215 ЦПК України, пунктів 2, 8-13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, пославшись на її безпідставність.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Як передбачено ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норми підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення відповідає повністю.

Так, за матеріалами справи судом встановлено наступне.

06 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір СNIHAN00000537, за умовами якого банк зобов'язувався надати ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий поточний рахунок на строк з 06.10.2006 року по 07.10.2013 року у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 53590 грн. на наступні цілі: купівля автомобіля, а також у розмірі 19539,66 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7 Договору. Вид не поновлювальної кредитної лінії передбачає видачу кредитних коштів, загальна сума яких за весь строк дії кредитного договору не може перевищити встановлений ліміт. Банк свої зобов'язання згідно з умовами кредитного договору щодо надання кредитних коштів виконав, що не заперечується позивачем.

В зв'язку з несвоєчасним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту, виникла заборгованість, за стягненням якої ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з відповідним позовом. Застосувавши положення ст.ст. 525, 526, 1050, 1054 ЦК України, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2012 року задоволено, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № CHIHAN00000537 від 06.10.2006 року за період з 04 листопада 2008 року по 08 серпня 2011 року в сумі 129756 грн. 30 коп. Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, судом прийнято рішення про дострокове повернення кредиту.

Вказаним вище рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2012 року , яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03 квітня 2012 року встановлено, що 06 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір № СНІНАN00000537 на суму 73129 грн. 66 коп., з кінцевим терміном повернення 07.10.2013 року. Окрім зазначено вище договору кредиту, 08.08.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений депозитний договір № SAMDN 25000704055457, за умовами якого ОСОБА_2 передав, а банк прийняв грошові кошти в розмірі 100000 грн. на строк до 08 серпня 2010 року. ОСОБА_2 мав заборгованість перед банком по кредитному договору, а банк мав зобов'язання перед ним щодо повернення суми депозиту у розмірі 100 000 грн.

08.10.2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог, а залишок в сумі 22146,57 грн. виплачено відповідачу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.08.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми, на користь ОСОБА_2 стягнуто з відповідача 77853,43 грн. В зв'язку з набранням даним рішенням суду законної сили, з 08.10.2009 року кредитна заборгованість банком була поновлена, однак ОСОБА_2 вона погашена не була, і станом на 08.08.2011 року становила 129756, грн. Ця сума, як було зазначено вище, була стягнута з ОСОБА_2 рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2012 року.

В подальшому, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 26.04.2012 р. звернуто стягнення на рухоме майно за договором застави, а саме автомобіль DAEWO, модель Nexia, що належить ОСОБА_2 для задоволення грошових вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором в розмірі 161 723,43 грн. На виконання даного рішення суду був виданий виконавчий лист, копія якого є на а.с.24.

Зазначені вище встановлені судами факти повністю спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незгоди з рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09.04.2014 .

Розглядаючи справу, рішення по якій є предметом оскарження, районний суд зазначив, що твердження позивача про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не міг виконати зобов'язання по наданню кредитних послуг згідно п.2.1.1 і п.1.1 кредитного договору № 00000537 від 06.10.2006 року за період з 08.10.2009 року по 07.10.2013 року, по причині погашення кредиту, строк сплати якого не настав, чим порушено ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.2.3.3 Договору, що має наслідком нарахування пені відповідно до ч.5 ст.10 зазначеного Закону України у сумі 1014901 грн.39 коп. є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, твердження ОСОБА_2 щодо не надання відповідачем кредитних послуг за період з 08.10.2009 року по 07.10.2013 року включно є надуманими та безпредметними.

З даними висновками погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи, положенням чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, судова колегія вважає, що при встановленні фактів, на яких ґрунтується рішення, суд не припустив таких порушень норм матеріального і процесуального права, що дають підстави для його скасування.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .

Головуючий:Судді: