Постанова № 38671490, 12.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 травня 2014 р. № 820/1861/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Кот Ю.А.

за участю представників сторін

відповідача - Малихіної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова до Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» про стягнення заборгованості

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" у яких з урахуванням уточнення позивач просить суд стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 10386,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що колишнім працівникам ДП "УкрНДІЛивмаш", правонаступником якого є відповідач, призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність". Частка відшкодування відповідача за період з квітня по серпень 2013 року, відповідно до "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24.03.2004р. № 372, складає 10386,75 грн. та відповідачем не сплачена.

У судове засідання позивач надав заяву про розгляду справи за його відсутності, у якій просив уточнені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила у задоволенні вимог відмовити, пославшись на те, що різниця між сумою призначеної пенсії, може бути сплачена тільки за рахунок прибутку та на добровільних засадах. Виплата даної різниці не є для підприємства обов'язковою та не може віднести ці виплати до складу своїх витрат, позивачем не доведено наявності трудових відносин між пенсіонерами та підприємством, розрахунки сум які підлягають стягненню з підприємства обраховані на підставі помилкових відомостей, деякі з працівників не здійснювали науково-технічної діяльності, яка є підставою для призначення пенсії, а отже заявлена до стягнення сума визначена неправомірно.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

ДП "Укрдіпроважмаш" є юридичною особою та діє на підставі статуту, затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном в новій редакції 31.05.2012 року за № 122 та зареєстрованого 03.07.2012 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи в ДП "УкрНДІЛивмаш" на посадах, перебування на яких дає право на призначення пенсії як науковому працівнику, за переліком посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 04 березня 2004 року №257 та які перебувають на обліку в районних управліннях Пенсійного фонду України і отримують пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" працювали робітники: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, що підтверджується копіями довідок, трудових книжок працівників, копії яких наявні у матеріалах справи, яким призначено пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (надалі Закон України № 1977 від 13.12.1991 року.

Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Згідно із статтею 24 названого Закону різниця між сумою пенсії, призначеною за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету, а для інших підприємств та організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ і організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМ України, від 24.03.2004 № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 5 ст. 24 вказаного Закону та ст. 2 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій", відповідно до Закону України "Про наукову і науково -технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої на відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, підприємство повинно внести Пенсійному фонду України суму на покриття сум наукових пенсій.

Пунктом 4 Порядку № 372 передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно з законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (абз.2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 року).

Згідно з ч. 9 Порядку №372 від 24.03.2004 року різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІП-ІV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з п. 3-8 цього Порядку.

Судом встановлено, що відповідачу, територіальний орган Пенсійного фонду України складав та направляв відповідні повідомлення передбачені Додатком до Порядку №372 від 24.03.2004 року, в яких повідомлялася сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення - а.с.12

Керуючись абз. 2 ч. 5 Порядку № 372 від 24.03.2004 року, відповідач повинен самостійно нараховувати та щомісячно до 25 числа перераховувати Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (за місцем свого знаходження) відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії.

У судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог представник відповідача послалася на те, що заявлена до стягнення сума обрахована позивачем невірно, на підставі недостовірних відомостей.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Із долучених до матеріалів справи повідомлень, направлених на адресу УПФУ у Московському районі м.Харкова (лист від 06.03.2014 року № 672/1-03/32) встановлено, що підприємству заявлено до відшкодування витрати у розмірі 596,29 грн. (ОСОБА_20). Проте постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року у справі 820/11060/13-а встановлено, що на момент закінчення трудових відносин між ОСОБА_21, ОСОБА_20 та підприємством-відповідачем, фінансування останнього здійснювалося за рахунок державного бюджету у розмірі 100 %, що відповідно виключає обов'язок підприємства сплачувати витрати на виплату пенсії науковим працівникам (а.с.191-197).

Щодо суми позовних вимог у розмірі 1537,75 грн. (ОСОБА_12, ОСОБА_19), із долученої до матеріалів справи матеріали справи довідки відповідача (а.с.145-146) та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року у справі 820/11060/13-а, встановлено, що до 31.12.1992 р. здійснювалося бюджетне фінансування підприємства в обсязі 100%. Проте надані Розрахунки стажу по вказаним працівникам (№ 173206-ОСОБА_12, №176159 ОСОБА_19) містять посилання на те, що бюджетного фінансування підприємства здійснювалося до 1989 року.

Суд також звертає увагу на те, що згідно ст.. 24 Закону, ст.. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до Інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», фінансування різниці між призначеними пенсіями для працівників державних не бюджетних підприємств здійснюється у співвідношенні 50% - за рахунок державного бюджету та 50% - за рахунок коштів цих підприємств. Так згідно розрахунку стажу ОСОБА_12 останній працював на державному не бюджетному підприємстві відповідача 4 роки 3 міс. = 51 місяць та становить від загального наукового стажу (36 років 9 міс. = 441 міс) 11.56%. Відповідно фінансування різниці здійснюється у відношенні 50% - держбюджет, це 5.78% та 50% - за кошти підприємства - це 5.78%. Проте у повідомленні про суму витрат на фінансування різниці (а.с.15,23) відсоткова частка відповідача визначена - 25,51 %., що не відповідає показникам розрахунку стажу.

Щодо суми позовних вимог у розмірі 3001,04 грн. (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6). Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 згідно розрахунку стажу (№ 114151) з 16.10.1967 по 16.12.1970 р. працювала науковим працівником на Укрниилитмаш, 17.12.1970 по 31.12.1991 рр. працювала науковим працівником на ОАО «Отель Харьков». В відомостях про розподіл наукового стажу відсоткова частка Укрниилитмаш визначена як 0.00%, ОАО «Отель Харьков» - 86,94%), проте у повідомленні про суму витрат на фінансування різниці (а.с.18,26) відсоткова частка відповідача визначена - 15.94 %., що не ґрунтується на показниках розрахунку стажу.

ОСОБА_5 згідно розрахунку стажу (№ 138677) з 14.12.1963 по 31.12.1991 рр. працював науковим працівником на ОАО «Отель Харьков», з 01.01.1992 по 05.08.2006 у невстановлених підприємствах, з 01.03.2007 по 28.02.2009 р. працював науковим працівником на Укрниилитмаш. В відомостях про розподіл наукового стажу відсоткова частка відповідача визначена як 6,65%, ОАО «Отель Харьков» - 93,35%, проте у повідомленні про суму витрат на фінансування різниці (а.с.18,26) відсоткова частка відповідача визначена - 47,06 %., що не відповідає показникам розрахунку стажу.

ОСОБА_6 згідно наявного у справі розрахунках стажу та наукового стажу (№ 165159), серед підприємств, які мають відшкодовувати різницю у призначених пенсіях, значаться:1. НДІ автоматизації управління та виробництва, 2. Харківський НДІ масла та жирів,- відповідач за даними УПФУ не обліковується, а отже у підприємства відсутній обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_6

Суд також зауважує, що згідно долучених до матеріалів справи уточнених повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії розмір суми, що перераховується підприємством (гр.11) по працівникам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_11 за листопад-грудень 2013 року складає 1503,34 грн., отже з урахуванням первинної суми позову -11688,87 грн., сума витрат на фінансування відповідача дорівнює 10185,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем в судовому засіданні не доведено правомірності вимоги про стягнення з відповідача суми витрат на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 5336,30 грн. Суд не наділений повноваженням здійснювати розрахунки сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів та не може переймати на себе повноваження УПФУ, а отже в цій частині вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Щодо суми позовних вимог у розмірі 907,05 грн. (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11), то в цій частині вимог позов підлягає задоволенню, оскільки вказана сума заявлена до стягнення на підставі уточнених позовних вимог, здійснених з урахуванням рішення в адміністративній справі 820/11060/13-а, доказів неправомірності вказаних сум відповідачем не надано, як не встановлено і судом в порядку ст.11 КАС України.

Щодо посилань представника відповідача на незгоду з обрахунком заявленої до стягнення суми коштів з підстав недоведеності виконання працівниками наукової роботи як підстави призначення пенсії працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Питання правомірності призначення пенсії не може є предметом доказування у межах вказаного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким така пенсія призначена суми, не є предметом позову у справі, а отже суд не наділений процесуальними повноваженнями у межах розгляду вказаної справи здійснювати його правовий аналіз.

Доказів самостійного нарахування та перерахування коштів для фінансування різниці у розмірі пенсій вказаним працівникам відповідачем не надано. Сума заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають зазначені особи, за період з листопад-грудень 2013 року з урахуванням уточнень становить 4313,86 грн., що підтверджується розрахунком та повідомленнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 5220,91 грн., доказів сплати суми заборгованості підприємством не надано, а отже вказані вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" про стягнення заборгованості - задовольнити частково

Стягнути з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" (61068, м.Харків, пр.. Московський,151, код ЄДРПОУ 00212630) на користь управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова (61170, м.Харків, вул.Блюхера, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 86 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 12.05.2014 року

Суддя Зоркіна Ю.В.