Ухвала суду № 38670344, 14.05.2014, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1245/13-ц

Провадження № 6/314/1/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за заявою ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02 грудня 2008 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» звернулося до суду із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02 грудня 2008 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності.

В заяві ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» зазначає, що товариство володіє нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998 та Акту № 4 від 26.04.1999. Дане майно зареєстровано відповідно до технічного паспорту наступним чином: інв. № 1352, 2351, паркан № 1, ворота № 3, підпірна стінка № 4, замощення - І, а також інші об'єкти.

10.12.2011 виконавчим директором ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» Макаренко Д.Ю. було подано заяву до Ленінського РВ ЗМУ про злочин в порядку ст. 95 КПК України (1960 року), в якій він просив здійснити перевірку законності знаходження та займання ОСОБА_2 підприємницькою діяльністю на території паливного складу - інв. № 1352, 2351 за адресою: АДРЕСА_1, який належить ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн». Під час ознайомлення з матеріалами перевірки було виявлено, що частина території паливного складу належить на праві власності ФОП ОСОБА_2, що підтверджується рішенням постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» у справі № 240366 від 02.12.2008.

Дане рішення третейського суду було постановлено у м. Вільнянськ Запорізької області під головуванням судді Бородіна А.О. за участю позивача - ФОП ОСОБА_2 та відповідача - ОСОБА_4 Предметом позовної заяви було визнання права приватної власності ФОП ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та присвоєння об'єкту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1

Рішенням третейського суду було вирішено: присвоїти битовці літ. А, загальною площею 10,9 кв.м, паркану № 1, воротам № 2, підпірній стіні № 3 та замощенню І, поштову адресу: АДРЕСА_1; визначити право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОП ЗМБТІ зареєструвати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Вважаючи дане рішення незаконним, ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» просить скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02 грудня 2008 року, скасувати угоду про передачу суперечки на розгляд постійно діючого Третейського суду «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 18.11.2008, що укладена між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зобов'язати ФОП ОСОБА_2 звільнити територію паливного складу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати ТОВ ЗМБТІ скасувати рішення про реєстрацію права власності від 22.12.2008, відповідно до якого зареєстровано право власності на битовку літ. А за ОСОБА_2

В процесі розгляду справи заявник уточнив свої вимоги (т. 1 а.с. 125-126) та просив скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02 грудня 2008 року по справі № 240366 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності.

У судовому засіданні представник заявника підтвердив обставини, викладені в заяві, зазначив, що оскаржуваним рішенням третейського суду було вирішено питання про право власності ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» на об'єкт нерухомоті, проте заявник до участі у справі не залучався, що є порушенням вимог Закону України «Про третейські суди» і підставою для скасування рішення третейського суду.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечують проти заяви, вважають, що вона є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів порушення оскаржуваним рішенням третейського суду прав ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн», крім того, зазначають на відсутність у заявника права на звернення до суду з такою заявою, а також пропуск строку звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, на підставі ч. 2 ст. 389-4 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи - ТОВ ЗМБТІ у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просить розглянути справу без його участі (т. 3 а.с. 19-20).

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, відповідача ОСОБА_2 і його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» у справі № 240366 від 02.12.2008 (т. 1 а.с. 13-15, 130-132), яке було винесено у м. Вільнянськ за участю головуючого судді Бородіна А.О., який діяв на підставі угоди про передачу суперечки на розгляд постійно діючого Третейського суду «Перший Міжрегіональний Арбітраж» № б/н від 18.11.2008, регламенту «Про постійно діючий Третейський суд «Перший Міжрегіональний Арбітраж», Положення «Про постійно діючий Третейський суд «Перший Міжрегіональний Арбітраж» та за участю позивача - ФОП ОСОБА_2 та відповідача - ОСОБА_4, вирішено: присвоїти битовці літ. А загальною площею 10,9 кв.м, паркану № 1, воротам № 2, підпірній стіні № 3 та замощенню І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, поштову адресу: АДРЕСА_1; визнати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОП ЗМБТІ зареєструвати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

На підставі вказаного рішення право власності ОСОБА_2 на битовку літ. А за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в ОП ЗМБТІ, про що свідчить копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.12.2008 (т. 1 а.с. 133).

В заяві про оскарження рішення третейського суду ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» зазначає, що вищевказані об'єкти нерухомості, окрім битовки літ. А, а саме паркан № 1, ворота № 2, підпірна стінка № 3 та замощення І, є приватною власністю ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998, Акту № 4 від 26.04.1999.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 08.07.2004 ОП ЗМБТІ зареєструвало за ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998 та Акту № 4 від 26.04.1999 право власності на інв. № 1352 - будівля автовагової, інв. № 2351 - гараж з побутовими приміщеннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 65).

Відповідно до технічного паспорту об'єкти нерухомості зареєстровані наступним чином: інв. № 1352 - будівля автовагової літ. А, інв. № 2351 - гараж з побутовими приміщеннями літ. Б, навіс літ. В, вбиральня літ. Г, паркан № 1 інв. 2353, паркан № 2, ворота № 3, підпірна стінка № 4, ворота № 5, замощення - І інв. № 2352 (т. 1 а.с. 35-48).

На виконання ухвали суду спеціалістами ТОВ ЗМБТІ проведено інвентаризацію об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, під час якої співставлено об'єкти нерухомого майна, їх території та інші об'єкти, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_1 Обстеженням 28.02.2014 встановлено, що земельна ділянка з поштовою адресою: АДРЕСА_1, з розташованим на ній об'єктом нерухомості - битовкою літ. А, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення постійно діючого Третейського суду «Перший міжрегіональний арбітраж» від 02.12.2008, є складовою частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходяться об'єкти нерухомості - будівля автовагової літ. А інв. № 1352, гараж з побутовими приміщеннями літ. Б інв. № 2351, навіс літ. В, вбиральня літ. Г, належними ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998 та Акту № 4 від 26.04.1999 (т. 3 а.с. 137-138).

На підставі вказаного обстеження, проведеного спеціалістами ТОВ ЗМБТІ, заявник і обґрунтовує свої доводи щодо порушення його прав при винесенні оскаржуваного рішення третейського суду.

Проте, з вищевказаними доводами суд не погоджується та не приймає інформацію ТОВ ЗМБТІ щодо проведення інвентаризації в якості належного доказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З вищевказаних Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998 та Акту № 4 прийому-передачі об'єктів нерухомого майна від 26.04.1999 видно, що відповідні об'єкти нерухомості знаходяться за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 28, 32).

Тобто, ці об'єкти нерухомості розташовані на парній стороні АДРЕСА_1, за іншою адресою, аніж зазначено заявником.

Заявником надано в якості доказу копію розпорядження голови Ленінської районної адміністрації № 974 р від 28.04.2004, з якого видно, що об'єкту нерухомості ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн», розташованому на непарній стороні по АДРЕСА_1, присвоїти поштову адресу АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 34).

Разом з тим, у розпорядженні голови Ленінської районної адміністрації № 974 р від 28.04.2004 не зазначено про який саме об'єкт нерухомості йде мова, не зазначена його назва, інвентарний номер або інші ознаки цього об'єкту нерухомого майна, які б дозволяли його ідентифікувати, а текст розпорядження не містить відомостей про те, що адреса нерухомого майна по АДРЕСА_2 змінюється на адресу по АДРЕСА_1. Таким чином, поштова адреса АДРЕСА_1 була присвоєна невідомо якому об'єкту нерухомості ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн», розташованому на непарній стороні вулиці - всупереч тому, як зазначено у Акті № 4 прийому-передачі об'єктів нерухомого майна від 26.04.1999 - в якому об'єкти нерухомості знаходяться на парній стороні АДРЕСА_1 та за іншою адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, розпорядження голови Ленінської районної адміністрації № 974 р від 28.04.2004 суперечить нормам ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою повноваженнями щодо підготовки і внесення на розгляд питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Тобто вказане розпорядження видане без належних повноважень.

Також на підтвердження права власності ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» на спірне майно, а саме паркан № 1, ворота № 2, підпірна стінка № 4 та замощення І, заявником надано Інвентаризаційний опис основних засобів № 20 від 01.08.2008, з якого вбачається, що станом на 01.08.2008 об'єкти: інв. № 1352 будівля автовагової, інв. № 1353 гараж з побутовими приміщеннями, інв. № 2353 паркан № 1, паркан № 2, ворота № 3, підпірна стінка № 4, ворота № 5, інв. № 2352 замощення - І та інші об'єкти дійсно наявні у заявника в якості основних засобів, проте розташовані вони за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 169-170).

Таким чином, заявник не надав суду документів, які б встановлювали факт виникнення у ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані по АДРЕСА_1.

Крім того, з матеріалів справи видно, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно ФОП ОСОБА_2, не була в користуванні або власності ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн». На час передачі Фондом Держмайна товариству «Запорізький територіальний паливний концерн» нерухомого майна (у 1998-1999 роках) ділянка перебувала у складі земель залізничного транспорту (смуга відведення залізниці).

Вищевикладене підтверджується довідками Державного підприємства «Придніпровська залізниця» № 406 від 25.11.2008; № ДНКМ-З-39 від 13.02.2012; копією Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.02.2008; копіями договорів про виділення в користування ділянки землі в межах смуги відведення Залізниці на станції Хортиця від 24.11.2003, від 27.05.2005, від 23.05.2007, від 27.05.2008 (т. 1 а. с. 106-119).

Зі змісту вищевказаних документів видно, що оскаржуваним постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02.12.2008 ніяким чином не вирішено питання про права і обов'язки юридичної особи - ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн», а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Крім того, відмовляючи ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» в задоволені заяви про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» суд виходить з того, що ст. 51 Закону України «Про третейські суди» (в редакції, що діяла на момент винесення рішення третейського суду) встановлено, що рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Розділ VII-1 ЦПК України, який регулює питання провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, ч. 1 ст. 389-1 якого передбачено право не тільки сторони, а також третьої особи та особи, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права і обов'язки, звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду, доповнений на підставі Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду» від 03.02.2011.

Згідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Тобто до правовідносин з приводу оскарження рішення третейського суду, винесеного 02.12.2008, необхідно застосовувати положення тієї редакції Закону України «Про третейські суди», що діяла на момент винесення цього рішення.

Таким чином, редакція Закону України «Про третейські суди», що діяла на момент винесення рішення третейського суду, дозволяла оскарження рішення третейського суду лише сторонам по справі.

Заявник ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» не був стороною при розгляді постійно діючим Третейським судом при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» справи № 240366 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності, а тому, на підставі ст. 51 Закону України «Про третейські суди» (в редакції, що діяла на момент винесення рішення третейського суду), не має права оскаржувати рішення третейського суду, оскільки закон не має зворотної дії в часі у відповідності до ст. 58 Конституції України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» слід відмовити і залишити рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02 грудня 2008 року без змін.

Керуючись ст. 389-1, 389-4, 389-6 ЦПК України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди» (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02 грудня 2008 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності - відмовити і залишити рішення третейського суду без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Н.М. Галянчук

14.05.2014