Ухвала суду № 38670181, 18.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7315/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «РІД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «РІД» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство «РІД» (далі - позивач, або ФГ «РІД») звернулось до суду з позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, або Роздільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0000022200 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 513233 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 128817,50 гривень, а всього 642050,50 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у задоволені вказаних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі направлень, виданих Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.07.2013 року №№ 45, 46, 47, 48, 49, 50 та від 22.07.2013 року № 51, згідно ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України, відповідно до наказу Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.07.2013 року № 56, у зв'язку із ненаданням ФГ «Рід» пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит від 02.07.2013 року № 120/22-25, співробітниками податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФГ «Рід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складений акт від 05.08.2013 року № 56/22-00/32651963.

Перевіркою, серед іншого, встановлені порушення ФГ «Рід» п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період - травень 2012 року по загальній декларації з ПДВ занижено податкові зобов'язання на 45531 гривень; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, пп. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 192.1 ст. 192, п. 209.2 ст. 209, ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого по скороченій декларації з ПДВ занижено суму в розмірі 468259 гривень, у т.ч. по періодам: жовтень 2011 року - 254014 гривень, грудень 2011 року - 213688 гривень, квітень 2012 року - 167 гривень, жовтень 2012 року - 390 гривень; ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2 ст. 209, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201, ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ на 2129673 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 року № 0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 513790 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 128957,50 гривень.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 513233 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 128817,50 гривень останній звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування у вказаній частині.

Зі змісту акту спірної перевірки вбачається, що однією з підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань спірним податковим повідомленням - рішенням стали господарські операції з ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеної угоди від 02.03.2013 року № 33 на постачання нафтопродуктів.

Так, під час проведення перевірки позивача податковим органом встановлено порушення останнім при здійсненні вказаних господарських операцій п. 188.1 ст. 188, пп. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки ФГ «Рід» не здійснило нарахування податкових зобов'язань з вартості безоплатно отриманих товарів, по яким до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість з вартості дизельного палива, отриманого від ФОП ОСОБА_2

Суд першої інстанції, вирішуючи справу, погодився з вказаними висновками податкового органу з огляду на відсутність даних про компенсацію вартості товару, отриманого від ФОП ОСОБА_2, як у готівковій, так і в безготівковій формах, а також враховуючи відсутність регістрів бухгалтерського обліку, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, даних складського обліку та зв'язок придбаних товарів з господарською діяльністю.

В поданій апеляційній скарзі, в спростування вказаних висновків податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, апелянт посилається на наявність квитанції № 5812 від 02.03.2012 року та оборотних відомостей ФГ «Рід», які, на думку останнього, свідчать про здійснення позивачем оплати придбаного товару та підтверджують використання вказаного товару у господарській діяльності ФГ «Рід».

Колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи апелянта, оскільки, як вбачається зі змісту наданої позивачем квитанції № 5812 від 02.03.2012 року, яка, в тому числі, досліджувалась судом першої інстанції, кошти у сумі 273187,5 грн. були зараховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 від імені ФОП ОСОБА_2

Будь-яких інших доказів щодо здійснення оплати за придбаний товар позивачем не надано, ФГ «Рід» касову книгу не вело, авансові звіти не складало.

Також, колегія суддів наголошує, що стверджуючи про використання придбаного у ФОП ОСОБА_2 товару позивачем, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Зі змісту оборотних відомостей, на які посилається апелянт, не вбачається використання придбаного товару у ФОП ОСОБА_2 в господарській діяльності ФГ «Рід».

Позивачем не надано жодного регістру бухгалтерського обліку, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, даних складського обліку, а самою перевіркою не встановлені залишки товарних запасів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості доводів відповідача щодо заниження ФГ «Рід» податкових зобов'язань по податку на додану вартість на 45531 грн. та відповідно щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Також, зі змісту акту спірної перевірки вбачається, що підставою для донарахування позивачу грошових зобов'язань стали його господарські операції з СФГ «Руна» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП».

Так, спірною перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді ФГ «Рід» орендувало у СФГ «Руна» складські приміщення загальною площею 980 м2 та прилягаючої території загальною площею 7800 м2 на підставі договору оренди № 1 від 15.08.2010 року за адресою: автодорога Вінниця - Турбів - Гайсин - Балта - Велика Михайлівка, 328 кілометр Одеської області.

Однак, під час проведення перевірки позивача перевіряючи встановлено, що ФГ «Рід» врожай 2012 року на вищевказану адресу не завозило та не зберігало

Так, згідно пояснень голови СФГ «Руна» Кучми В.Б., наданих начальнику ВПМ Роздільнянської МДПІ майору податкової міліції Зеленому Т.П., він заключив із ФГ «Рід» договір оренди території та складських приміщень, проте з моменту укладення вказаного договору орендарем жодного разу не завозилось на орендовану територію будь-яка продукція.

При цьому, в ході перевірки ФГ «Рід» не надано будь-яких інших документів щодо існування або оренди інших складських приміщень, у зв'язку із чим перевіряючі дійшли висновку про здійснення безтоварних операцій.

З доданих апелянтом до апеляційної скарги відомостей про рух зерна, також, не вбачається, що позивачем використовувалось у власній господарській діяльності орендовані склади.

Також, в ході спірної перевірки перевіряючими встановлено, що ФГ «Рід» в жовтні 2012 року було оформлено первинні документи на реалізацію кукурудзи ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» в загальній кількості 64,03 т, а саме згідно податкових накладних (видаткових накладних): № 187/2 від 31.10.20012 року на 75000 гривень (ПДВ 12500 грн.), видаткова накладна на 38,9611 т від 31.10.2012 року № 187; № 200/2 від 31.10.2012 року на 48257,93 гривень (ПДВ 8042,99 грн.), видаткова накладна на 25,069 т від 31.10.2012 року № 200, однак документи, які б підтверджували власне виробництво, збирання (оприбуткування) з поля та зберігання кукурудзи до перевірки ФГ «Рід» не було надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості доводів відповідача щодо заниження ФГ «Рід» податкових зобов'язань по податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій СФГ «Руна» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» та відповідно щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Крім того, як встановлено в ході проведення спірної перевірки, згідно оборотно-сальдової відомості за жовтень 2011 року по рахунку 271 (продукція рослинництва) залишок пшениці станом на 01.10.2011 року складає 1484,174 тон, за жовтень 2011 року витрачено на оренду паїв 494,029 тон.

Згідно податкової накладної від 20.04.2012 року № 68/22 ФГ «Рід» на адресу покупця АТД «СГ» відвантажило пшениці в кількості 22,727 тон по ціні 1833,33 грн./тону (без ПДВ) на загальну вартість без ПДВ 41666,67 гривень, ПДВ - 8333,33 гривень згідно якої середня вартість реалізації складає 1833,33 гривень.

Жовтень 2011 року: 494,029 тон х 1833,33 гривень = 905718,19 гривень, ПДВ - 181143,64 гривень.

Згідно оборотно-сальдової відомості за жовтень 2011 року по рахунку 271 (продукція рослинництва) залишок ячменю станом на 01.10.2011 року складає 462,64 тон, за жовтень 2011 року витрачено на оренду паїв 257,44 тон.

Згідно податкової накладної від 26.09.2011 року № 4/2 ФГ «Рід» на адресу покупця АТД «СГ» відвантажено ячменю в кількості 172,44 тон по ціні 1425 грн./тону (без ПДВ) на загальну вартість без ПДВ 245732,7 гривень, ПДВ - 49146,54 гривень, згідно якої середня вартість реалізації ячменю в кінці вересня 2011 року складає 1425 гривень.

Жовтень 2011 року 257,44 тон х 1425 гривень = 366852 гривень, ПДВ - 73370,40 гривень.

Згідно оборотно-сальдової відомості за жовтень 2011 року по рахунку 271 (продукція рослинництва) залишок кукурудзи станом на 01.10.2011 року складає 1579,848 тон, за грудень 2011 року витрачено на оренду паїв 743,248 тон.

Відповідно до податкової накладної від 27.12.2011 року № 17/2 ФГ «Рід» на адресу покупця АТД «СГ» відвантажило кукурудзи власного виробництва в кількості 171,8036 тон по ціні 1455,15 гривень за тону (без ПДВ) на загальну вартість без ПДВ 250000 гривень, ПДВ - 50000 гривень, згідно якої середня вартість реалізації кукурудзи в грудні 2011 року складає 1455,15 гривень.

Грудень 2011 року: 734,248 тон х 1455,15 гривень = 1068440,98 гривень, ПДВ - 213688,20 гривень.

Вищевказані обставини узгоджуються з відомостями, зазначеними у довідці СФГ «Рід», наданої позивачем до Роздільнянської МДПІ з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 та щодо вирощування сільськогосподарської продукції та її реалізації.

Відповідно до пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

Згідно з пп. 14.1.131 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на ринку; наявність торговельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності;

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Однак, в порушенні наведених норм Податкового кодексу України позивачем за період жовтень 2011 року та грудень 2011 року до складу податкових зобов'язань не віднесено суми ПДВ з вартості виданих паїв пайщикам власної сільськогосподарської продукції на загальну суму 486202 гривень, у т.ч. жовтень 2011 року - 254514,04 гривень, грудень 2011 року - 213688,2 гривень, внаслідок чого ФГ «Рід» за період з 01.03.2011 року по 31.11.2011 року по скороченій декларації з ПДВ занижено ПДВ у розмірі 467702 гривень, у т.ч. по податковим періодам: жовтень 2011 року - 254014 гривень, грудень 2011 року - 213688 гривень.

В поданій апеляційній скарзі апелянтом жодним чином не спростовуються вказані порушення вимог ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості доводів відповідача щодо заниження ФГ «Рід» податкових зобов'язань на 513790 гривень та відповідно щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «РІД» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Танасогло Т.М.

Суддя: Бойко А.В.

Суддя: Яковлєв О.В.