Постанова № 38670102, 13.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року справа № 812/258/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

секретар судового засідання Гайдіс С.І.

за участю сторін: представника позивача Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка - Панасенка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 р. у справі № 812/258/14 за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 31208,89,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 р. у справі № 812/258/14 адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (на рахунок ГУДКСУ у Луганській області 31251201103202, МФО 804013, ЄДРПОУ 08682387) витрати пов'язані з утриманням ОСОБА_4 у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в розмірі 31 208,89 (тридцять одна тисяча двісті вісім грн.. 89 коп.). Стягнуто з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на користь Державного бюджету України решту судового збору в сумі 1644,30 грн.(одна тисяча шістсот сорок чотири грн.. 30 коп.) на розрахунковий рахунок: 31213206784006, код ЄДРПОУ: 35079949, одержувач: УДКСУ у м. Луганську, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, код ОКПО 37991503, МФО: 804013 код бюджетної класифікації доходів: 22030001, символ: 206, призначення платежу: судовий збір.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представник позивача - Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вищевказану постанову в частині стягнення з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на користь Державного бюджету України решти судового збору в сумі 1644,30 грн.(одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) та стягнути наведені витрати з відповідача. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Луганського державного університету внутрішніх справ № 157 о/с від 01.08.2009 року відповідач з 03.08.2009 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання, з постановкою на всі види утримання ( а.с. 6).

10.08.2009 року на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та УМВС України в Луганській області був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України ( далі - договір, а.с.10-11).

Наказом Позивача № 87 о/с дск від 04.07.2013 відповідач в якості випускника був відряджений для подальшого проходження служби з 07 липня поточного року (а.с.8).

18.12.2013 року наказом ГУМВС України в Луганській області № 446 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.( а.с. 9).

За змістом п.4 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.

Пунктом 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2.3.6 договору замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ ( далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «;Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі Порядок № 419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 31208,89 грн. ( а.с. 12).

Відповідач - ОСОБА_4 строкової військової служби до вступу до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка не проходив. Тому, витрати, які підлягають для відшкодування розраховуються наступним чином.

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п. 2.1.1.2, п. 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п. 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п. 2.1.4.2, п. 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п. 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п. 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із пунктом 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Грошове забезпечення за перші 12 місяців навчання відшкодовується у розмірі різниці між грошовим окладом курсанта і грошовим окладом військовослужбовця строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю.

Відповідно до п. 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.

Згідно з п. 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

З викладеного вбачається, що відповідач за період навчання з 03.08.2009 року по 06.07.2013 року повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у загальній сумі 10375,18 грн. (а.с.12, 47)

Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року.

Додаток 6-й ПКМ № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.

З урахуванням викладеного та наданої позивачем довідки - розрахунку витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню складають 15042,55 грн. (а.с.12, 48)

Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

З урахуванням викладеного та довідки позивача, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 03.08.2009 до 04.07.2013 склали 2903,75 грн. (а.с. 12, 49).

Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.

З урахуванням викладеного та документів наданих позивачем, витрати позивача пов'язані із речовим забезпеченням склали 2887,41 грн. (а.с. 12,50).

Оскільки відповідача звільнено за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни), що підпадає під пп.3.1 п.3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки позивач, в розумінні вимог п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету та включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, тобто є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку, тому наявні правові підстави стягнення коштів з відповідача на відповідний бюджетний рахунок.

Доводи представника відповідача щодо відсутності розрахунку суми, заявленої до стягнення, з урахуванням витрат навчального закладу на забезпечення безпосередньо відповідача суд оцінює критично, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень відповідно до ст. 19 Конституції України, має діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи спір суд виходить з того, що розрахунки сум витрат на утримання відповідача у навчальному закладі здійснено позивачем на підставі вищенаведених норм чинного законодавства, з урахуванням норм витрат на 1-го курсанта та фактичних витрат матеріального забезпечення на придбання певних видів забезпечення. При цьому, відповідачем та його представником не надано відповідних доказів помилковості здійснених позивачем розрахунків. Також відповідачем не заперечувались факти отримання відповідних видів забезпечення та наявність обов'язку відповідача відшкодовувати відповідні витрати.

Відповідач, підписавши з позивачем договір щодо обов'язку відшкодовувати витрати на навчання відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, погодився із умовами цього договору та відповідно прийняв на себе вказаний обов'язок.

На підставі викладеного вище судом першої інстанції, правомірно задоволені позовні вимоги у повному обсязі.

Стосовно посилання апелянта на невірне розподілення судових витрат, а саме вимоги апеляції про зміни спірної постанови в частині стягнення з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на користь Державного бюджету України решти судового збору в сумі 1644,30 грн.(одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на стягнути наведені витрати з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Розподіл судових витрат є запорукою справедливого захисту прав та законних інтересів осіб, які звертаються до суду.

Судовий збір є обов`язковим платежем до бюджету при зверненні до суду. Розмір судо вого збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 88 КАС України суд, встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було сплачено під час подання адміністративного позову майнового характеру 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України - у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З урахуванням того, що позов суб'єкта владних повноважень Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка задоволено в повному обсязі , а відповідач є фізичною особою, колегія приходить до висновків, що відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та положень ч. 4 ст.. 94 КАС України , абзац 3 резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду необхідно виключити.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України - підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 р. у справі № 812/258/14 - змінити.

Абзаці 3 резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 р. у справі № 812/258/14 - виключити

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 р. у справі № 812/258/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 13.05.2014 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов