Ухвала суду № 38669780, 06.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20172/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

06 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНТ-1» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНТ-1» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (територіального управління Головавтоінспекції в місті Києві) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (територіального управління Головавтоінспекції в місті Києві), та, враховуючи уточнення позовної заяви просив визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 листопада 2013 року № 913 в частині анулювання ліцензії АГ № 593868, виданої позивачу на внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті (територіального управління Головавтоінспекції в місті Києві) проведено планову перевірку позивача, за результатами якої 13 листопада 2013 року складено акт № 418 проведення планової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - Ліцензійні умови) відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до вказаного акту, позивачем:

- порушено підпункт 2.3.4 Ліцензійних умов та Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05 серпня 2008 року № 974 (далі - Порядок № 974), у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, встановлених Ліцензійними умовами, та обов'язкових для виконання ліцензіатами. Не представлено документів, підтверджуючих проведення технічного обслуговування та ремонту. Відсутній журнал реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контроль-пропускним пунктом, журнал перевірки укомплектованості і контролю за самовільним внесенням змін у конструкцію і комплектність КТЗ;

- порушено підпункт 2.3.11 Ліцензійних умов, а саме позивачем не забезпечено організацію підвищення кваліфікації спеціалістів автомобільного транспорту, відповідальних за технічний стан автотранспортних засобів, не організовано підвищення кваліфікації керівника;

- порушено підпункт 2.3.13 Ліцензійних умов, а саме позивачем не забезпечено оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту - позивачем до перевезення пасажирів залучаються водії, трудові відносини з якими не оформлено.

Крім того, 13 листопада 2013 року відповідачем складено акт № 418/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», згідно з яким, позивачем не забезпечено:

- проходження підвищення кваліфікації спеціалістів автомобільного транспорту, відповідальних за технічний стан автотранспортних засобів;

- оформлення трудових відносин із персоналом автомобільного транспорту;

- контроль технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів.

На підставі актів перевірки відповідачем 19 листопада 2013 року видано оскаржуваний наказ, яким анульовано ліцензію позивача АГ № 593868 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Позивач не погоджуючись з таким наказом в частині анулювання ліцензії АГ № 593868, виданої позивачу на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України, а позивачем не надано доказів, які б спростували інформацію та висновки, які містяться в акті перевірки позивача.

Обговорюючи правомірність заявлених вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті відповідно до пункту 1 Положення про неї, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 387/2011, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування, що не заперечується позивачем та є компетентним органом, який мав право проводити перевірки та приймати спірний наказ.

Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 02.07.2010 року № 429 (далі - Наказ №429).

Підпунктом 2.1 Наказу №429 встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов за місцезнаходженням ліцензіата та в автотранспортних засобах, що він використовує під час надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Загальні організаційні, технічні та кваліфікаційні вимоги під час виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» визначено розділом ІІ Ліцензійних умов.

Так, під час виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», ліцензіат повинен дотримуватися вимог законодавства України про автомобільний транспорт.

Виконання робіт з надання послуг з перевезення здійснюється ліцензіатами на підставі ліцензії, виданої Головавтотрансінспекцією, за умови виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, установлених цими Ліцензійними умовами.

Ліцензіати, які виконують роботи з надання послуг з перевезення, зобов'язані, зокрема:

- надавати послуги з перевезення відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176 року, відповідно до п. 50 яких, під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту (п.п. 2.3.1 Ліцензійних умов);

- забезпечувати оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту відповідно до положень трудового законодавства (крім автомобільних самозайнятих перевізників) (п.п. 2.3.13 Ліцензійних умов);

- забезпечувати зберігання автотранспортних засобів відповідно до положень статті 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» (п.п. 2.3.14 Ліцензійних умов).

Згідно з пунктом 7.7 Положення № 429, неможливістю ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов уважається, зокрема: невиконання вимог щодо зберігання автотранспортних засобів поза межами житлових зон у спеціально пристосованих для цього місцях з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про автомобільний транспорт»; встановлення факту наявності у ліцензіата водіїв, трудові відносини з якими не оформлено відповідно до положень трудового законодавства.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та\чи вантажів.

Стаття 39 названого Закону містить перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення та які повинні мати автомобільні перевізники, водії і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Так, для регулярних пасажирських перевезень автомобільному перевізнику потрібно мати: ліцензію, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається порушення позивачем п.п.2.3.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом та Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2008 № 974, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2008 за № 794/15485, оскільки відсутні документи, що засвідчують виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, встановлених Ліцензійними умовами та обов'язкових для виконання ліцензіатами, також не представлено документи підтверджуючі проведення технічного обслуговування та ремонту. Відсутній журнал реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом, журнал перевірки укомплектованості і контролю за самовільним унесенням змін у конструкцію і комплектність КТЗ.

Згідно статті 16 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344), до персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, надають допоміжні послуги, пов'язані з перевезеннями. Трудові відносини персоналу автомобільного транспорту регулюються трудовим законодавством, у тому числі положенням про дисципліну та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 2.1.13 Ліцензійних умов, ліцензіати, які надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, зобов'язані забезпечити оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту відповідно до трудового законодавства.

Підпунктом 2.3.14 Ліцензійних умов встановлено, що ліцензіати, які надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, зобов'язані зберігання автотранспортних засобів відповідно до положень статті 21 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.

Власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками.

Всупереч вищевказаним нормам, як зазначено відповідачем, позивач не забезпечив оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту відповідно до положень трудового законодавства, а також не забезпечив контроль технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів.

Крім того, дійсно жодних доказів, які б спростували висновки актів перевірки позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовує.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 100, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНТ-1» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07.05.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.