Постанова № 38669728, 13.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 910/25876/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Чорний Д.М. ( довір. №186ю від 08.05.14);

Від відповідача -Мовіле О.С. (довір. №14.02/08 від 05.03.14);

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р.

у справі № 910/25876/13 ( суддя Сівакова В.В.)

за позовом Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація»

до Міністерства охорони здоров'я України

про стягнення 338 426,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р. у справі №910/25876/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства охорони здоров'я України на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 298 800 грн. 00 коп. основного боргу, 12 979 грн. 87 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 26 646грн. 41 коп. - 3% річних, 6 768грн.53 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач, в порушення умов договору не виконав свого обов'язку та плату за виконані роботи повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 298 800,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що на виконання умов договору МОЗ України направило до Державного казначейства України платіжне доручення від 22.12.2010р. №919, яке залишилось неоплаченим без зазначення відповідних підстав, отже відповідач здійснив всі необхідні можливі заходи щодо виконання умов зобов'язання перед позивачем, водночас невиконання такого зобов'язання сталося з незалежних від МОЗ України підстав.

Відповідач просить в апеляційній скарзі залучити до участі у справі Державну казначейську службу України, однак зазначене клопотання судова колегія відхиляє у зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація", як виконавцем, та Міністерством охорони здоров'я України, як підрядником, 20.12.2010р. укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації № 201-02/540/09-69, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати обумовлену цим договором та додатками до нього проектно-кошторисну документацію на ремонтно-реставраційні роботи по комплексу будинків за адресою: вул. Грушевського, 7 у м. Києві (корпус "А").

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 2.1. договору вартість обумовлених цим договором робіт в цілому визначається в зведеному кошторисі на проектні та вишукувальні роботи (додаток 3 до договору) та протоколом погодження договірної ціни (додаток 1 до договору), що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.2.2. договору загальна вартість обумовлених цим договором робіт становить 298 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 49 800,00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору строки й етапність виконання робіт, а також зміст визначаються в календарному графіку виконання робіт (додаток 2 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.2. договору після закінчення (у тому числі дострокового) виконання кожного з етапів робіт, передбачених календарним планом, виконавець подає замовнику: звіт про виконання етапу розробки, акт приймання-передачі етапу розробки (розробки в цілому) та розробку, яка підлягає оформленню та передачі замовнику.

Виконавець забезпечує погодження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку і подає погоджену проектну документацію замовнику.

Усі зазначені документи подаються в двох примірниках, підписаних виконавцем, і повинні супроводжуватися листом та комплектом відповідної документації, що стосується виконаного етапу розробки (розробки в цілому).

Відповідно до п.3.3. договору протягом десяти робочих днів із дня одержання від виконавця документів, зазначених в пункті 3.2 цього договору, замовник зобов'язаний повернути виконавцеві один примірник підписаного ним акта приймання-передачі робіт (етапу) або надати виконавцеві обґрунтовані зауваження (претензії) чи письмову вмотивовану відмову від прийняття робіт (етапу). У випадку неподання таких зауважень чи відмови у встановлений термін, роботи вважаються виконаними, а документація прийнятою.

Згідно акту № 7-02/ здачі-приймання виконаних робіт від 20.12.2010р., підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв роботи за договором вартістю 298 800грн.

Пунктом 2.4. договору визначено, що оплата виконаних за цим договором робіт або їх окремих етапів здійснюється замовником на підставі відповідних актів приймання-передачі робіт, підписаних сторонами, протягом 15 днів з моменту їх підписання, а у разі відсутності фінансування - по мірі надходження фінансування з державного бюджету України.

Згідно з п. 2.3. договору форма оплати безготівкова в національній валюті (гривня), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, наведений в реквізитах виконавця.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, статті 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 4 статті 882 даного Кодексу передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що на виконання умов договору МОЗ України направило до Державного казначейства України платіжне доручення від 22.12.2010р. №919, яке залишилось неоплаченим без зазначення відповідних підстав не можуть бути покладені в основу рішення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, зазначені доводи апеляційної скарги не виправдовують бездіяльність відповідача по виконанню власного зобов'язання з оплати робіт і не є підставою для звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого договором.

З урахуванням існування належних доказів виконання обумовлених договором робіт, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості виконаних робіт на користь позивача в розмірі 298 800грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, правомірно задоволено місцевим господарським судом позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача 12 979,87 грн. індексу інфляції та 26 646,41 грн. - 3% річних.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р. у справі №910/25876/13 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/25876/13.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай