Постанова № 38668718, 06.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1893/14

06 травня 2014 року 17год. 48хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Вовк Д.В.

відповідача: представник Ратієв Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень та вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі по тексту постанови - позивач, ДП "ЗТМК") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту постанови - відповідач, СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000214710, скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 05.03.2014 № 0000014710, скасування вимоги про сплату боргу від 05.03.2014 № Ю-1.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що не є податковим агентом для суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, отже, і не повинен утримувати податок з доходів фізичних осіб із суми орендної плати, оскільки орендодавець самостійно вирішуватиме питання щодо включення отриманої ним суми орендної плати до власного оподатковуваного доходу. Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру, основним видом діяльності фізичної особи-підприємці ОСОБА_3 є "агентства нерухомості" (КВЕД 68.31). Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", роботодавці не є платниками єдиного внеску по цивільно-правових договорах, укладених з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Оскільки основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є "агентства нерухомості", договір укладений з ОСОБА_3 як з фізичною особою-підприємцем, надані послуги відповідають виду діяльності, позивач правомірно не здійснював нарахування та сплату єдиного внеску. Представник позивача також зазначив, що відповідачем неправомірно визначено розмір штрафних санкцій, оскільки в акті перевірки зазначено лише посилання на одне попереднє порушення правил нарахування утримання та сплати податків у джерела виплати. Таким чином, вказане порушення є повторним, за вчинення якого передбачено штрафні санкцій у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а не 75 відсотків, як визначено у податковому повідомленні-рішенні від 05.03.2014 № 0000214710. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 видом діяльності, який здійснювався у звітному періоді, є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту згідно КВЕД 46.19. Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України, якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються за правилами, встановленими цим кодексом для платників податку-фізичних осіб. Оскільки доходи, отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від здавання в оренду нерухомого майна не можуть вважатися такими, що отримані від провадження підприємницької діяльності, такі доходи мають оподатковуватися за загальними правилами. Відповідно до пп. 170.1.2 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України), податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. Відповідно до пп. 170.1.4 ПК України, доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок. Також покликаючись на пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України відповідач зазначає, що обов'язок щодо оподаткування доходів з операцій з надання в оренду об'єктів нерухомості, закріплено за податковим агентом - орендарем. А відтак позивач, як податковий агент, повинен був утримати з виплаченого доходу податок на доходи фізичних осіб.

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для позивача (як платника) нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Крім того, серед звільнених від нарахування єдиного соціального внеску видів виплат згідно переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, немає виплат за договорами цивільно-правового характеру.

Щодо розміру застосованих штрафних санкцій представник зазначив, що акт перевірки містить покликання на порушення, встановлені актами попередніх перевірок - № 83/26-1/00194731, від 04.12.2013 № 260/26-2/00194731. Таким чином, підприємство втретє вчинило порушення законодавства з питань нарахування і виплати податку з доходів фізичних осіб, а відтак, розмір штрафних санкцій є правильним.

Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити. При цьому суд виходив з такого.

Фахівцями СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів проведено планову виїзну перевірку ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 30.09.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 30.09.2013, результати якої оформлено актом перевірки від 18.02.2014 № 70/28-04-47-10/00194731 (а.с.10-19 ).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено:

- п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на 7875,00 грн., тому числі по періодах: січень 2012 - 375,00 грн., лютий 2012 - 375,00 грн., березень 2012 - 375,00 грн., квітень 2012 - 375,00 грн., травень 2012 - 375,00 грн., червень 2012 - 375,00 грн., липень 2012 - 375,00 грн., серпень 2012 - 375,00 грн., вересень 2012 - 375,00 грн., жовтень 2012 - 375,00 грн., листопад 2012 - 375,00 грн., грудень 2012 - 375,00 грн., січень 2013 - 375,00 грн., лютий 2013 - 375,00 грн., березень 2013 - 375,00 грн., квітень 2013 - 375,00 грн., травень 2013 - 375,00 грн., червень 2013 - 375,00 грн., липень 2013 - 375,00 грн., серпень 2013 - 375,00 грн., вересень 2013 - 375,00 грн.;

- ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження суми нарахованого єдиного соціального внеску на 18217,50 грн.

У зв'язку з такими порушеннями відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000214710, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 13687,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 7875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5812,50 грн. (а.с.7);

- рішення № 0000014710 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платниками своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.03.2014, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 9108,75 грн. (а.с.8);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2014 № Ю-1, якою від позивача вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску с розмірі 18217,50 грн. (а.с.9).

Надаючи правову оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкового повідомлення - рішення, рішення та вимоги від 05.03.2014 (далі по тексту постанови - рішення), судом встановлено, що підставою для винесення таких рішень стали висновки названого акту про не оподаткування позивачем доходів, виплачених фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у вигляді перерахування коштів за оренду житла та не нарахування єдиного внеску на виплачені СПД ОСОБА_3 суми винагороди.

Судом встановлено, що 22.11.2010 між позивачем (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди № 355 (а.с.57-65). За умовами вказаного договору, орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння та користування орендаря квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Щомісячна орендна плата за квартиру складає 2500 гривень. В орендну плату включена вартість комунальних послуг.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 67, 68), перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.66, 74-79). Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до п. 292.1 ст. 192 ПК України, доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Відповідно до п. 292.9 ст. 292 ПК України, доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пп. 165.1.36 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З урахуванням обставин справи та зазначених норм, враховуючи, що договір оренди укладено з ОСОБА_3 як з фізичною особою-підприємцем, суд приходить до висновку, що орендодавець - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 - самостійно вирішує питання щодо включення отриманої суми орендної плати до власного оподатковуваного доходу в порядку ст.292 ПК України. При взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 позивач не є податковим агентом та як наслідок не зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_3

Щодо покликань відповідача на порушення норм статей 167, 168, 170, 171 Податкового кодексу України, суд зазначає, що з акту перевірки, наданого до матеріалів справи, не вбачається, що такі порушення були виявлені під час проведення перевірки та порушення таких норм лягло в основу для прийняття оскаржуваних рішень. Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Пункт 5.2 зазначеного Порядку визначає, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень. Зважаючи, що порушення статей 167, 168, 170, 171 ПК України не було підставою для винесення спірних рішень та порушення позивачем таких норм не відображено в акті перевірки, суд відхиляє покликання представника відповідача на допущення позивачем порушення зазначених статей.

Щодо встановленого в ході перевірки порушення позивачем п. 177.6 ст. 177 ПК України, суд зазначає, що стаття 177 регулює оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Стосовно розміру штрафних санкцій суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про відсутність порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати, то і підстави для накладення штрафу відсутні.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000214710 - є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо донарахування позивачу 18214,50 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій в сумі 9108,75 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Із зазначеної норми вбачається, що юридичні особи не є платниками єдиного внеску за цивільно-правовими договорами, укладеними з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зі спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.92-96) вбачається, що видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є: станом на 01.01.2012 - посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання нерухомості невиробничого призначення; станом на 01.01.2013 - агентства нерухомості; станом на 30.09.2013 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, агентства нерухомості.

Зважаючи, що виконані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 для позивача роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, позивач правомірно не здійснював нарахування та сплату єдиного внеску на суму винагороди фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3

Щодо покликання представника відповідача на Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, суд зазначає, що такий перелік стосується виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців. Позивач же не може вважатися роботодавцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2014 № Ю-1 та рішення № 0000014710 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 №0000214710.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0000014710 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.03.2014 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2014 №Ю-1.

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька