Постанова № 38664694, 08.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 року № 813/2576/14

10 год. 15 хв. зал судових засідань №13

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючої судді Братичак У.В.,

судді Сакалоша В.М.,

судді Сподарик Н.І.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправним та скасування наказу №17/4 від 30.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення ст. 149 КЗпП України відповідачем не повідомлено про факт прийняття спірного наказу, відсутня вимога щодо письмового пояснення щодо порушника трудової дисципліни у відповідності до вимог ч.1 ст.149 КЗпП України. Спірний наказ винесений з порушенням пп. 18 п. 10 Положення про Державну виконавчу службу України, оскільки умовою вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників відповідних структурних підрозділів головних управлінь юстиції та керівників структурних підрозділів підрозділів примусового виконання рішень є подання керівника структурного підрозділу головних управлінь юстиції або в даному випадку начальника головного управління юстиції у Львівській області. Вважає, що спірний наказ винесений з перевищенням повноважень голови Державної виконавчої служби України. Окрім того, зазначив, що наказ №17/4 від 30.01.2014 року не містить чіткого формулювання суті обставин допущеного позивачем дисциплінарного проступку. На цих підставах просить визнати протиправним та скасувати наказ №17/4 від 30.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2".

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позов від 17.04.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та у заяві про уточнення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши подані документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2003 року позивач працює в органах Державної виконавчої служби Львівської області. Відповідно до наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 18.08.2010 № 744-К за погодженням заступника Міністра юстиції - директора департаменту Державної виконавчої служби № 6808-0-32-10-28 від 17.08.2010 призначено на посаду начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, та з 01.08.2011 призначено на посаду начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (наказ Головного управління юстиції у Львівській області від 01.08.2011 № 869-К).

Наказом Голови Державної виконавчої служби України № 17/4 від 30.01.2014 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог статті 83 Закону України "Про виконавче провадження", в частині не здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень підлеглими державними виконавцями.

Вважаючи наказ Голови Державної виконавчої служби України щодо притягнення мене до дисциплінарної відповідальності незаконним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5015/2375/12, виданого 05.12.2012р. Господарським судом Львівської області про стягнення солідарно з ТзОВ "Бізнес-Прогрес", ДП "Меркурій", ТОВ "ТКС-Менеджмент" на користь ПуАТ "Креді Агріколь банк" 1800000 доларів США боргу по кредиту, 139334,57 доларів США процентів за користування кредитними коштами, 23069,62 грн. пені та 64380 грн. судового збору. В ході примусового виконання постановою від 31.05.2013р. № 35393829 державним виконавцям відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області доручено провести виконавчі дії щодо виявлення та опису майна боржників. На виконання вказаного доручення старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. 12.06.2013р описано та арештовано майно боржника ТОВ "Бізнес-Прогрес", а саме: нежитлову будівлю, 1А, загальною площею 3451 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову від 25.07.2013 №35393529, відповідно до якої доручено державним виконавцям відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області здійснити заходи щодо проведення експертної оцінки описаного й арештованого майна боржника згідно акту опису й арешту від 12.06.2013.

На виконання даного доручення позивачем 24.09.2013 року за вих. №09-01-36/В-5/15993 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз скеровано листа щодо визначення експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, який надасть висновок про вартість нежитлової будівлі, 1А, загальною площею 3451,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до листа директора ЛНДІСЕ № 4616 від 30.09.2013 року проведення судової оціночно-будівельної експертизи з визначення вартості об'єкту нерухомого майна запропоновано доручити комісії експертів у складі ОСОБА_4, завідувача сектором інженерно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського НДІСЕ та ОСОБА_5, старшого судового експерта сектору будівельно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського НДІСЕ.

Враховуючи викладене, позивач 25 жовтня 2013 року за вих. № 09-01-36/В-5/17838 директору ЛНДІСЕ скерував листа щодо доручення комісії експертів у складі ОСОБА_4, завідувача сектором інженерно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського НДІСЕ та ОСОБА_5, старшого судового експерта сектору будівельно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського НДІСЕ надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначити вартість майна боржника, а саме: об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, 1А, загальною площею 3451,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою подальшої реалізації на аукціоні у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Вказаний лист ЛНДІСЕ отримано 30.10.2013 року, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

29.11.2013 року до ЛНДІСЕ скеровано нагадування щодо виконання листа ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області про проведення оцінки.

09 січня 2014 року до ВПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області надійшов лист відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №287/5-3, згідно якого слід відкликати з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз документи щодо призначення експертизи.

Враховуючи вищевикладене відділ ПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області 09.01.2014 року скерував до ЛНДІСЕ листа про залишення без виконання доручення комісії експертів у складі ОСОБА_4, завідувача сектором інженерно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського НДІСЕ та ОСОБА_5, старшого судового експерта сектору будівельно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського НДІСЕ надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначити вартість майна боржника, а саме: об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, 1А, загальною площею 3451,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

На адресу начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області був скерований лист заступника Голови Державної виконавчої служби України М.В. Герасимюка від 22.01.2014 № 05-12/5/80 щодо відібрання пояснень у начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т.Г. щодо причин невиконання доручення відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, згідно постанови від 25.07.2013 № 35393529.

На виконання зазначеного листа, позивачем 27.01.2014 на ім'я заступника Голови Державної виконавчої служби України М.В. Герасимюка надано пояснення щодо виконання відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській постанови від 25.07.2013 № 35393529, винесеної відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Зазначені пояснення стали однією із підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Державної виконавчої служби №17/4 від 30.01.2014 року.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач отримав у формі факсокопії, те не погоджуючись з ним звернувся до суду.

Щодо дій позивача та його підлеглих суд зазначає наступне.

Так, ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби.

Вищевказана норма Закону передбачає можливість доручення проведення перевірки інформації лише щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, однак постановою від 25.07.2013 року всупереч вимогам ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" доручено відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області здійснити заходи щодо проведення експертної оцінки описаного й арештованого майна боржника.

Також суд зазначає, що виносячи вказану постанову про доручення здійснити заходи щодо проведення експертної оцінки описаного й арештованого майна боржника, не враховано вимог ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання і копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Суд зауважує, що оскільки виконавче провадження, в ході примусового виконання якого виникла необхідність проведення оцінки майна, перебуває на виконанні у відділі ПВР ДВС України то державний виконавець відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області був позбавлений можливості у порядку, визначеному ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", винести постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим з метою виконання доручення позивачем скеровувались листи щодо здійснення експертної оцінки Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також листи нагадування.

З наказу Голови Державної виконавчої служби України №17/4 від 30.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2" встановлено, що підставою його прийняття стали: пояснення начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби у Львівській області, а також подання директора Департаменту організаційного та методичного забезпечення органів державної виконавчої служби від 29.01.2014 року.

Таким чином, на цих документах і грунтується оспорюваний наказ Державної виконавчої служби.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Як випливає з частини другої цієї статті, до службовців можуть застосовуватися як спеціальні заходи дисциплінарного впливу так і дисциплінарні стягнення, передбачених чинним законодавством про працю України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то необхідно субсидіарно застосовувати законодавство про працю, зокрема, КЗпП України.

Оскільки спеціальними законами (Закон України "Про державну службу", "Про державну виконавчу службу) щодо проходження публічної служби не врегульовано порядок та підстави для застосування дисциплінарних стягнень, до спірних правовідносин слід застосувати норми трудового законодавства, тобто положення Кодексу Законів про працю України.

Аналіз положень КЗпП України свідчить про те, що законодавцем встановлено види стягнень за порушення трудової дисципліни, до яких віднесено зокрема і догану, органи, які правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення, строк та порядок застосування дисциплінарного стягнення. Згідно з ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Питання призначення на посаду начальником відділу примусового виконання рішень Головних управлінь юстиції, а також процедура застосування заохочень та дисциплінарних стягнень регулюються Положенням про Державну виконавчу службу України, яке затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 385/2011 (з наступними змінами і доповненнями, далі - Положення N 385/2011), а також Положенням про територіальні органи Міністерства юстиції України, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (з наступними змінами і доповненнями, далі - Положення № 1707/5).

Так, у підпункті 18 пункту 10 Положення N 385/2011 передбачено, що Голова Державної виконавчої служби України в межах своїх повноважень вирішує за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, або керівників відповідних головних управлінь юстиції питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників відповідних структурних підрозділів головних управлінь юстиції та керівників структурних підрозділів примусового виконання рішень.

Таким чином, з наведеної вище норми вбачається, що Голова Державної виконавчої служби уповноважений вирішувати питання притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів примусового виконання рішень. Однак, умовою розгляду такого питання є відповідне подання:

- або керівника структурного підрозділу головних управлінь юстиції (начальник Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області).

- або начальник Головного управління юстиції у Львівській області.

Однак, наказ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2" винесений з порушенням вказаної норми і з перевищенням Головою Державної виконавчої служби України своїх повноважень щодо накладення дисциплінарних стягнень, оскільки підставою для прийняття згаданого наказу та оголошення догани стало подання директора Департаменту організаційного та нормативно-методичного забезпечення органів державної виконавчої служби.

Окрім того, на думку суду, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин вчинення допущеного працівником проступку, підстав прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із вказівкою у необхідному випадку на час вчинення та час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у законі підстав

Вказана позиція суду також узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у справі № К-1545/10 від 23 серпня 2013 року.

Оскаржуваний наказ Голови Державної виконавчої служби України № 17/4 від 30.01.2014 року, згідно якого накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, на предмет відповідності його обґрунтованості не відповідає встановленим вимогам, оскільки не містить чіткого і конкретного формулювання як суті, так і обставин вчинення дисциплінарного проступку, належним чином відповідачем не відображені підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, не конкретизовано, яке невиконання посадових обов'язків здійснив позивач, а тому є протиправним.

Також, приймаючи наказ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2" відповідач не врахував вимог ст. 149 КЗпП України, яка передбачає, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Зокрема, судом встановлено, що за зразкове виконання службових обов'язків та за особисті досягнення у виконанні завдань, покладених на очолюваний відділ, позивач неодноразово заохочувався, зокрема 16.12.2011 нагороджено Почесною грамотою Міністра юстиції України, наказом від 12.12.2013 № 122/2 нагороджено Почесною грамотою Голови Державної виконавчої служби України, наказом Державної виконавчої служби № 56/2 від 25.06.2013 нагороджено нагрудним знаком «Знак пошани Державної виконавчої служби України».

Статистичні дані діяльності відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області підтверджують належне виконання позивачем посадових обов'язків щодо забезпечення належного контролю та організації діяльності підлеглих працівників.

Характер вчинених дій по організації виконання доручення Державної виконавчої служби України не свідчить про бездіяльність чи небажання позивачем виконувати свої професійні обов'язки, а навпаки вживалися дії для організації належного виконання доручення щодо забезпечення проведення експертної оцінки нерухомого майна Вищевказане підтверджується направленням повідомлень до Львівського науково-дослідного інституту судових експертних для призначення відповідних експертів з метою проведення експертного дослідження і складання за його результатами звіту. Такі повідомлення, як вже зазначалось, направлялися 24 вересня 2013 року за №09-01-36/В-5/15993, 25 жовтня 2013 року №09-01-36/В-5/17838, 29 листопада 2013 року №09-01-36/В-5.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів правомірності прийняття ним спірного наказу.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірний наказ Державної виконавчої служби України №17/4 від 30.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2", суд дійшов висновку, що такий прийнятий з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної виконавчої служби України №17/4 від 30.01.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.05.2014 року.

Головуюча Суддя Братичак У.В.

Суддя Сакалош В.М.

Суддя Сподарик Н.І.