Постанова № 38663039, 17.04.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

гіналом

Справа №200/4189/14-а

Провадження № 2а/200/191/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Циганкова В.О. розглянув в порядку скороченого провадження в приміщенні районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійною фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення сум,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дій управління Пенсійного фонду України Бабушкінського района м.Дніпропетровська з перерахунку довічного грошового утримання протиправним, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці в розмірі 90% щомісячного грошового утримання судді, працюючого на посаді, яка відповідає її посаді. Відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, у зв'язку з чим рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку є протиправним. Постановою Бабушкінського районного смуду м. Дніпропетровська від 24травня 2013 року сума щомісячного стягнення встановлена в розмірі 80% від окладу судді та надбавка за вислугу років 50%. просить превести перерахунок.

20 березня 2014 року ухвалою суду по даній справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачем у строк, передбачений п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України подані заперечення на адміністративний позов, який вважає необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, зазначив, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено лише у разі зміни розміру грошового угримання діючих суддів Конституційного Суду України (частина 4 ст. 138), крім того, державою не встановлений чіткий порядок перерахунку довічного утримання судді у відставці.

Розглянувши заперечення на адміністративний позов, документи, додані до позовної заяви, суд вважає,що позивачем повідомлені суду достатні обставини для розгляду справи, які не оспорюються відповідачем, підстав для призначення справи до розгляду в загальному порядку відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у відповідача з 1992 року отримує щомісячне довічне утримання судді у відставці.

25 вересня 2013 р. ОСОБА_1 вернулась до УПФУ Бабушкінського р-на м.Дніпропетровська із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку зі зміною заробітної плати суддів відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на підставі довідок Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 02.09.2013 р. за № № БС-1436, БС-1437, БС-1438, БС-1439, БС-1440, БС-1441, БС-1442, БС-1443 і БС-1444 та від 13.12.2013р. за №№ Б-С2035/10, Б-С 2035/11 та Б-С 2035/12 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічною грошового утримання судді у відставці.

Рішенням № С-206 від 03.10.2013 р. відповідачем відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставні у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку, з огляду на те, щоЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено проведення такого перерахунку органами Пенсійного фонду України. Такий перерахунок здійснюється тільки суддям Конституційного Суду України.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо розміру довічного утримання судді у відставці.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачає ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ст. 8 КАС України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У зв'язку з викладеним, суд не приймає доводи відповідача про те, що відсутній нормативний документ, який регулює порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку із тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.

З 01.01.1012 року змінилася система оплати праці суддів у зв'язку зі зміною складу грошового утримання (суддівської винагороди). Яка передбачена ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч.1 с.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон № 2453-VI) суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною третьою зазначеної статті Закону в редакції до 03.06.2013р. визначалось, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668- VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до законів України "Про державну службу", «;Про судоустрій і статус суддів", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічні норми закріплені і в частині 5 статті 138 Закону № 2453-VI.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) № 3-рп/2013 від 03.06.2013 р. визнані такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними): частина третя, перше, друге, третє речення частини п'ятоїстатті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453- VI у редакціїЗакону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня2011 року № 3668- VI; статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668- VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453- VI; абзац другий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668- VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічною грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058- ІV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453- VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668- VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668- VI , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Відтак, з 03.06.2013 р. підтверджено право суддям у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у разі збільшення матеріального забезпечення працюючих суддів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача з відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці суперечать вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, задоволенню не підлягають вимоги щодо зобов'язання в подальшому коректувати розмір пенсії у зв'язку зі збільшенням грошової винагороди судді, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тому неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, тому що відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

Відповідно до довідок Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 02.09.2013 р. за № № БС-1436, БС-1437, БС-1438, БС-1439, БС-1440, БС-1441, БС-1442, БС-1443 і БС-1444 та від 13.12.2013р. за №№ Б-С2035/10, Б-С 2035/11 та Б-С 2035/12 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічною грошового утримання судді у відставці, надбавка за вислугу років (50%) - 8029,00 грн.

Оскільки діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачуються судді у відставці, розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача здійснення щодо перерахунку розміру її щомісячного грошового утримання судді у відставні з врахуванням вже сплачених сум.

Щодо стягнення недоплачених сум суд зазначає наступне - призначення, перерахунок пенсійних виплат є компетенцією пенсійного органу, перерахунок на час розгляду справи в суді відповідачем не здійснений.

Суд вважає необхідним роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання відповідачем судового рішення в частині здійснення виплат, він має право подати до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення згідно ст. 263 КАС України шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така заміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про здійснення перерахунку за конкретний період, внаслідок чого суд, буде виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникло під час виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71. 86, 88, 159-163, 267 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійною фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення сум - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №С -206 від 03.10.2013 року про відмову Управління Пенсійного фонду України Бабушкінського района м.Дніпропетровська у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Бабушкінського района м.Дніпропетровська здійснити з 03 червня 2013 року перерахунок та виплату пенсії судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно довідок Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 02.09.2013 р. за № № БС-1436, БС-1437, БС-1438, БС-1439, БС-1440, БС-1441, БС-1442, БС-1443 і БС-1444 та від 13.12.2013р. за №№ Б-С2035/10, Б-С 2035/11 та Б-С 2035/12 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічною грошового утримання судді у відставці.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертоюстатті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.О. Циганков