Постанова № 38662181, 12.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року справа №812/1366/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гайдар А.В.

судді: Ханова Р.Ф.,

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Крамської С.О.,

за участю представника відповідача Клиновського Д.В., (за довіреністю)

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1366/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.02.2014 № 0000022200, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1366/14 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.02.2014 №0000022200 - відмовлено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Державного бюджету України решту судового збору у сумі 4384,00 грн. (чотири тисячі вісімдесят чотири гривні 00 коп.). (арк.справи 202-204)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. (арк.справи 209-213).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.12.2009 між ПАТ «Луганськгаз» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» укладений договір №119Н-606 про транспортування природного газу для потреб населення протягом 2010 року.

У лютому 2011 року позивачем сплачена заборгованість за даним договором. При цьому, у додатку 5 до декларації за лютий 2011 року за ідентифікаційним номером цього контрагенту вказаний період виписки документа, що надає право на податковий кредит, - січень 2011 року. У 2013 році позивачем наданий уточнюючий рахунок від 12.11.2013 №9072469123.

З 24.01.2014 р. по 28.01.2014 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту на підставі наданих уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, травень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки інспектором складений акт №12/28-05-49/0545113 від 03.02.2014, в якому зазначено порушення позивачем:

- п.187.10 ст.187, абз.4 п. 198.6 ст.198, п. 200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 680 322,00 грн., в тому числі за листопад 2013 року в сумі 680 322,00 грн.

На підставі висновків акту 12.02.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання на суму 1 020 483,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Луганськгаз» шляхом подання уточнюючого розрахунку від 12.11.2013 № 9072469123 в листопаді 2013 року до складу податкового кредиту лютого 2011 року включено податкові накладні від 30.11.2010 № 3082 та від 31.12.2010 № 3243.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані податкові накладні до складу податкового кредиту було включено з порушенням вимог абз. 4 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки вони виписані більш ніж за місяць до дати списання коштів з банківського рахунку позивача, а не впродовж 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку позивача, як того передбачає абз. 4 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів не може погодитись з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Контрагентом позивача ДК «Укртрансгаз» сформовані податкові накладні на дату надання послуги. Оплата за договором від 16.12.2009 р. №119Н-606 здійснювалась позивачем пізніше, ніж відбулося постачання послуг з транспортування газу природного.

Таким чином на момент оплати позивачем кредиторської заборгованості на адресу контрагента ДК «Укртрансгаз» податкові накладні вже були виписані постачальником та отримані позивачем.

В даному випадку позивач скористався наданим йому правом віднести суму витрат до податкового кредиту по оплаті у відповідності до абз. 4 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В межах даної справи встановлена наявність податкових накладних, які оформлені належним чином.

Порядок оформлення результатів перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.10. статті 86 Податкового Кодексу України встановлено, що у акті перевірки вказуються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Крім того, виходячи з порядку проведення перевірок, якщо під час їх проведення встановлене спотворення даних щодо періоду формування від'ємного значення, але не встановлене порушення щодо його розміру, то необхідно проведення перевірки податкової звітності суцільним порядком за для встановлення фактів завищення або заниження такої суми від'ємного значення.

З урахуванням наведених правових норм, колегія суддів зазначає, що при проведенні перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт № №12/28-05-49/0545113 від 03.02.2014 р., відповідачем для встановлення обґрунтованості своїх висновків не було досліджено всю податкову звітність позивача з податку на додану вартість за період з лютого 2011 року по листопад 2013 року.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

В даному випадку колегія суддів зазначає, що позивач правомірно скористався даним правом, передбаченим вищенаведеною нормою Податкового кодексу України.

Оскільки висновки акта перевірки у частині порушення з боку позивача п.187.10 ст.187, абз.4 п. 198.6 ст.198, п. 200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 680 322,00 грн., в тому числі за листопад 2013 року в сумі 680 322,00 грн. Не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає необхідним скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.02.2014 року № 0000022200, прийняте за наслідками висновків акту перевірки.

Стосовно позовних вимог щодо визнання нечинним оскаржуваного повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки визнання нечинним може бути застосовано для захисту від правових актів нормативного характеру. Спірне податкове повідомлення-ріщення є актом індивідуальної дії. Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1366/14 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1366/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Межрегіонального Головного управління Міндоходів від 12.02.2014 року № 0000022200.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 16 травня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді Р.Ф.Ханова

М.М.Яковенко