Рішення № 38661673, 12.05.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р.

Справа № 916/1000/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНЖЕРОН І К” про стягнення 48880,33 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2014 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ”, порушено провадження у справі № 916/1000/14, призначено її до розгляду в засіданні суду на 07.04.2014 р.

У зв’язку з відпусткою за сімейними обставинами судді господарського суду Одеської області Лічмана Л.В. судове засідання 07.04.2014 р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2014 р. призначено справу до розгляду в засіданні суду на 12.05.2014 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідання господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте не скористались наданим ст.22 ГПК України правом на участь у засіданні суду, тому розгляд справи здійснено за відсутності їх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 12.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” (далі – ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНЖЕРОН І К” (далі – ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К”) 48880,33 грн. заборгованості, з яких 47880,33 грн. – основний борг, 463,62 грн. – інфляційне збільшення боргу, 536,38 грн. – 3% річних, вказуючи на часткову неоплату відповідачем вартості поставленого йому товару за договором поставки від 22.09.2011 р. № 48/2011.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” посилається на положення ст.ст.193,265 ГК України, ст.ст.15,16,525,526 ЦК України, умови названого вище договору, видаткові накладні, претензію, докази її надсилання, банківські виписки, які підтверджують часткову сплату боргу, довіреність на отримання ТМЦ тощо.

ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К” письмовий відзив на позовну заяву не подало, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.

22.09.2011 р. між ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” (Постачальник) та ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К” (Покупець) укладено договір поставки № 48/2011 (Договір), за змістом якого Постачальник зобов’язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати етикетку (продукція) та сплачувати її вартість в порядку та на умовах Договору (п.1.1 Договору). Право власності на продукцію переходить від Постачальника до Покупця після передачі Продукції та підписання представником Покупця товаросупровідних документів ... (п.1.8 Договору).

Покупець зобов’язується сплачувати вартість Продукції, за домовленістю з Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів від дня фактичної поставки партії продукції... (п.2.3 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р. та строк його дії продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до зазначення терміну його дії, жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.9.1 Договору).

На виконання Договору ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” поставило, а ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К” прийняло етикетки на загальну суму 61138,05 грн., що підтверджується видатковими накладними від 09.07.2013 р. № 381 на суму 23475,80 грн. та від 19.08.2013 р. № 466 на суму 37662,25 грн.

ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К” оплатило товар на загальну суму 14000,00 грн., про що свідчать банківські виписки.

Договір, строк дії якого продовжувався на 2013 р., та видаткові накладні підписано уповноваженими представниками, скріплено печатками контрагентів.

У зв’язку з неоплатою решти вартості товару Постачальник оформив та направив претензію, в якій просить оплатити борг в сумі 47138,05 грн.

Залишення вказаної претензії без відповіді та без задоволення спричинило звернення з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір поставки товарів.

При цьому ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов’язки та поставлено товар на загальну суму 61138,05 грн., що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними.

В свою чергу ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України оплачено тільки 14000,00 грн. вартості товару, поставленого за Договором, не дивлячись на те, що перерахування заявленої до стягнення суми відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та п.2.3 Договору Покупець мав здійснити протягом 60 календарних днів від дня фактичної поставки партії продукції.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 47138,05 грн. Що стосується решти основного боргу, то у її стягненні суд відмовляє, т.я. наявність основного боргу в сумі 47880,33 грн. матеріалами справи не підтверджується.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення матеріалами справи факту прострочення Покупцем виконання грошового зобов’язання за Договором, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „ЛАНЖЕРОН І К” має сплатити:

- 463,62 грн. інфляційних втрат, з яких: 123,76 грн. нараховано по видатковій накладній від 09.07.2013 р. № 381 на суму 9475,80 грн. за період з 09.09.2013 р. по 27.02.2014 р. (фактично інфляційні втрати за період з вересня 2013 р. по лютий 2014 р. включно становлять 181,35 грн., проте позивач просить менше, що є його правом); 339,86 грн. нараховано по видатковій накладній від 19.08.2013 р. № 466 на суму 37662,25 грн. за період з 21.10.2013 р. по 27.02.2014 р. (фактично інфляційні втрати за період з листопада 2013 р. по лютий 2014 р. включно становлять 567,88 грн., проте позивач просить менше, що є його правом);

- 536,38 грн. 3 % річних, з яких: 133,96 грн. нараховано по видатковій накладній від 09.07.2013 р. № 381 на загальну суму 9475,80 грн. за період з 09.09.2013 р. по 27.02.2014 р. (172 дні); 402,42 грн. нараховано по видатковій накладній від 19.08.2013 р. № 466 на суму 37662,25 грн. за період з 21.10.2013 р. по 27.02.2014 р. (130 днів).

Відтак, позов щодо стягнення інфляційного збільшення боргу та 3% річних слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНЖЕРОН І К” (67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н., смт. Лиманське, вул. Леніна,58, код 31892908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „МАРБЕЛ-РОГАНЬ” (61172, м. Харків, вул. Роганська,159, код 36818216) 47138/сорок сім тисяч сто тридцять вісім/ грн. 05 коп. основного боргу, 536/п’ятсот тридцять шість/ грн. 38 коп. 3% річних, 463/чотириста шістдесят три/грн. 62 коп. інфляційних втрат, 1799/одна тисяча сімсот дев’яносто дев’ять/ грн. 26 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 14.05.2014 р.

Суддя Лічман Л.В.