Постанова № 38661366, 03.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 804/1448/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: Представника позивача Представника позивача Представника відповідача Ільяшов Б.М. Маврін О.М. Карпової Г.О розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілейбл» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 року форми «Р» №0001782201, яким ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визначена сума грошового зобов'язання ТОВ «РІЛЕЙБЛ» по податку на додану вартість в розмірі 1581312,00 грн., в т.ч., за основним платежем збільшено на 1054208 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 527104,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 року форми «Р» №0001792201, яким ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визначена сума грошового зобов'язання ТОВ «РІЛЕЙБЛ» по податку на прибуток підприємств в розмірі 507795,00 грн., в т.ч., за основним платежем збільшено на 406236,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 101559,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЕЙБЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт від 18.09.2013 №500/221/35808961. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року №0001782201, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1581312,00 грн., в т.ч., за основним платежем збільшено на 1054208 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 527104,00 грн. та №0001792201, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 507795,00 грн., в т.ч., за основним платежем збільшено на 406236,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 101559,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЕЙБЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення:

пп. 14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі 406 236 грн., у тому числі за IV квартал 2012 року у сумі 406236,00 грн.

пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 1054208,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 року у сумі 170000,00 грн., за січень 2013 року у сумі 533558,00 грн., за березень 2013 року у сумі 19035,00 грн., за травень 2013 року у сумі 316667,00 грн. та за червень 2013 року у сумі 14949,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 18.09.2013 №500/221/35808961 на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року №0001782201, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1581312,00 грн., в т.ч., за основним платежем збільшено на 1054208 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 527104,00 грн. та №0001792201, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 507795,00 грн., в т.ч., за основним платежем збільшено на 406236,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 101559,00 грн.

ТОВ «РІЛЕЙБЛ» звернулось до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області із скаргою про скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень від 01.10.2013 року №0001782201 та №0001792201 та отримало 10.12.2013 року рішення про результати розгляду первинної скарги від 06.12.2013 року №4416/10/04-3610-08-09, яким в задоволенні скарги відмовлено.

В подальшому позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2013 року №0001782201 та №0001792201. ТОВ «РІЛЕЙБЛ» отримало рішення від 31.12.2013 року про залишення скарги без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за підстав невизнання податковою службою послуг, придбаних ТОВ «РІЛЕЙБЛ» у ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», які надані згідно Договорів про надання маркетингових послуг від 01.01.2012 року №40757 і від 01.01.2013 року №40757, актів наданих послуг від 31.12.2012 №27329, від 31.03.2013 №6868, від 30.06.2013 №9599; податкових накладних від 12.10.2012 №3606, від 15.10.2012 №931, від 31.12.2012 №1917, від 31.01.2013 №1803, від 31.03.2013 №3194, від 23.04.2013 №1636, від 30.06.2013 №2941; платіжних доручень.

Крім того, позивачем надані копії звітів, що складаються ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у відповідності до умов Договорів про надання маркетингових послуг від 01.01.2012 року №40757 і від 01.01.2013 року №40757 та підтверджують надання цих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу у разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді; платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу; якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду» - п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

В «Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат», затвердженій Наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 р. № 123, зазначено наступне: «Методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори). Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут. Мотиваційні виплати можуть включати таке: премія (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі. Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг».

В цій же Узагальнюючій податковій консультації вказано, що маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Тобто, узагальнююча податкова консультація не обмежує суб'єктний склад ініціатора та замовника маркетингових послуг лише виробником та власником торгівельної марки товарів, щодо яких ініціюються та надаються маркетингові послуги.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Суд вважає необґрунтованими посилання Відповідача в Акті перевірки на відсутність зв'язку між отриманим позивачем доходом та понесеними витратами на оплату послуг (маркетингових, з просування товарів). Позивач використав придбані маркетингові послуги та послуги з просування товарів з метою збільшення обороту, а отже вказані витрати були понесені у зв'язку із здійсненням власної господарської діяльності.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АТБ Маркет" підтверджується: податковими накладними, актами наданих послуг, платіжними дорученнями, звітами, які є достатніми для визнання факту придбання маркетингових послуг та послуг з просування товару позивача

Спірні послуги фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів Позивача на ринку України шляхом популяризації продукції (товарів) серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що і обумовлює господарський характер цих послуг для Позивача. При цьому вказані дії з просування товару мають економічну цінність самі по собі, незалежно від їх результату, який не охоплюється предметом договору надання послуг.

Суд додатково зазначає, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаних угод між Позивачем та ТОВ «АТБ Маркет», що стали підставою при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, оформлена належним чином.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості заявлених вимог, а тому позовні вимоги мають бути задоволені.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення форми "Р" №0001782201 та № 0001792201 від 01.10.2013 р. винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2014 року

Суддя О.В. Єфанова