Вирок № 38661237, 14.05.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4017/14-к

Провадження №1-кп/639/262/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Брежнєві А.C.,

за участю: прокурора - Колєсніка Є.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500000707 від 12 квітня 2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, не одруженої, з середньою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28.06.2011 року у денний час доби, більш точний час не було встановлено, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, достовірно знаючи, що опій ацетильований володіє наркотичними властивостями, незаконно придбала у свого знайомого ОСОБА_2, один медичний шприц, ємністю 5 мл. з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, частину якого вжила шляхом внутрішньовенної ін'єкції, а залишок наркотичної речовини стала незаконно зберігати за місцем свого мешкання для подальшого особистого вживання без мети збуту.

29.06.2011 року близько 14:00 год. ОСОБА_1 була затримана співробітниками міліції поблизу будинку АДРЕСА_1, у якої під час огляду у присутності понятих у правій руці виявлено та вилучено медичний шприц, ємністю 5 мл. з рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №1356 від 23.07.2011 року відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу «опію ацетильованого», маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,006 грама. Даний наркотичний засіб ОСОБА_1 придбала та зберігала для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

29 квітня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м.Харкова Колєсніком Є.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014220500000707 та підозрюваною ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; б) відшкодувати судові витрати у повному обсязі. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 провину визнала повністю, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілих у кримінальному провадження немає. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання, що вона підтвердила під час проведення підготовчого судового засідання.

Обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченою можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині. Відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченої, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Згідно протоколу затримання, 29.06.2011 року ОСОБА_1 затримана в порядку вимог ст.115 КПК України (1960 року), після чого до неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, час попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню у строк покарання у разі засудження особи до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України, якою передбачено прийняття рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зважаючи на висновок про призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах тимчасового слідчого ізолятору Качанівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№54), до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін. У разі відбуття призначеного строку покарання до набрання вироком законної сили запобіжний захід - скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.04.2014 року по кримінальному провадженню №12014220500000707, укладену між старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м.Харкова Колєсніком Є.О. та обвинуваченою ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 29 червня 2011 року.

До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах тимчасового слідчого ізолятору Качанівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№54)- залишити без змін. У разі відбуття призначеного строку покарання до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши ОСОБА_1 з під варти за відбуття строку призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені у кримінальному проводженні судово-хімічні експертизи у розмірі 819,18 грн. (вісімсот дев'ятнадцять гривень 18 копійок), шляхом перерахування їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги".

Речові докази по кримінальному провадженню: змиви з долоней рук ОСОБА_1 та також змиви з грошових купюр, 2 медичних шприци, що знаходяться на зберіганні в УТО ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити (к/п т.1 а.с.73).

Грошові купюри у сумі 150 грн., які передані на зберігання до СФОБУ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - звернути в дохід держави (к/п т.1 а.с.75).

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна ОСОБА_1, які застосовані на підставі постанови слідчого Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківскій області від 29.07.2011 року - скасувати (к/п т.1 а.с.89).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченій.

Суддя В.О.Курило