Рішення № 38661063, 14.05.2014, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/2016/13-ц

Провадження 2/382/12/14

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2014 року Яготинський районний суд Київської області, в складі;

Головуючого судді Карпович В.Д.

при секретарі Шипота Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за позовом ОСОБА_1, представника позивача- ОСОБА_18 до ОСОБА_3, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним шлюбу.

Встановив:

В позові до суду позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_4, який при житті страждав на психічну хворобу /шизофренія /. Після відкриття спадщини їй стало відомо, що її батько одружився із відповідачкою та склав на користь останньої заповіт. Вважає, що її батько під час реєстрації шлюбу із відповідачкою та складання заповіту на користь відповідачки, не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними.

Просила:

Визнати недійсним шлюб який укладено 23.02. 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Визнати недійсним заповіт складений її батьком ОСОБА_4 на користь відповідачки, який посвідчений секретарем Сотниківської сільської ради Яготинського району, та зареєстрований в реєстрі №32.

Із пояснення відповідачки видно, що її чоловік на протязі спільного проживання з ним був адекватним, та ознак психічної хвороби не проявляв. Про існування заповіту, їй стало відомо лише після смерті чоловіка. До реєстрації шлюбу, вона на протязі року проживали в цивільному шлюбі.

Із показів свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видно, що їм було відомо про те, що ОСОБА_4 страждав на психічну хворобу, проте ця хвороба проявлялась лише в "трясінні його рук". Щороку ОСОБА_4 перебував на лікуванні в психіатричній лікарні в м. Глеваха. Останній був розвинутою особою, читав вірші, був учасником сільського хору.

Із показів свідка ОСОБА_9 / лікаря- психіатра Яготинської ЦРЛ /видно, що ОСОБА_4 на обліку Яготинської ЦРЛ перебував з 1986 року, у лікаря- психіатра з 1988 року. Він оглядав його кожного року. В 1986 році оглядав 6 разів, під час огляду проводив бесіди з рідними ОСОБА_4 у яких цікавився процесом лікування та прогресування хвороби ОСОБА_4 В зв»язку з погіршенням стану здоров»я ОСОБА_4 останній за направленням лікаря психіатра з 01.12 2006 року та по 10.02 2007 року перебував на стаціонарному лікуванні в обласній психіатричній лікарні в смт Глеваха. Після проходження курсу лікування, ОСОБА_4 19.02. 2007 року був у нього на огляді. Стан здоров»я ОСОБА_4 погіршився та був не задовільний. Практично лікування користь в покращенні здоров»я ОСОБА_4 не принесло. При спілкуванні з ОСОБА_4, на його думку ОСОБА_4 не відповідав за свої дії та не міг керувати ними в повній мірі. В зв»язку з погіршенням здоров»я, він направив ОСОБА_4 на повторне стаціонарне лікування до психіатричної лікарні в смт Глеваха, де ОСОБА_4 лікувався стаціонарно з 12.06 по 24.07. 2007 року.

14 червня 2011 року при огляді ОСОБА_4 він виявив у останнього хворобу «паркенсона», яка на той час вже прогресувала. 09.07 по 12.08. 2011 року, ОСОБА_4 лікувався стаціонарно в обласній психіатричній лікарні в смт Глеваха.. При огляді ОСОБА_4 8.09. 2011 року, останній скаржився на дратівливість та безсоння, він виписав ОСОБА_4 заспокійливе. Діагноз « шизофренія» з подальшим погіршенням стану у ОСОБА_4 був встановлений в 2001 році.

Із показів свідка ОСОБА_10 / рідної сестри ОСОБА_4 / видно, що її рідний брат хворів на « шизофренію» близько 30 років, За останнім доглядала їх мати, а після смерті матері за братом доглядала вона. Проте, що ОСОБА_4 одружився з відповідачкою, їй стало відомо від нього вже після реєстрації шлюбу. Він її поставив перед фактом, що він одружився..Перед одруженням її брат перебував на стаціонарному лікуванні в обласній психіатричній лікарні в смт Глеваха. І після його лікування, вона покращення його здоров»я не бачила. В період загострення хвороби / що було дуже часто / її брат не усвідомлював значення своїх дій, в цей період він впадав в депресію. В нього прогресувала хвороба « паркенсона». Коли її брат одружився з відповідачкою, то вже хворів на цю хворобу. Про намір одружитися, ніхто із рідних не знав, Про заповіт який він склав на користь відповідачки, також із рідних ніхто не знав. ОСОБА_4 не міг з нею не порадиться перед складанням заповіту на користь відповідачки, та вважає що останній це зробив не своїм розумом.

Із показів свідка ОСОБА_11 / рідної племінниці ОСОБА_4 / видно, що її дядько / матері рідний брат / на протязі тривалого часу хворів на «шизофренію». З 1993 року, з того часу як закінчила медичний інститут за ним доглядала вона. Про намір одружитися з відповідачкою, ніхто із рідних не знав, ОСОБА_4 просто поставив їх перед фактом, та після одруження повідомив їх про це. В 2006 році у ОСОБА_4 стала прогресувати хвороба в зв»язку з тим, що останній став зловживати спиртним. Іноді його вчинки не були нормальні навіть для хворого чоловіка його віку.

Із показів свідка ОСОБА_1. / рідної дочки ОСОБА_4, позивачки але допитаної в якості свідка/ видно, що коли їй було п»ять років то її батьки розвелися, батько вже тоді був хворий на « шизофренію «. В період шлюбу її батька з відповідачкою, так як останні не працювала а її батько отримував мінімальну пенсію, то як батько так і відповідачка перебували на її матеріальному утриманні. В період загострення хвороби яка стала прогресувати із за зловживання спиртним, її батько не усвідомлював свої дії та не міг розуміти їх значення. Восени пізно, коли вже було холодно, він бігав по селу в трусах.

Із показів свідка ОСОБА_12 видно, що вона знайома із ОСОБА_4 із 1984 року. Останні й хворів на « шизофренію». За останнім доглядала його рідна сестра ОСОБА_10. ОСОБА_4 ніколи самостійно рішення не приймав, завжди радився із сестрою. Про одруження з відповідачкою, їм всім стало відомо вже після його одруження.

Із показів свідка ОСОБА_13 / настоятель храму в с. Сотниківка / видно, що із ОСОБА_4 він знайомий із 2006 року, з тих пір як він став проживати в цьому селі. ОСОБА_4 є хворою людиною. Він спілкувався з ним, так як ОСОБА_4 іноді приходив в церкву. Після спілкування з останнім, він прийшов до висновку що той не усвідомлював значення своїх дій. ОСОБА_4 зловживав спиртним.

Із показів свідка ОСОБА_14 видно, що вона на протязі 20 років проживала по « сусідству з ОСОБА_4 який був хворий на «шизофренію», але був доброю людиною, але всього боявся. Один -два рази на рік, ОСОБА_4 лікувався стаціонарно в обласній психіатричній лікарні. На лікування возила його сестра ОСОБА_10 Десь з 2006 року, ОСОБА_4 став зловживати спиртним, яке разом із відповідачкою виготовляли в себе вдома, в зв»язку з цим у нього стала прогресувати хвороба. Про одруження, стало відомо вже після цього від нього.

Із копії свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 видно, що її батьком є ОСОБА_4 / а.с. 7,8 /. Постановою Яготинського районного суду від 08.07. 1996 року, ОСОБА_4 було направлено на примусове лікування до психіатричної лікарні з загальним наглядом./ а.с. 10 /. Із довідки Яготинської ЦРЛ за 1996 рік видно, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Яготинської ЦРЛ з 1971 року, з діагнозом» шизофренія» / а.с. 13 /. Заповітом від 30.09. 2011 року який було складено секретарем Сотниківської сільської ради зі слів ОСОБА_4 за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалось. / а.с. 14 / ОСОБА_4 помер 31 серпня 2012 року /а.с. 15 /. Із витягу з трудової книжки виданої на ім.»я ОСОБА_4 видно, що він 24.03.2008 року прийнятий на роботу сторожем ТОВ « Яготинська птахофабрика» / а.с. 28 /.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3/ було зареєстровано виконкомом Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області 23.02.2007 року / а.с. 39 /.

Відповідно до висновку посмертної судово- психіатричної експертизи , ОСОБА_4 під ч ас реєстрації шлюбу 23 лютого 2007 року, та під час складання заповіту 30 вересня 2011 року страждав на хронічний стійкий психічний розлад-шизофренію-параноїдної форми із безперервно-пронредієнтним типом перебігу та апатико-дисоціативним тпом дефекту /МКХ-10,Ф20,0 /. До того ж,станом на 30 вересня 2011 року, у нього мали місце ознаки органічного ураження головного мозку,внаслідок перенесеного ГПМК / на початку 2011 року /,що створювало додатковий несприятливий фон для динаміки психічного стану ОСОБА_4. Ступінь виразності психічних розладів у ОСОБА_4 станом на 23 лютого 2007 року та 30 вересня 2011 року був такий, що він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними / а.с. 108 /

Як видно із показів свідка ОСОБА_16 / секретаря Сотниківської сільської ради/, із ОСОБА_4 вона знайома з дитинства, знала що останній хворіє, але охарактеризувати хворобу не може, проявів неадекватності в нього вона на помічала. Реєстрацію шлюбу вона на усне прохання ОСОБА_4 проводила не в приміщенні сільської ради, а за місцем проживання останнього. Причину реєстрації шлюбу за місцем проживання ОСОБА_4, секретар сільської ради пояснити не змогла.

Відповідно до ст.. 33 СК України, за заявою наречених, реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

В силу ст.. 40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп»яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і / або /не могла керувати ними, або якщо шлюб зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Як видно із висновку посмертної судово -психіатричної експертизи, ступінь виразності психічних розладів у ОСОБА_4 станом на 23 лютого 2007 року був такий, що він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними / а.с. 108 /.

Таким чином, шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який укладено 23 лютого 2007 року необхідно визнати недійсним, так як ОСОБА_4 під час його укладення не усвідомлював значення своїх дій та не керував ними.

В силу ст.. 42 СК України, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені в зв»язку з реєстрацією цього шлюбу.

З позовом до суду про визнання шлюбу недійсним, звернулася дочка померлого ОСОБА_4- ОСОБА_1, укладенням шлюбу між її батьком та ОСОБА_3 порушені її права як спадкоємця першої черги після смерті батька - ОСОБА_4, що передбачено ст.. 1261 ЦК України.

В силу ст.. 1233 ЦК України, заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу ст.. 1224 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ст.. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою яка не мала на це право, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємці, які за цим заповітом були позбавлені права на спадкування, одержують право на спадкування за законом на загальних підставах.

В силу ст.. 1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4, є його рідна дочка ОСОБА_1 / позивачка по с праві /.

Таким чином, заповіт складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 30.09. 2011 року,який записаний секретарем Сотниківської сільської ради, та зареєстрований в реєстрі №32, необхідно визнати недійсним, так як ОСОБА_4 під час його укладання не усвідомлював значення своїх дій та не керував ними.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний об»єм цивільної дієздатності, волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою, шостою ст.. 203 цього Кодексу.

В силу ст.. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та / або / не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті- за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

В силу ст.. 236 ЦК України, така угода недійсна з моменту її укладання.

Керуючись

ст.. ст.. 10, 60, 209, 2120215 ЦПК України, ст.. ст.. 1233, 1234, 1257, 1261 ЦК України, ст.. ст.. 40, 42 СК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_18 до ОСОБА_3, про визнання недійсним шлюбу та заповіту, задоволити.

Шлюб укладений між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований 23 лютого 2007 року виконавчим комітетом Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, актовий запис про шлюб за номером 03, визнати недійсним.

Заповіт укладенний ОСОБА_4 30 вересня 2011 року на користь ОСОБА_3, який посвідчено секретарем Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, та зареєстровано в реєстрі за №32, визнати недійсним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Карпович В.Д.