Постанова № 38659580, 06.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

06 травня 2014 року 10:30 № 826/2674/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Б"до третя особа:Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона - С"провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006212201 від 13.11.2013 року

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек Б" (далі також - позивач, ТОВ "Інтек Б") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006212201 від 13.11.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 року залучено до участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона - С".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 року зупинено провадження у справі до 28.04.2014 року у зв'язку з необхідністю отримання позивачем від ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на свій запит від 21.03.2014 року №54/1 копій договорів перевезення, товаро-транспортних накладних, доказів сплати за послуги перевезення.

В судове засідання 28.04.2014 року прибули представники сторін та третьої особи. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва в судовому засіданні 28.04.2014 р. поновлено провадження у справі в звязку з отриманням позивачем від ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» запитуваних документів та долучення до матеріалів справи їх копій.

З урахуванням вимог ст. 44, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням сторін в судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 24.10.2013 року №295/1-22-01-32766730 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. В підтвердження своїх доводів позивач зазначав, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рона - С" не є доказом порушень позивачем податкового законодавства. Крім того, встановлені податковим органом порушення позивачем податкового законодавства спростовуються іншими матеріалами справи.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях. Відповідач вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 24.10.2013 року №295/1-22-01-32766730 та, відповідно, податкове повідомлення-рішення №0006212201 від 13.11.2013 року прийнято правомірно та в межах чинного законодавства. На переконання відповідача, господарські операції між позивачем та ТОВ "Рона - С" не мали реального характеру, а тому віднесення здійснених витрат до складу податкового кредиту є протиправними.

ТОВ "Рона - С" позов підтримує в повному обсязі. На підтвердження своїх доводів товариство надало копії первинних документів, а також документи, які на його думку свідчать про наявність господарських можливостей для реального здійснення правочинів, укладених з позивачем.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек Б" зареєстровано як платника податку на додану вартість з 26.03.2012 року (індивідуальний податковий номер 327667326507), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.04.2012 року №200038168.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Рона - С» за період з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року та складено акт перевірки від 24.10.2013 року №295/1-22-01-32766730.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ "Інтек Б" п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено значення "податок на додану вартість" з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року на загальну суму 568 619,0 грн. за період - липень 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 13.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006212201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 852 929,00 грн., з яких 568 619,00 грн. за основним платежем та 283 310,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач звернувся зі скаргами до Головного управління міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які були залишені без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Витратами відповідно до пп.14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Рона - С" з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Доводи податкового органу ґрунтуються на висновках Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 03.10.2013 року № 1437/26-55-22-07/38488108 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рона - С" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 року", яким встановлено, що ТОВ "Рона-С" не знаходиться за податковою адресою, а також встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ "Рона - С" та покупцями.

Інших доказів відсутності факту реальності здійснених господарських операцій податковим органом не надано.

У той же час, під час перевірки ТОВ "Рона - С" податковим органом не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано. Податковим органом також не досліджувалось питання щодо зв'язку здійснених позивачем витрат на користь ТОВ "Рона - С" з його господарською діяльністю.

Крім того, п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином суд зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З огляду на наведене суд критично оцінює висновки, викладені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рона - С".

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес"АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, з аналізу норм Податкового кодексу України, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При з'ясуванні питання, щодо підтвердження використання позивачем у господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "Рона - С", судом встановлено наступне.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Рона - С" (Продавець) було укладено Договір поставки товару №01/03-01 від 01.03.2013 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати для використання як вторинних сировинних ресурсів, а Покупець прийняти та оплатити Товар - Макулатуру марок МС-5Б-1, МС-5Б-2, МС-5Б-3, МС-6Б-1, МС-6Б-2, МС-6Б-3; ДСТУ 3500:2009 у кількості 15 000 тон, на суму 21 060 000,00 грн.

Пунктами 4.1 - 4.5 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний відвантажити Товари рівномірними поставками у термін з дати укладення договору по 31 грудня 2013 року по 1500 тон в місяць. Допускається перевищення або зменшення поставок. Документами, що підтверджують фактичне передання товару від Продавця до Покупця виступають товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, підписані уповноваженою особою Покупця. Вантажовідправником та/або вантажоодержувачем Товару від імені Продавця та/чи Покупця можуть виступати треті особи.

Постачання придбаних позивачем товарів підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Поставлені ТОВ "Рона - С" товари були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи.

Матеріали справи також свідчать, що ТОВ "Рона - С" володіє складським приміщенням для зберігання вторсировини. Так, 14.02.2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Рона-С» було укладено Договір оренди складського приміщення, відповідно до п. 1.3. якого Сторони домовились, що вказане приміщення буде використовуватись Орендарем з метою здійснення ним власної господарської діяльності, зокрема для збирання та заготівлі відходів як вторинної сировини, що, відповідно до Договору, укладеного між ТОВ "Рона - С" та позивачем було визначено як Товар.

Постачання придбаної позивачем продукції забезпечувалось наявними у ТОВ "Рона - С" транспортними засобами, зокрема орендованими автомобілями: ТАТА державний номер АТ5265ВА; ТАТА державний номер АТ0637АР; МАН державний номер ВС6698АР; МАН державний номер ВС1053СТ; автомобіль з державним номером ВС6823ВС; Мерседес державний номер 28502ТА; Рено державний номер ВС9609СТ; Рено державний номер ВС1741СВ; автомобіль з державним номером СЕ4289АС; автомобіль з державним номером ВС8149ВТ; автомобіль з державним номером ВС9546СН; МАЗ державний номер 04690ТС; автомобіль з державним номером АТ6219В1; Мерседес державний номер ВС6761СІ. Копії договорів оренди вказаних автомобілів наявні в матеріалах справи і були досліджені судом.

Придбання позивачем у ТОВ "Рона - С" товару здійснювалось з метою його подальшого продажу на користь ВАТ "Жидачівський целлюлозно-паперовий комбінат". Про поставки придбаного позивачем товару на користь комбінату свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні кількості 152 шт. за період з 27.06.2013 року по 05.08.2013 року.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що придбана позивачем макулатура у ТОВ "Рона - С" використовувалась для подальшого продажу на користь ВАТ "Жидачівський целлюлозно-паперовий комбінат".

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем також не надано.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ "Інтек Б" та ТОВ "Рона-С" не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, в результаті чого суд прийшов до висновку що податкове повідомлення-рішення №0006212201 від 13.11.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Б" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона - С", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006212201 від 13.11.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0006212201 від 13.11.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Б" витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 гривень 20 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна