Постанова № 38659516, 23.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року 14:20Справа № 808/1386/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Військової частини А1302

про: визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1302 в якій, з урахуванням уточнень, позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати позивачу суми компенсації втраченого доходу у розмірі 2885,98 грн., що дорівнює сумі податку на доходи з фізичних осіб, який утримано відповідачем з належного позивачу, як військовослужбовцю Збройних Сил України, на день його звільнення з військової служби грошового забезпечення та зобов'язати відповідача доплатити позивачу суму компенсації втраченого доходу у розмірі 2885,98 грн.

Позивач у судове засідання не прибув. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що з нарахованої йому суми, яка належала до виплати у зв'язку з звільненням, Військовою частиною А1302 утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15%-17%, що дорівнює сумі 2885,98 грн. та не компенсував його позивачу у цій сумі.

Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень проти позову не надходило.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 17.04.2000 по 22.01.2014 безперервно проходив військову службу у Збройних Силах України, у військовій частині А0829 (м.Лозова) на посаді начальника телефонного відділення.

З 01.01.2014 військову частину А0829 розформовано, правонаступником її визначено військову частину А1302 (смт. Черкаське).

Наказом командира військової частини А0829 (по стройовій частин) від 27.12.2013 №281 прапорщика ОСОБА_1 начальника телефонного відділення, звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 12,12.2013 №230ПМ з військової служби в запас за статтею 26 частиною 6 підпінктом «а» (у зв'язку з закінченням контракту) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», надано чергову відпустку за 2013 рік терміном 25 діб з 30.12.2013.

Цим же наказом прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Мелітопольсько-Веселівського ОМВК Запорізької області.

Цим же наказом передбачено здійснення наступних виплат:

- грошової допомоги по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вислуга складає 13 повних календарних років;

-грошової премії у розмірі 125% від посадового окладу, надбавку у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за виконання особливо важливих завдань, та щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі що не перевищує 40% місячного грошового забезпечення, за період з 01.12.2013 по 31.12.2013.

-грошової премії у розмірі 125% від посадового окладу, надбавки у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за виконання особливо важливих завдань, та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення, за період з 01.04. 2014 по 25.01.2014.

Позивач не погоджуючись з сумою, яку він фактично отримав у розмірі 15425,48 грн., звернувся до відповідача з вимогою надати письмовий розрахунок вказаного грошового забезпечення.

Із отриманого листа Військової частини А1302 (код ЄДРПОУ 07946341) від 18.11.2013 №337 позивачу стало відомо, що з нарахованої суми грошового забезпечення відповідач утримав податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15% з суми грошового забезпечення 12180,00 грн. у розмірі 1827,00 грн., та 17% з суми грошового забезпечення 6229,32 грн. у розмірі 1058,98 грн., що дорівнює загальній сумі 2885,98 грн., та не компенсував його у цій сумі.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

Як свідчать надані матеріали та не заперечується сторонами, позивач проходив службу в Військовій частині А0829 (м.Лозова), наказ про виключення позивача із списків особового складу військової частини виданий Військовою частиною А0829 (м.Лозова). Із матеріалів справи також з'ясовано, та не заперечується сторонами, що з 01.01.2014 Військову частину А0829 розформовано, правонаступником її визначено Військову частину А1302 (смт.Черкаське), якою проводився остаточний розрахунок з позивачем при звільненні.

Щодо утримання податку при виплаті позивачу грошової допомоги, відповідач у своєму листі від 21.02.2014 №48 пояснив, що під час виплати позивачу (24.01.2014) вказаного доходу, він вже не мав статусу військовослужбовця, оскільки з 22.01.2014 був виключений із списків частини, отже відповідач не мав законної можливості здійснити компенсацію суми утриманого податку з грошового забезпечення.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування врегульовано Податковим кодексом України.

Так, за приписами п.18.1. ст.18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Пунктами 168.1.1. та 168.1.2. ст. 168 цього Кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Натомість, пунктом 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України дійсно передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Як вже зазначалося вище, 22.01.2014 позивач був виключений із списків особового складу, а виплата грошового забезпечення за вищенаведених обставин була здійснена 24.01.2014, тобто під час виплати позивачу вказаного доходу він вже не мав статусу військовослужбовця, а відповідач не мав законної можливості застосувати вимоги вищенаведеного п.168.5 ст. 168 ПКУ та здійснити компенсацію суми утриманого податку з грошового забезпечення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимога позивача стосовно визнання неправомірними дій Військової частини А1302 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Проте, щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача доплатити йому 2885,98 грн. суми компенсації втраченого доходу у зв'язку із утриманням з грошового забезпечення, належного йому як військовослужбовцю на день звільнення з військової служби, податку на доходи з фізичних осіб, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.2ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Вимогами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, визначено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Тобто, виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню. При цьому, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.

Доказів того, що позивач дав згоду на його виключення зі списків особового складу без проведення з ним усіх необхідних розрахунків суду не надано.

За правилами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині зобов'язання відповідача здійснити доплату втраченого доходу позивачу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.2, 7-11, 69, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Військову частину А1302 доплатити ОСОБА_1 суму компенсації втраченого доходу у розмірі 2885,98 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 98 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова