Постанова № 38659498, 08.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" травня 2014 р. № 820/5699/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі представників позивача - Ященкова В.В. (довіреність № 874 від 23.04.2014р.); Фівкіна П.М. (довіреність №873 від 23.04.2014 р.),

представника відповідача - Іванової Н.Ю. (довіреність №47 від 23.01.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Військової частини А 1361 до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 березня 2014 року № 46/03-04 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 3892,83 грн. (три тисячі вісімсот дев'яносто дві грн. 83 коп.).

В обґрунтування позову зазначивши, що позивач не погоджується з висновками Фонду щодо неправомірного витрачання коштів, оскільки лікарняний листок непрацездатності серії АГМ №932600 був продовжений листом серії АГМ №921408 та путівка правомірно була поділена на двох застрахованих осіб, про що отримано погодження адміністрації ВП "Санаторій ім.Миколи Гоголя".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов .

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в запереченні на адміністративний позов та в додаткових поясненнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Військова частина А 1361 є страхувальником та перебуває на обліку в Західній міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, персональний код страхувальника - 630232001435, що підтверджується карткою страхувальника (а.с.91).

Спеціалістами Західної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі за текстом -Західна МРВД) на підставі направлення від 11.03.2014 року №68 та згідно наказу директора від 10.12.2013 року №8-рев проведено планову перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Військової частини А 1361 за період з 01.01.2013р. по 01.01.2014р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №70 від 14.03.2013 року (а.с.82- 84).

В ході перевірки позивача спеціалістами Фонду виявлено порушення ч.2 ст.35, ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240 та пункту 4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 №12 (далі - Порядок №12).

На підставі акту планової перевірки коштів Фонду №70 від 14.03.2013 року директором Західної МРВД ХОВ ФСС з ТВП винесено рішення від 17.03.2014 року №46/03-04 про повернення коштів Фонду та застосування до позивача фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого позивачу визначено суму неправомірно витрачених страхових коштів, які підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 2595,22грн. та на підставі ст.ст. 21, 22, 28, 30 Закону №2240 до позивача застосовано фінансові санкції за порушення порядку витрачання страхових коштів - в розмірі 1297,61 грн., всього загальна сума страхових коштів за оспорюваним рішенням складає 3892,83грн.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240 (далі за текстом - Закон №2240)

Пунктами 3, 6 ч.1 ст.28 Закону №2240 передбачено, що страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, а також накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 3 ч.2 ст. 28 Закону України № 2240 на страховика (Фонд), покладено обов'язок здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедури оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29 (далі за текстом - Інструкція №29).

В ході перевірки позивача було встановлено порушення ним ч. 2 ст. 35 Закону №2240, яке полягає в тому , що за листком непрацездатності, виданому ОСОБА_4 Гвардійською АЗПСМ, серії АГМ № 921408, згідно якого останній хворів з 01.12.2013 року по 08.12.2013 року, за рахунок коштів Фонду було оплачено (40 годин х 19,44грн.) 777,60грн. (у повному обсязі), оскільки комісією (уповноваженим) із соціального страхування В/ч А 1361 було прийнято рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 за даним листком непрацездатності у розмірі 100% за 5 робочих днів за рахунок коштів Фонду (протокол комісії із соціального страхування №17 від 25.12.2013р.)

На думку відповідача, позивачу належало оплатити за рахунок його коштів (страхувальника) з 01.12.2013р. по 05.12.2013р. за 32 години у розмірі 622,08грн., а за рахунок коштів Фонду 8 годин у розмірі 155,52грн., у зв"язку з чим , позивачем було неправомірно витрачено коштів Фонду по тимчасовій непрацездатності в сумі 622,08грн.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України №2240 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування.

Повноваження комісії з соціального страхування визначені частиною 3 статті 50 Закону України від 18.01.2001р. №2240 та Положенням про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженим постановою правління Фонду від 23.06.2008 року № 25 (далі - Положення № 25).

Відповідно до п. 2.2 Положення від 23.06.2008 року №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Згідно ч.1 ст.51 Закону України №2240, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Під час судових засідань представник позивача повідомив суду, що листок непрацездатності серії АГМ № 921408 є продовженням первинного листка непрацездатності серії АГМ № 932600, з приводу чого судом встановлено наступне.

Вичерпний перелік вимог щодо оформлення листка непрацездатності міститься в Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.

Відповідно до п.3.12 Інструкції №532/274/136-ос/1406, у графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N1005/6196 (долі - Інструкція №455). Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №455 при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Згідно п.3.13 Інструкції №532 у графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

В ході проведення перевірки страхувальника - В/ч А 1361 встановлено, що листок непрацездатності (далі - ЛН) серії АГМ № 932600, згідно якого ОСОБА_4 хворів з 19.11.13р. по 30.11.13р. хронічним холециститом, перебував у денному стаціонарі з 19.11.2013 року до 30.11.2013 року, у графі «стати до роботи» лікарем вказана дата «першого грудня 2013 р.» та одночасно в зазначеному ЛН підкреслено «продовжує хворіти», хоча остання строчка у графі "Звільнення від роботи" (з якого числа; до якого числа включно) лікарем не заповнена, проставлений прочерк, а також не зазначений номер нового листка непрацездатності.

В ЛН серії АГМ № 921408, згідно якого ОСОБА_4 хворів з 01.12.2013 року по 08.12.2013 року, одночасно підкреслено "Первинний" та "Продовження листка".

До матеріалів справи надано копію нового ЛН серії АГМ № 932600, в якому здійснено виправлення завідувачем та у графі "стати до роботи" закреслено - перше грудня 2013 року, та зазначено №ЛН , яким продовжено листок непрацездатності, а саме: №921408 (а.с.68).

У той же час судом встановлено, що ЛН серії АГМ № 921408 відкрито лікарем застрахованій особі вже за іншим діагнозом - Хронічний панкреатит, а ЛН серії АГМ №932600 відкрито за діагнозом хронічний холецистит.

Згідно з пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008р. №189, випадок тимчасової непрацездатності - це тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

Таким чином, оскільки ЛН серії АГМ № 921408 відкрито за іншим захворюванням, то другий лікарняний не може вважатися продовженням першого ( №932600) та у даному випадку мають місце два страхових випадки, у зв"язку з чим суд погоджується з відповідачем, що перші п'ять днів непрацездатності в цьому випадку повинен був оплатити позивач, а наступні - Фонд.

Що стосується виявленого порушення щодо порушення позивачем використання коштів Фонду на санаторно-курортне лікування застрахованій особі, судом встановлено наступне.

З акту № 70 вбачається, що позивачем порушено си.4, ч.1 ст. 47 Закону України №2240-ІІІ , п.4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування , що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.09 №12 , а саме: неправомірно використано кошти Фонду у розмірі 1973, 14 грн.

Також з акту №70 вбачається, що зазначене вище порушення полягає в тому, що відповідно до зворотного талону до путівки ОСОБА_5 перебувала в санаторії 9 діб з 18 по 26 квітня 2013 року, тобто менше 12 діб та за відсутності письмового погодження адміністрації санаторно - курортного закладу , що призвело до неправомірного використання коштів Фонду на оплату санаторно - лікування на загальну суму 1973, 14 грн. (5754, 00 грн. - загальна вартість путівки, - 1150, 00 грн. (20 % часткова вартість путівки) =4604, 00 грн. /21 день x 9 днів = 1973,14 грн).

Відповідно до ст. 47 Закону України від 18 січня 2001 року №2240, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Ці умови визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року N 12 (далі Порядок № 12).

Згідно з частиною 3 статті 50 Закону України від 18 січня 2001 року N 2240-III та п.4.1 Порядку №12, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією із соціального страхування (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки.

Згідно до п.2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду від 23.06.2008 р. №25, комісія здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, розглядає підставу і правильність документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Пунктом 1.2 Положення №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 50 Закону 2240 від 18.01.2001р. і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно ч.3 ст.50 Закону України №2240 та Положення від 23.06.2008 №25 на уповноваженого із соціального страхування покладено контроль за наданням застрахованим особам соціальних послуг, у тому числі і санаторно-курортного лікування у відповідності з документами, які є підставою для отримання таких послуг.

Розділом 3 Положення №25 визначено повноваження комісії із соціального страхування.

Так, відповідно до п. 3.1.3. Положення від 23.06.2008 року №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) на підставі особистої заяви, медичних довідок, підтверджуючих необхідність лікування (оздоровлення), розмір часткової оплати за путівки на санаторно-курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб і передає їх роботодавцю для видачі путівок та здійснення розрахунків тощо.

Для отримання путівки за рахунок коштів Фонду, страхувальник звертається до органів Фонду з заявкою, форма якої встановлена Порядком №12.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та на ОСОБА_5 звернулись з заявами про виділення їм санаторно- курортних путівок для лікування до Голови комісії з соціального страхування (а.с.92-95).

15 квітня 2013 року військова частина А1361 звернулася з листом № 793 до головного лікаря "Санаторію імені ОСОБА_7" з проханням поділити термін путівки № 132238 (термін путівки з 18 квітня по 8 травня 2013 року) на двох застрахованих працівників військової частини А1361 - ОСОБА_6 та на ОСОБА_5 на термін з 18 квітня по 29 квітня 2013 року.

В подальшому комісією із соціального страхування прийнято рішення про поділ санаторно-курортної путівки № 132238 (на термін - 21 календарний день, починаючи з 18 квітня 2013 року включно) вартістю 5754,00 грн. з 20 % оплатою від вартості путівки (1150 грн.) для спільного санаторно-курортного лікування між працівниками військової частини А1361 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , решту - сплатити за рахунок коштів фонду соціального страхування , що підтверджується витягом з протокол від 16.04.13 № 2 (а.с. 34-35).

Згідно накладної №0234 від 12.04.2013 року робочим органом ХОВ ФСС з ТВП видано путівку до Санаторію ім. Гоголя (номер путівки №132238, ціна путівки 5754,00грн. на термін 21 день з 18.04.2013р. по 08.05.2013р.). Часткову вартість путівки у сумі 1150,00грн. внесено в касу 16.04.2013р. та перераховано до Фонду .

26.04.2013 року ОСОБА_5 звернулась з заявою до директора Санаторію ім.М.Гоголя з проханням повернути їй кошти в сумі у розмірі 855 грн. за три дні путівки у зв"язку з не використанням нею путівки протягом трьох днів за станом здоров"я. На підставі зазначеної заяви ОСОБА_5 повернуто гроші в розмірі 855 грн., що підтверджується копією чеку та акту про видачу грошових коштів від 26.04.13 року.

Відповідно до п.4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.

До матеріалів справи позивачем надано лист від 15.04.2013р. №793 , на якому міститься запис "не заперечую" зі штампом Відокремленого підрозділу "Санаторію ім.М.гоголя". (а.с.33).

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки позивача лист на адресу головного лікаря від 15.04.2013р. №793 з текстом "не заперечую", а саме з наявністю письмового погодження адміністрації санаторію, позивачем надіслано відповідачу факсом в останній день перевірки (14.03.2014 року ), але під час самої перевірки надано не було .

Також, згідно зворотного талону до путівки №132238 вбачається, що застрахованим особам - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надано путівку та застраховані особі перебували в санаторії 21 день (12+9 днів), а саме: ОСОБА_6 з 18.04.2013р. по 29.04.2013р. - 12 діб та ОСОБА_5 - з 18.04.2013р. по 26.04.2013р. - 9 діб. Тобто була порушена умова терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.

Відповідно до п.6.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Таким чином, висновок спеціалістів Фонду про неправомірне використання коштів Фонду у сумі 1973,14 грн. є правомірним.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, через що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, враховуючи положення ст.94 КАС України стягнути з позивача решту суми судового збору відповідно до відхиленої частини вимог у розмірі 1655,3 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Військової частини А 1361 до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції про скасування рішення -відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Військової частини А 1361 (адреса: м.Харків, вул. Переможців,6А ; код ЄДРПОУ 07811701) на користь Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1655,3 грн. (тисяча шістсот п"ятдесят п"ять гривень тридцять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2014 року.

Суддя Шляхова О.М.