Ухвала суду № 38658969, 13.05.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/21160/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Провадження № 22-ц/773/580/14 Категорія: 27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

при секретарі - Лимар Р. С.,

з участю представника позивача - Мельник В.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності правочину, за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» - Чирка Василя Васильовича на рішення Луцького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»-Чирко Василь Васильович, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є відповідач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра») і ОСОБА_5 було підписано кредитний договір №6М/2008/840-МК/879, згідно з умовами якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 45000 дол. США під 15,7 % річних з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 03.09.2013 року. Постановою Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року встановлено, що ОСОБА_4 підробила від імені ОСОБА_5 підпис в кредитному договорі №6М/2008/840-МК/879 від 02.09.2008 року та в заяві на видачу готівки №1 від 02.09.2008 року (а.с.6-13).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20.12.2012 року, що набрало законної сили, кредитний договір №6М/2008/840-МК/879 від 02 вересня 2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_5 визнано недійсним (а.с.26-27).

У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, вимога про застосування наслідків недійсного правочину може бути пред'явлена лише стороні недійсного правочину.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не була стороною кредитного договору №6М/2008/840-МК/879 від 02 вересня 2008 року, який рішенням Луцького міськрайонного суду від 20.12.2012 року визнано недійсним.

За таких обставин справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність передбачених законом правових підстав для задоволення позову.

Покликання апелянта на те, що постановою Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року у кримінальній справі встановлені обставини про отримання коштів в касі банку ОСОБА_4 за ОСОБА_5 та заподіяння нею внаслідок цього матеріальних збитків банку не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В зазначеному апелянтом кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1-3 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України останню звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" у зв'язку з чим вирок суду не ухвалювався, а тому обставини встановлені постановою Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року не мають для суду, який розглядає справу в порядку цивільного судочинства, преюдиціального значення.

Інші доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи та норм Закону, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» - Чирка Василя Васильовича відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді