Постанова № 38658428, 08.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р. Справа № 804/1045/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріКаштан С.В. за участю: позивача відповідача Гігін О.В., Лазарева С.Я. Карпова Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промліга" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промліга» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення №0000162202 від 27 лютого 2013 року щодо донарахування ПДВ на суму 103824,00 гривні, штрафних санкцій на суму 20176,50 гривень, загалом на 124000,50 гривні та №0000152202 від 27 лютого 2013 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 880678,00 гривень, штрафних санкцій на суму 69647,00 гривень, загалом на 950325,00 гривень;

визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби Дніпропетровської області № 2024/10/10-25 від 14.05.2013 р. про результати розгляду первинної скарги;

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001582202 від 29 травня 2013 року щодо донарахування ПДВ на суму 103824,00 гривні, штрафних санкцій на суму 20175,50 гривень, загалом на 123999,50 гривні та №0001572202 від 29 травня 2013 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 880678,00 гривень, штрафних санкцій на суму 69644,00 гривень, загалом на 950322,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Криворізькою центральною міжрайонною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 14.02.2013 №373/220/32693427. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000162202 від 27 лютого 2013 року щодо донарахування ПДВ на суму 103824,00 гривні, штрафних санкцій на суму 20176,50 гривень, загалом на 124 000,50 гривні та №0000152202 від 27 лютого 2013 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 880678,00 гривень, штрафних санкцій на суму 69647,00 гривень, загалом на 950325,00 гривень, №0001582202 від 29 травня 2013 року щодо донарахування ПДВ на суму 103824,00 гривні, штрафних санкцій на суму 20175,50 гривень, загалом на 123999,50 гривні та №0001572202 від 29 травня 2013 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 880678,00 гривень, штрафних санкцій на суму 69644,00 гривень, загалом на 950322,00 гривень. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Криворізькою центральною міжрайонною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення:

п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334\ВР-94 (зі змінами та доповненнями), п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну 880678,00 грн., а саме, за:

II квартал 2010 року - 7292 грн.; III квартал 2010 року - 41873 грн.; II квартал 2011 року - 131494 грн.; III квартал 2011 року - 14938 грн.; ІV квартал 2011 року - 455662 грн.; II квартал 2012 року - 77350 грн.; III квартал 2012 року - 152069 грн.;

п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст.187, п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103825,00 грн., а саме за:

квітень 2010 року - 5 833 грн., липень 2010 року - 33 499 грн., квітень 2011 року - 8 292 грн., червень 2011 року - 32 955 грн., липень 2011 року - 12 989 грн., жовтень 2011 року - (-3 196) грн., листопад 2011 року - (-1 478) грн., грудень 2011 року - (-8 880) грн., червень 2012 року - (-2 333) грн., липень 2012 року - 974 грн., серпень 2012 року - (-2 234) грн., вересень 2011 року - 27 403 грн.

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2013 №373/220/32693427 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення №0000162202 від 27 лютого 2013 року щодо донарахування ПДВ на суму 103824,00 гривні, штрафних санкцій на суму 20176,50 гривень, загалом на 124 000,50 гривні та №0000152202 від 27 лютого 2013 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 880678,00 гривень, штрафних санкцій на суму 69647,00 гривень, загалом на 950325,00 гривень

Вказаний Акт та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової служби Дніпропетровської області шляхом подання первинної скарги. За результатами оскарження було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги № 2024/10/10-25 від 14.05.2013 р. за яким були винесені податкові повідомлення-рішення №0001582202 від 29 травня 2013 року донарахування ПДВ на суму 103824,00 гривні, штрафна санкція 20175,50 гривень та №0001572202 від 29 травня 2013 року донарахування податку на прибуток підприємств на суму 880 678,0 гривень залишено, штрафна санкція 69 644,00 гривні.

Не погоджуючись з вищевказаним Рішенням ДПС у Дніпропетровській області, податковими повідомленнями-рішеннями та Актом перевірки Позивач 04.06.2013 р. звернувся до Міністерства доходів та зборів України (як правонаступника Державної податкової служби України відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 18.03.2013р. №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України») із повторною скаргою на рішення Державної податкової служби Дніпропетровської області, на Акт перевірки та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення вказані вище. Листом від 23.12.2013 р. вих. № 1803/6/39-99-10-01-15 Міністерство доходів та зборів України повідомило, що залишило без змін податкові повідомлення-рішення №0000162202 та №0000152202 від 27 лютого 2013 року, з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги, а саму скаргу без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про відсутність факту надання послуг по перевезенню від продавця до покупця, в зв'язку з відсутність документів, що підтверджують транспортування товару, складський облік.

Позивач, як доказ реальності господарських операцій з вказаними в акті перевірки суб'єктами господарювання, надав суду первинні документи, якими супроводжувались правочини - договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-траснпортні накладні, специфікації, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, рахунки на оплату, довіреності, які як на думку суду оформленні з дотриманням вимог податкового законодавства і мають силу первинних документів.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (п.п.3 п.1 постанови Пленуму).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Промліга» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009 р. - 30.09.2012 р. проведена на підставі Постанови слідчого слідчої групп - слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області ст.лейтенанта податкової міліції І.М.Степаненко від 19.07.2012 року «Про призначення позапланової перевірки».

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Таким чином, позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА» проведена та господарські взаємовідносини з контрагентами перевірені саме на підставі Постанови слідчого слідчої групп - слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області ст.лейтенанта податкової міліції І.М.Степаненко від 19.07.2012 року «Про призначення позапланової перевірки» та в межах розслідування кримінальної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме правомірність відображення в податковому обліку взаємовідносин з контрагентами стали підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

За приписами пунктів 86.8, 86.9 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Аналогічні приписи містить пункт 7 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року.

Оскільки судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА» була проведена контролюючим органом саме на виконання Постанови слідчого слідчої групп - слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області ст.лейтенанта податкової міліції І.М.Степаненко від 19.07.2012 року «Про призначення позапланової перевірки», тому матеріали зазначеної перевірки мали бути передані до відповідних слідчих органів для використання при проведенні слідства у кримінальній справі. При цьому відповідач не вправі був приймати податкові повідомлення-рішення, якими визначати позивачу грошове зобов'язання до винесення судового рішення по кримінальних справах.

Згідно з пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Відтак, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками податкового органу передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків податкового органу визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому податковий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Інших випадків винесення податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податковим кодексом не передбачено.

На підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що відповідачем, в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, передчасно прийняті оскаржуване податкові повідомлення-рішення. На момент прийняття оскаржуваних рішень та на час розгляду справи в суді відповідачем не надано інформації щодо вирішення кримінальної справи.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідачем оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України - вони підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби Дніпропетровської області № 2024/10/10-25 від 14.05.2013 р. про результати розгляду первинної скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суди мали врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Так, правовий акт це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.

У той же час, пп.5.1.2 п.5.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Зміст наведених правових приписів свідчить на користь висновку, що за обставин, які склались у даній справі, рішення Державної податкової служби Дніпропетровської області про результати розгляду скарги платника податків є підставою для надіслання нового податкового.

Висновки ж контролюючого органу, викладені у такому рішенні, мають юридичне значення для позивача лише після того, як вони будуть втілені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, з огляду на що право позивача підлягає захисту шляхом пред'явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими безпосередньо визначено суми податкових зобов'язань.

З огляду на вказане, суд закриває провадження в частині позовних вимог щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби Дніпропетровської області № 2024/10/10-25 від 14.05.2013 р. про результати розгляду первинної скарги.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000152202 та №0000162202 від 27 лютого 2013 року прийняті Криворізькою центральною міжрайонною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001572202 та №0001582202 від 29 травня 2013 року прийняті Криворізькою центральною міжрайонною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС.

Провадження в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби Дніпропетровської області №2024/10/10-25 від 14.05.2013 р. про результати розгляду первинної скарги - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача в розмірі 1969,01 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2014 року

Суддя О.В. Єфанова