Рішення № 38657350, 13.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2014 р. Справа № 914/1133/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич Львівської області

про: стягнення 55986,04,38 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Свідрик Г.Р. (довіреність № 502-5079/2 від 17.12.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 13.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 55986,04,38 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії.

Ухвалою суду від 07.04.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.04.2014 року. Ухвалою суду від 24.04.2014 року розгляд справи відкладено на 13.05.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 58183 про постачання електричної енергії від 26.04.2013 року в частині погашення заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 55986,04,38 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав через канцелярію суду клопотання (вх.№20317/14 від 13.05.2014 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

13.05.2014 року на виконання вимог попередніх ухвал суду представником позивача через канцелярію суду долучено, зокрема, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФОП ОСОБА_2, з якого вбачається, що станом на 18.04.2014 року місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) укладено Договір № 58183 про постачання електричної енергії (Договір), відповідно до п.1 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку № 6 «Однолінійна схема».

Згідно з п.2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

У відповідності до п.4.1. ПКЕЕ постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Пунктом 4.2. ПКЕЕ передбачено, що узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Згідно із Додатком № 1 до Договору «Обсяги споживання електричної енергії», який є його невід'ємною частиною, - обсяги споживання електроенергії відповідача на 2013 рік становлять: на вересень - 40000 кВт/год., на жовтень - 40000 кВт/год., на листопад - 40000 кВт/год., на грудень - 40000 кВт/год.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору розрахунковим періодом вважається період з 10 числа попереднього місяця до 9 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного.

З матеріалів справи вбачається, що за вересень 2013 року відповідачем спожито 49543 кВт/год., тобто, перевищено договірну величину споживання електроенергії на 9543 кВт/год. За жовтень 2013 року відповідачем спожито 43690 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 3690 кВт/год. За листопад 2013 року відповідачем спожито тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 8323 кВт/год. За грудень 2013 року відповідачем спожито 73661 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 33661 кВт/год.

Таким чином, за порушення умов Договору та вимог діючого законодавства відповідачу було нараховано двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, яка становить:

- вересень 2013 р.: 9543 * 1,0324 (за 1 кВт/год.)=9852,19 грн.

- жовтень 2013 р.: 3690 * 1,0324 (за 1 кВт/год.)=3809,56 грн.

- листопад 2013 р.: 8323 * 1,0324 (за 1 кВт/год.)= 8592,67 грн.

- грудень 2013 р.: 33661 * 1,0324 (за 1 кВт/год.)=34751,62 грн.

27.11.2013 року відповідачем частково здійснено оплату за понаддоговірне споживання електроенергії в сумі 1020 грн.

Відтак, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача становить 55986,04 грн.

Відповідач доказів подання заяви до позивача про клопотання збільшити ліміт споживання електроенергії, а також погашення заборгованості щодо перевищення такого ліміту не надав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2013 року між сторонами укладено Договір про постачання електроенергії №58183.

За умовами договору енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії відповідачу в обсязі, передбаченому договором, а відповідач зобов'язаний оплачувати спожиту ним електричну енергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем вимог щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії.

У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 55986,04 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1827 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про електроенергетику», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 00131587) 55986,04 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.05.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А