Ухвала суду № 38656777, 12.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1776/13ц Головуючий у І інстанції Тандир О.В.Провадження № 22-ц/780/2579/14 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 44 12.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Верланова С.М., Воробйової Н.С.,при секретарі:Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відновлення меж земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні ділянкою та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про відновлення меж земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні ділянкою та стягнення збитків. Вимоги позову обґрунтовували тим, що вони придбали згідно договору купівлі - продажу від 31 липня 2012 року, жилий будинок під АДРЕСА_1 і згідно договору купівлі - продажу від 31 липня 2012 року, земельну ділянку площею 0,25 га за цією ж адресою. ОСОБА_5 самовільно перемістив межу між їх земельними ділянками, та зі сторони вулиці встановив паркан і хвіртку на частині ділянки позивачів, внаслідок чого ширина ділянки позивачів зменшилася з 24,63 м до 22 м на початку її із 31,03 м до 28 м - на кінці. Таким чином, розмір земельної ділянки позивачів суттєво зменшився. З метою вирішення спору позивачі уклали договір зі землевпорядною організацією ТОВ «Геотест», спеціалісти якої 22 листопада 2012 року, провели вимірювання, склали акт про встановлення меж в натурі і встановили межові знаки. При цьому було підтверджено факт самозахоплення відповідачем частини земельної ділянки позивачів.

Просили суд, зобов'язати відповідача відновити межі його земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 3222786101:01:027:0002 по АДРЕСА_2; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачами права користування їх земельною ділянкою площею 0,25 га кадастровий номер 3222786101:01:027:0003 по АДРЕСА_1, шляхом знесення паркану і хвіртки; стягнути з відповідача на користь позивачів 1200 грн., збитків за повторне відновлення меж їх земельної ділянки та встановлення межових знаків, 6036 грн., витрат на оплату вартості експертизи, 2800 грн., вартості робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру та встановлення межових знаків при проведенні судової експертизи.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 відновити межі земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 3222786101:01:027:0002 по АДРЕСА_2, що належить йому на праві власності згідно державного акту серії ЯГ № 321428 від 21.07.2006 року. Зобов'язано ОСОБА_5 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_6, ОСОБА_7 права користування земельною ділянкою площею 0,25 га кадастровий номер 3222786101:01:027:0003 по АДРЕСА_1, що належить їм на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 31.07.2012 року, державного акту серії ЯЖ № 425258 від 21.05.2008 року, шляхом знесення паркану і хвіртки. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позових вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що межі земельної ділянки відповідача не відповідають розмірам визначеним у його Державному акті, є більшими, зміщені в бік земельної ділянки позивачів, що підтверджується висновком судової експертизи, актом комісії сільської ради, листами управління Держземагенства щодо помилок при виготовленні державного акту відповідача, чим порушуються права позивачів щодо користування належною їм земельною ділянкою.

Судом першої інстанції також зазначено, що на місцевості межі земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 3222786101:01:027:0003 по АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачам, не відповідають межам цієї ділянки, зазначеним у правовстановлюючих документах, оскільки по факту зазначена земельна ділянка менша на 0,017 га (170,75 кв.м). В свою чергу на місцевості межі земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 3222786101:01:027:0002 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5, не відповідає межам цієї ділянки, зазначених у правовстановлюючих документах. По факту зазначена ділянка більша на 0,017 га (170,75 кв.м.). Вказані обставини були встановлені при проведені призначеної судової експертизи.

При цьому, позивачем надані належні та допустимі докази відповідності фактичних меж належної йому земельної ділянки, межам, визначеним у земельно-кадастровій документації.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 425258, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 липня 2012 року, ОСОБА_8, та ОСОБА_6, в рівних частках є власниками земельної ділянки площею 0,25 га у АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 3222786101:01:027:0003.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_9, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 425258 від 21 травня 2008 року, виданого згідно рішення Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області від 18 березня 2008 року № 103-13-V. Пізніше, на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2011 року вказана земельна ділянка була продана ОСОБА_10

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на земельну ділянку ОСОБА_9, при встановленні на місцевості меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками був присутній відповідач ОСОБА_5, який погодив межу між їх земельними ділянками, у нього не було претензій до ОСОБА_9, з цього приводу, про що свідчить його підпис у відповідному акті (а.с. 69).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №321428, ОСОБА_5, є власником суміжної земельної ділянки площею 0,25 га у АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 3222786101:01:027:0002. Вказану земельну ділянку відповідач набув на підставі рішення Новосілківської сільської ради від 15 квітня 2005 року № 168-18-IV.

Відповідач, також, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 321427 є власником земельної ділянки площею 0,155 за цією ж адресою для ведення особистого селянського господарства.

За замовленням позивачів землевпорядною організацією ТОВ «Геотест», 22 листопада 2012 року, було проведено відновлення на місцевості меж земельної ділянки позивачів згідно якого встановлено, що ОСОБА_5, самовільно перемістив межу між їх земельними ділянками, та зі сторони вулиці встановив паркан і хвіртку на частині ділянки позивачів.

Згідно акту обстеження земельної ділянки відповідача, комісією сільської ради від 24 грудня 2012 року було встановлено, що з боку ОСОБА_7, межі земельної ділянки в натурі не відповідають існуючим межам, а саме: межові знаки ОСОБА_7, встановлені на земельній ділянці ОСОБА_5, орієнтовно на 2 м від існуючих меж в бік ділянки останнього.

З відповіді Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області від 12 листопада 2012 року вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5, виготовлено з технічними помилками, а тому рекомендовано звернутися до землевпорядної організації для приведення у відповідність координат у технічній документації та на місцевості.

В подальшому відповідач знищив межові знаки земельної ділянки позивачів, внаслідок чого за замовленням позивачів ТОВ «Геотест» повторно винесло межі земельної ділянки позивачів 04 липня 2013 року, що підтверджується договором від 04 липня 2013 року на виконання робіт по встановленню (відновленню) в натурі меж земельної ділянки, протоколом погодження договірної ціни на виконання вказаних робіт, відповідним рахунком-фактурою та актом здачі-приймання виконаних робіт, актом встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки позивачів.

З метою вирішення спору щодо меж земельних ділянок позивачі зверталися з відповідними заявами до сільської ради, прокуратури, рекомендувала їм звернутися із вказаним питанням до суду, що підтверджується рішенням Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області від 25 грудня 2012 року, листом Державної інспекції сільського господарства у Київській області від 20 червня 2013 року.

За замовленням відповідача з метою виправлення помилок при виготовленні державного акту про право власності на земельну ділянку, ТОВ «Ресурс-2012» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5, та 12 листопада 2013 року було встановлено межові знаки, однак Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області відмовило у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру через наявність перетину з іншими земельними ділянками.

Згідно висновку експерта за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи № 0746 від 10 лютого 2014 року на місцевості межі земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 3222786101:01:027:0003 по АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачам згідно договору купівлі-продажу від 31 липня 2012 року, державного акту серії ЯЖ №425258 від 21 травня 2008 року не відповідають межам цієї ділянки, зазначеним у правовстановлюючих документах. По факту зазначена земельна ділянка менша на 0,017 га (170,75 кв.м).

На місцевості межі земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 3222786101:01:027:0002 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5, згідно державного акту серії ЯГ №321428 від 21 липня 2006 року не відповідає межам цієї ділянки, зазначених у правовстановлюючих документах. По факту зазначена ділянка більша на 0,017 га (170,75 кв.м.).

На місцевості межі земельної ділянки площею 0,155 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3222786101:01:027: 0001 по АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5, згідно державного акту серії ЯГ №321427 від 21 липня 2006 року відповідають межам цієї ділянки, зазначених у правовстановлюючих документах.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

А отже, при вирішенні спору, суд першої інстанції, вірно послався на норми ст.ст. 106, 107 ЗК України, щодо відновлення меж між сусідніми земельними ділянками, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За правилами ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Як вбачається із копії акту про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки (а.с. 69), у технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю, межі земельних ділянок при оформленні державних актів були погоджені із суміжним землекористувачем - ОСОБА_5, про що свідчить його підпис.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були повно та всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що відповідачу раніше за позивачів передано у власність земельну ділянку, а вже при передачі ОСОБА_9 було допущено накладку його земельної ділянку на їх, оскільки порушення прав позивачів мало місце, ще до видачі державних актів на право власності, а стало наявним після встановлення відповідачем паркану та проведення відновлення зовнішніх меж його земельної ділянки, розцінюються колегією суддів критично і до уваги не приймаються, оскільки повністю спростовуються встановленими обставинами справи, а саме: відповідно до висновку експертизи проведеної судом, саме земельна ділянка відповідача не відповідає межам і розмірам, визначеним саме в його Державному акті (є більшою на на 0,017 га (170,75 кв.м.)). В той час, як земельна ділянка позивачів, що повністю відповідає межам земельної ділянки, яка належала попередньому власнику ОСОБА_9, є меншою на той же розмір 0,017 га (170,75 кв.м.).

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено у відповідності до норм ст. 308 ЦПК України, відповідає обставинам справи, з додержанням вимог закону і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

С.М.Верланов