Постанова № 38656394, 07.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17757/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міжрегіонального Головного управління Мін доходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» пред'явило позов до Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2013 р. №0000724110.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, співробітниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 р. ДП «НАЕК «Енергоатом». За результатами перевірки складено Акт від 17.06.2013р. №688/41-10/24584661 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.198.2 ст.198, п. 200.1, 200.2 ст.200, абз. 11 пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме до складу податкового кредиту за квітень 2013 року ДП НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) включено податкові накладні, які виписані з порушенням вимог податкового законодавства та надано Дод.8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» без додання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом у квітень 2013 року на суму ПДВ 203 305,00 грн.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.07.2013 року №0000724110, яким за позивачем збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 304957,50 грн. (за основним платежем +203 305,00 грн. та за штрафні (фінансовими) санкціями 101 652,50 грн.).

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 та п. 200.3 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Враховуючи наведені норми, право на податковий кредит виникає у наведених випадках за умови надання платником податку заяви зі скаргою на постачальника, до якої додані копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. третього п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з квитанціями про отримання відповідачем податкової звітності, направленої в електронному вигляді, податкова декларація з ПДВ за квітень 2013 року разом з додатком № 8 до цієї декларації були отримані відповідачем 18.05.2013 року.

Вищезазначене свідчить про правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ із врахуванням поданої заяви із скаргою на постачальника за квітень 2013 року податкової накладної від 28.01.2013 року № 2, отриманої позивачем 09.04.2013 року, оскільки, п. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права у платника податку на податковий кредит - дату отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не дату видачі накладної та відповідно, заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за той звітний період, у якому платник включив суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.02.2014 року у справі № К/800/53732/13.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Мін доходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків від 03 липня 2013 року № 0000724110.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.