Постанова № 38656306, 07.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 року Справа № 813/2042/14

14 год. 51 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Купин М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов»язаня вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області № 2/к від 02.01.2013 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Золочівської РДА; зобов'язання голову Золочівської РДА внести розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Золочівської РДА за переведенням; зобов'язання голову Золочівської РДА винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА за переведенням; зобов'язання Золочівську РДА скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення у зв'язку з ліквідацією Відділу освіти та внести запис про звільнення за переведенням; стягнення компенсації в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу до моменту винесення судового рішення у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 02 січня 2013 року № 2/к був звільнений відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України з посади начальника відділу освіти райдержадміністрації 2 січня 2013 року у зв'язку з ліквідацією відділу освіти райдержадміністрації. Позивач вважає, що вказане розпорядження є незаконним, а його звільнення здійснено із грубим порушенням вимог законодавства. Зокрема, позивач вважає, що згідно реорганізації Районної державної адміністрації при впорядкуванні трудових відносин, пов'язаних з ліквідацією відділу освіти Золочівської РДА, відповідачу слід було керуватися нормами ч.4 ст. 36 КЗпП України, оскільки одночасно з повідомленням про звільнення у зв'язку із ліквідацією Відділу освіти Золочівської РДА, позивачеві мала надійти пропозиція обійняти посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА, яке стало, на переконання позивача, правонаступником ліквідованого структурного підрозділу РДА. Однак, відповідачем було прийнято рішення про звільнення, що призвело до порушення трудових прав позивача.

В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 9432 від 20.03.2013 року), поясненнях від 03.04.2014 року №1030/1.21-2 та від 23.04.2014 року №1248/1.21-1, уточненнях до пояснень від 10.04.2014 року №1120/1.21-1. У своїх запереченнях посилається на те, що розпорядженням голови Золочівської РДА від 31.10.2012 року №586 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації» було повністю ліквідовано відділ освіти, сектор у справах сім'ї та молоді, сектор з питань фізичної культури та спорту райдержадміністрації, поклавши функції даних ліквідованих структурних підрозділів на новоутворене управління з питань освіти, молоді та спорту. Головою адміністрації 28 грудня 2012 року було запропоновано посади в управлінні з питань освіти, молоді та спорту. 2 січня 2013 року зареєстровано Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської райдержадміністрації як нову юридичну особу. З врахуванням того, що на запропоновану посаду «заступника начальника управління, начальника відділу дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації» ОСОБА_1 згоди не надав, відповідачем було прийнято розпорядження про його звільнення у зв'язку із ліквідацією відділу освіти РДА, який він очолював. Відповідач посилається на п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 09.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», а тому позивач не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, оскільки він не був туди переведений в установленому порядку. З огляду на все викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою від 12.02.2013 року відкрито провадження у справі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Судом касаційної інстанції вказано, що: «розглянувши трудовий спір та дійшовши висновку про неможливість переведення позивача на іншу роботу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи щодо того, чи мали у відповідача зміни в організації виробництва і праці, та чи мав власник, або уповноважений ним орган можливість перевести позивача з його згоди на роботу за відповідною професією і цій же установі, чи не користувався позивач переважним правом на залишення на роботі. Суди, не досліджуючи питання щодо наявності інших вакантних посад, які відповідно до своєї кваліфікації міг обіймати ОСОБА_1, встановили, що йому була запропонована лише посада заступника начальника управління, начальника відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, від якої позивач відмовився, та не врахували, що позивач просив перевести його на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту райдержадміністрації. Таким чином, судами попередніх інстанцій з достатньою повнотою не було з'ясовано чи збереглась посада, яку займав позивач, не перевірено доводи позивача стосовно того, що коло функціональних обов'язків, які він виконував на посаді начальника відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, збереглось у начальника новоствореного Управління з питань освіти, молоді та спорту райдержадміністрації.»

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2014 року прийнято справу до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 02 січня 2013 року № 2/к відповідно до п.5 ст. 36, п.1 ст. 40, ст.ст. 44, 492 КЗпП України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 24 Закону України «Про відпустки», розпорядження голови райдержадміністрації від 31.10.1012 року № 586 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації» звільнено відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти райдержадміністрації 2 січня 2013 року у зв'язку з ліквідацією відділу освіти райдержадміністрації.

Згідно з наявним у матеріалах справи попередженням голови Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у зв'язку із впорядкуванням структури районної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 5, 6, 44, 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 9 Закону України від 15.11.2011 року № 4050-VІ «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій», Типового положення про службу персоналу державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, затв. наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.03.2012 року № 45 попереджено 31 жовтня 2012 року начальника відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 про можливе вивільнення 31 грудня 2012 року згідно ст. 492 КЗпП України (а.с. 18).

Згідно з пропозицією про переведення від 28.12.2012 року № 7085/1.14-2 у зв'язку із ліквідацією відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації з 01 січня 2013 року на підставі розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації № 586 від 31.10.2012 року «Про впорядкування структури районної державної адміністрації» 28 грудня 2012 року запропоновано ОСОБА_1 зайняти посаду «заступник начальника управління, начальник відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації».

На згаданій вище пропозиції про переведення від 28.12.2012 року № 7085/1.14-2 (а.с. 20) позивач здійснив помітку з проханням перевести його на посаду начальника управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації.

У зв'язку із відсутністю письмової згоди ОСОБА_1 на запропоновану посаду «заступник начальника управління, начальник відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації», головою Золочівської районної державної адміністрації Львівської області було прийнято розпорядження від 02 січня 2013 року № 2/к про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП з посади начальника відділу освіти Золочівської райдержадміністрації.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Як встановлено судом, розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації від 31 жовтня 2012 року № 586 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій» (а.с.12) утворено в структурі районної державної адміністрації управління з питань освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації (п.4), ліквідовано такі структурні підрозділи районної державної адміністрації: сектор з питань фізичної культури та спорту районної державної адміністрації, поклавши його функції на управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації; сектор у справах сім'ї та молоді районної державної адміністрації, поклавши його функції на управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації; відділ освіти районної державної адміністрації, поклавши його функції на управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації (п. 6).

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закон України «Про державну службу», згідно з положеннями ст. ст. 9, 30 якого правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

Ст.30 Закону України «Про державну службу» визначено, що державна служба припиняється за загальними підставами, передбаченими Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч.4 ст.36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з положеннями ст. 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Постановою КМ України від 18.04.2012, № 606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій" затверджено рекомендаційні переліки структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій згідно з додатками 1 і 2, структура апарату місцевої державної адміністрації та статус його структурних підрозділів визначаються головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації з урахуванням вимог частини першої статті 44 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та інших нормативно-правових актів щодо утворення апарату для правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, проведення кадрової роботи, здійснення документообігу та контролю, розгляду звернень громадян, роботи патронатної служби, забезпечення мобілізаційної роботи, запобігання та виявлення корупції, доступу до публічної інформації, адміністрування (ведення) Державного реєстру виборців тощо. Головам обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій завершити реорганізацію відповідних державних адміністрацій до 1 січня 2013 року.

Відповідно до статей 5,6,44,47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.9 Закону України «Про державну службу», Постанови КМ України від 18.04.2012 року №606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій», Типового положення про службу персоналу державного органу, органу влади АРК або їх апарату, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.03.2012 року №45, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 29.10.2012 року №749/0/5-12 та з метою оптимізації структури РДА, усунення дублювання повноважень структурних підрозділів, підвищення ефективності державного управління, Золочівською районною державною адміністрацією Львівської області прийнято розпорядження №586 від 31.10.2012 року «Про впорядкування структури районної державної адміністрації», яким утворено у структурі районної державної адміністрації управління з питань освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, прийнято рішення про ліквідацію такого структурного підрозділу районної державної адміністрації як відділу освіти РДА, поклавши його функції на управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації.

Відповідно до розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 02.01.2013 року №1 «Про правонаступництво Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації», визнано Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА правонаступником в частині зобов'язань майнового, фінансового, господарського та договірного характеру ліквідованого відділу освіти Золочівської РДА, ліквідованого сектору з питань сім'ї та молоді Золочівської РДА, ліквідованого сектору з питань фізичної культури та спорту Золочівської РДА.

З огляду на норми чинного законодавства, ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, за якої перестають існувати всі її права та обов'язки без переходу прав та обов'язків в порядку правонаступництва до інших юридичних осіб.

Реорганізація - це інша форма припинення існування юридичної особи, за якої юридична особа також припиняє свою діяльність, але всі її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової юридичної особи.

В Кодексі законів про працю України вжитий термін «повна ліквідація». Визначення терміну «повна ліквідація» законодавство України не містить, однак з аналізу норм КЗпП України слідує, що під терміном «повна ліквідація» необхідно розуміти ліквідацію юридичної особи без правонаступництва (без переходу прав та обов'язків ліквідованої юридичної особи).

Як слідує з аналізу ч.4 ст.36 КЗпП України та ч.3 ст.40 КЗпП України, звільнення працівника з підстав, визначених в п.1 ст.40 КЗпП України можливо у випадку повної ліквідації підприємства. В іншому випадку необхідно встановити факт змін в організації виробництва і праці підприємства (установи, організації).

В даному випадку відбулась ліквідація такого структурного підрозділу районної державної адміністрації як відділу освіти РДА з правонаступництвом, оскільки до управління з питань освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації перейшли права та обов'язки ліквідованої установи, що підпадає під визначення «реорганізація».

В даному випадку Постанова КМ України від 18.04.2012 року №606, на підставі якої прийнято рішення про ліквідацію відділу, передбачала реорганізацію структурних підрозділів, а не ліквідацію.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом. (Узгоджується з практикою Верховного Суду України, висловленій у Постанові від 17.10.2011 року).

За змістом ч.4 ст.36 КЗпП України у разі реорганізації підприємства (установи, організації) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40).

Саме собою перетворення, без скорочення штату, не може бути підставою для звільнення з публічної служби

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку відбулась реорганізація (ліквідація з правонаступництвом) установи, трудовий договір позивача повинен бути продовжений з новою установою, як це передбачено ч.4 ст.36 КЗпП України, за винятком випадку, коли під час реорганізації відбулось скорочення чисельності або штату працівників.

Матеріали справи містять штатний розпис працівників відділів та управлінь Золочівської РДА на 2012 рік до проведення ліквідації та штатний розпис працівників відділів та управлінь Золочівської РДА на 2013 рік після проведення ліквідації.

При дослідженні поданих сторонами доказів судом встановлено, що скорочення чисельності та штату не мало місця (в ліквідованих управліннях - 5 посад, в новоствореному управлінні - 7 посад). Кількість установ, підпорядкованих управлінню, залишилось без змін.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Це зобов»язання відповідачем не виконано, а отже, трудові гарантії позивача були порушені.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року, відповідно до п.19 якої при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.03.2014 року зобов'язав Золочівську районну державну адміністрацію подати інформацію та докази наявності змін в організації виробництва та праці, чи була можливість перевести позивача за його згоди на роботу за відповідною професією у цій же установі. В поясненнях відповідач вказав як на доказ Постанову КМ України від 18.04.2012, № 606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій", відповідно до якої було прийнято розпорядження голови Золочівської РДА №586 від 31.10.2012 року. Відтак, докази змін в організації виробництва і праці при ліквідації відділу освіти РДА відсутні.

Як вказано відповідачем у відзиві на позов, всі працівники, крім одного позивача, погодились на запропоновані посади та в порядку переведення були прийняті на роботу в Управлінні. Хоча позивача було звільнено у зв'язку з ліквідацією установи.

Також судом встановлено, що пропозицію про переведення на посаду «заступник начальника управління, начальник відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації» позивачу надано 28.12.2012 року, до затвердження штатного розпису новоствореної установи. Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, на момент такої пропозиції всі посади новоствореного управління були вакантними.

З аналізу штатний розпис працівників відділів та управлінь Золочівської РДА на 2012 рік до проведення ліквідації та штатний розпис працівників відділів та управлінь Золочівської РДА на 2013 рік після проведення ліквідації згідно розміру окладів посаді, яку обіймав позивач до звільнення відповідє лиш одна посада в новоутвореному управлінні - начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА, оклад по яких становить 1404 грн..

Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України можна дійти висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Щодо тверджень відповідача про те, що у зв'язку із відсутністю письмової згоди ОСОБА_1 на запропоновану посаду «заступник начальника управління, начальник відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації» іншого рішення вони не могли прийняти, як звільнення позивача з роботи, суд такі не бере до уваги, оскільки на момент пропозиції посади штатний розклад не був затверджений, відповідачем не обгрунтовано поважності причин відсутності пропозицій вакантних посад на час затвердженого штату, посада, яка була рівнозначною тій, яку він обіймав, незважаючи на те, що вона була вакантною позивачу не пропонувалась, що мотитувалось таким рішення голови Золочівської районної адміністрації.

Відтак, Золочівська РДА мала можливість після затвердження штатного розпису запропонувати позивачу переведення у новостворену організацію на рівнозначну посаду - начальника Управління з питань освіти, молоді та сопрту Золочівської РДА з огляду на те, що на переведення на цю посаду позивач дав згоду зробивши відповідну помітку у пропозиції про переведення від 28.12.2012 року № 7085/1.14-2.

Відтак, з огляду на вищенаведене, оскаржуване розпорядження від 02 січня 2013 року № 2/к про звільнення ОСОБА_1 прийнято відповідачем передчасно, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того слід звернути увагу на той факт, що в порушення ст.11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», звільнення з посади позивача не було погоджено з органом виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, що не заперечувалось відповідачем та підтверджується листом Департаменту з питань освіти, науки, сім»ї та молоді Львівської обласної державної адміністрації від 04.02.2013 року №8-11/409 (том 1 а.с.63).

Щодо тверджень відповідача про те, що рішення про переведення керівника структурного підрозділу є індивідуальним кадровим питанням голови районної державної адміністрації, зокрема, що стосується кандидатур на посади керівників структурних підрозділів, то такі не беруться судом до уваги з огляду на положення ч.2 ст.Конституції України. Особа, яка працює на відповідній посаді та призначена у встановленому законом порядку з проходженням відповідних погоджень не може бути звільнена чи переведена на нижчу посаду лиш за самим особистим бажанням голови РДА, а таке рішення повинно грунтуватись на нормах як Конституції України, законів України, інакше таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається зокрема сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Так, критеріями більш високої кваліфікації є: освіта; виконання роботи на більш складній ділянці або роботи, більш складної за своїм характером; наявність винаходів, раціоналізаторських пропозицій, публікацій; навчання в інституті чи на курсах підвищення кваліфікації; наявність заохочень за сумлінну працю; якість виконуваної роботи; компетентність.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо. Однією з істотних ознак високої продуктивності праці визнається й дисциплінованість працівника.

Верховний Суд України у п. 84 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ вказав, що при застосуванні положень статті 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі при звільненні працівників рівність продуктивності має визначатись і з урахуванням наявності у працівника дисциплінарних стягнень.

Оскільки скорочення чисельності або штату працівників повинно бути використано для укомплектування підприємства найбільш кваліфікованими кадрами, власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Судова колегія з цивільних справ Верховного Суду СРСР свого часу пояснила, що термін «однорідна професія (посада)» припускає, що однорідні професії (посади) характеризуються перш за все аналогічними або подібними за змістом трудовими функціями працівників у рамках одної спеціальності, але з можливою відмінністю в кваліфікації (розряді, класності, категорії). Питання про однорідність професії (посади) вирішується у кожному конкретному випадку шляхом порівняння умов трудових договорів працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має вищу освіту за кваліфікацією вчитель, загальний стаж роботи 28 років (вчителем, директором середньої школи та начальником відділу освіти Золочівської РДА), зарахований до кадрового резерву на посаду заступника голови РДА (том 1 а.с.181), за період роботи отримав заохочення у вигляді грамоти Золочівської РДА 21.06.2007 року, подяки Львівської ОДА віж 21.01.2008 року, подяки Головного управління освіти 10.01.2008 року, подяки начальника ЦЗ та ЦО району, голови РДА від 20.01.2009 року, був державним службовцем 6 категорії 11 рангу, стягнень немає.

Відповідачем не подано доказів та необгрунтовано, що у позивача є менш висока чи більш низька кваліфікація і продуктивність праці серед інших працівників, які працювали в установі, що реорганізовувалась.

Враховуючи вищенаведене, особу позивача та його фах, відсутність дисциплінарних стягнень та те, що на посаді начальника відділу освіти такий працював 7,5 років, відтак з врахуванням положень ст.42 КЗпП України та правових позицій, висловлених ВС України, суд вважає, що позивач користувався переважним правом на залишення на роботі.

З аналізу Тимчасового положення про відділ освіти Золочівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови РДА 05.10.2005 року №485, Тимчасового положення про сектор у справах сім»ї та молоді Золочівської РДА, затверджений розпорядженням голови РДА 04.02.2006 року №40, Положення про управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 року №764, вбачається, що коло функціональних обов'язків, які позивач виконував на посаді начальника відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, збереглось у начальника новоствореного Управління з питань освіти, молоді та спорту райдержадміністрації.

Враховуючи вище встановлені обставини, а саме: здійснення реорганізації установи, в якій працював позивач, відсутність скорочення посади позивача, відсутність змін в організації виробництва і праці, переважне право позивача на залишення на роботі, особу позивача та його фах, збереження функціональних обов»язків, які позивач виконував у начальника новоствореного Управління,- суд дійшов до висновку, що Золочівська районна державна адміністрація зобов»язана була прийняти позивача на роботу шляхом переведення на посаду начальника Управління освіти молоді та спорту Золочівської РДА.

Таким чином, розпорядження від 02 січня 2013 року № 2/к про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП з посади начальника відділу освіти Золочівської райдержадміністрації прийняте з порушенням трудового законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законно підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Нормами КАС України передбачено, що суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7,8,11,162 КАС України).

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2012 року у справі №К-36442/10; від 24 січня 2013 року у справі №К-18678/10, а також в постановах Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року у справі №21-267а12; від 17 жовтня 2011 року у справі №21-237а11.

Зокрема, Верховним Судом України визначена правова позиція, яка полягає у тому, що при ліквідації державної установи публічного права на іншу державну установу, якій передані функції ліквідованої установи, і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідованої установи щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи та відшкодування усіх витрат, пов'язаних з незаконним звільненням працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У вищенаведених справах Верховний Суд України (зокрема у постанові від 16.10.2012 року) погодився з рішенням суду першої інстанції, яким зобов'язано відповідача, який не приймав наказу про звільнення позивача з роботи, скасувати зазначений наказ, зобов'язано цього ж відповідача винести наказ не про поновлення, а про прийняття позивача на посаду шляхом переведення в іншу установу. Тобто, Верховним Судом України визначена правова позиція, яка полягає у тому, що при ліквідації державної установи публічного права на іншу державну установу, якій передані функції ліквідованої установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідованої установи щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи та відшкодування усіх витрат, пов'язаних із незаконним звільненням працівника.

Враховуючи, що судом встановлено, що при ліквідації відділу освіти Золочівської РДА утворено нову установу - Управління освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації, до якого перейшли права та обов'язки ліквідованої установи, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження органу, до компетенції якого відноситься вирішення питань щодо прийняття та звільнення особи зі служби, тому вважає за можливе зобов'язати голову Золочівської РДА, як керівника органу, до компетенції якого відповідно до ст.11, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» віднесено право призначати на посади керівників структурних підрозділів, винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА з урахуванням його фаху, шляхом переведення в Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА, утвореного після ліквідації відділу освіти Золочівської РДА.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки трудовий спір розглядався більше одного року не з вини працівника, середній заробіток підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з пп. "в" п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Золочівською РДА надано суду довідки щодо обчислення середньої заробітної плати для виплати за час вимушеного прогулу №1420/1.20-1 від 06.05.2014 року, №7 від 12.03.2013 року, №6 від 12.03.2013 року. Згідно з вказаних довідкок заробітна плата, нарахована позивачу за останні два місяці перед звільненням (листопад та грудень 2012 року), складає 5611,51 грн (у листопаді 2012 року - 3347,14 грн., у грудні 2012 року - 2264,37 грн.).

Середньомісячна заробітна плата становить 2805,76 грн. (5611,51 грн. / 2).

Середньоденна заробітна плата становить грн. 93,53 (2805,76 грн. / 30).

Період вимушеного прогулу позивача з 03.01.2013 року по 07.05.2014 (дня винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 1 рік 4 місяці 3 дні (16 місяців 3 дні).

Загальний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 45172,75 грн., а саме: 16 місяців * 2805,76 грн. (розмір середньомісячної заробітної плати) + 3 дні * 93,53 грн. (розмір середньоденної заробітної плати).

Від розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу слід вирахувати отримані позивачем виплати, отримані ним від Золочвського районного центру зайнятості в сумі 18912,09 грн. (згідно довідки від 15.04.2014 року №415 - том.2 а.с.18), 810, 04 грн. отримані згідно довідки від 16.04.2014 року №2540/1-0040/142 (том.2 а.с.16-17).

Всього до стягнення підлягає заробітної плата за час вимушеного прогулу в розмірі 25450,62 грн.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Золочівську РДА скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення у зв'язку з ліквідацією Відділу освіти та внести запис про звільнення за переведенням слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.4 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до п.2.3. (Наказу Мінюст|Міністерство праці України|Мінсоцзахист, від 29.07.1993, № 58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. 2.4. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). 2.5. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). 2.14 Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу. 2.28. У разі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження: "Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу на таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, оскільки суд дійшов до висновку про наявність підстав для зобов'язання голови Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації шляхом переведення в Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації, питання внесення відповідних записів у трудову книжку позивача буде вирішуватись відповідачем тільки після виконання рішення суду у вказаній частині. Відтак, суд вважає такі вимоги позивача передчасними, у задоволенні таких слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково із застосуванням положень ст.162 КАС України, а саме слід визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області №2/к від 02.01.2013 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації; зобов'язати голову Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації шляхом переведення в Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації, утвореного після ліквідації відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації; стягнути з Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області (адреса:80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Чорновола,3) на користь ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 25450,62 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Судом в даній адміністративній справі застосовано інший спосіб захисту порушеного права позивача, ніж поновлення на посаді. Разом з тим, такий спосіб захисту права, як зобов'язання видати розпорядження про прийняття на роботу є тотожним поновленню на роботі, оскільки спрямований на захист прав особи від незаконного звільнення у відносинах публічної служби.

Враховуючи викладене, керуючись ст.256 КАС України, суд дійшов висновку про можливість допущення постанови до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць та зобов'язання голову Золочівської РДА, як керівника органу, до компетенції якого відповідно до ст.11, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» віднесено право призначати на посади керівників структурних підрозділів, винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА з урахуванням його фаху, шляхом переведення в Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА, утвореного після ліквідації відділу освіти Золочівської РДА адміністрації та в частині стягнення заробіної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (2805,76 грн.)

Враховуючи положення ст.94 КАС України, п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір до стягнення не підлягає.

Керуючись статтями 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області №2/к від 02.01.2013 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації.

3. Зобов'язати голову Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації шляхом переведення в Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації, утвореного після ліквідації відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації.

4. Стягнути з Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області (адреса:80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Чорновола,3) на користь ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 25450,62 грн.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Постанову суду допустити до негайного виконання в частині зобов'язання голову Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області винести розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації шляхом переведення в Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації, утвореного після ліквідації відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (2805,76 грн.)

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністратвиного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністратвиного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністравного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 14.05.2014 року.