Ухвала суду № 38655160, 22.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4130/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И Л А:

До суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дії відповідача по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 3632 від 18.09.2008 року по зверненню стягнення на квартиру, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності неправомірними.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року зазначений позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою позивачка подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В судове засідання позивачка не прибула, попередньо звернувшись з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду та телефонограмою.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, доходячи висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заявленого позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач фактично не погоджується з постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2012 року, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.04.2012 року, постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 12.07.2013 року, постановою про прийняття до виконання виконавчого провадження від 23.07.2013 року. Про ці постанови позивачу стало відомо ще в 2012 році і липні 2013 року, проте позивач звернувся з позовом до суду лише 26.09.2013 року, тобто з пропуском, встановленого статтею 181 КАС України строку.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на викладене.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Зі змісту резолютивної частини заявленого адміністративного позову вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом позивачка просила суд визнати дії відповідача по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 3632 від 18.09.2008 року по зверненню стягнення на квартиру, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності неправомірними.

При цьому, в резолютивній частині позовної заяви позивачкою не визначено, які саме дії відповідача по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 3632 від 18.09.2008 року по зверненню стягнення на квартиру, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності привели до порушення її прав, свобод та інтересів, позивачкою не вказується дату зазначених подій або рішення суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, оскільки позивачкою в резолютивній частині позовної заяви не зазначається, які саме дії відповідача по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 3632 від 18.09.2008 року по зверненню стягнення на квартиру, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності привели до порушення її прав, свобод та інтересів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасно висновку щодо наявності підстав для залишення її вимог без розгляду, оскільки без з'ясування вказаних обставин не можливо встановити початок перебігу законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів та відповідно встановити наявність або відсутність порушення такого строку.

Колегія суддів зазначає, що визначення змісту заявлених позовних вимог відноситься до виключного права позивача, яке реалізується ним шляхом подання позовної заяви в письмовій формі або уточнень до неї, які, згідно вимог ст. 137 КАС України, в тому числі, викладаються письмовій формі. Суд не праві з аналізу пояснень представника позивача доходити висновку щодо змісту заявлених вимог за відсутності відповідної письмової заяви.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в поданій апеляційній скарзі позивачем заперечується, що в даному випадку неї оскаржується саме постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2012 року, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.04.2012 року, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 12.07.2013 року, постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження від 23.07.2013 року та наголошується, що звертаючись до суду з вказаним позовом остання фактично просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо призначення на 27.09.2013 року прилюдних торгів по реалізації її житла.

Крім того, колегія суддів наголошує, що зі змісту заявленого адміністративного позову вбачається, що під діями державного виконавця щодо реалізації житла, які позивачка просила суд визнати неправомірному, остання визначає, окрім тих, яким надано оцінку судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, в тому числі, дії щодо надання права Миколаївській філії 15 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» право на реалізацію житла позивача, про які, як зазначено в апеляційній скарзі остання дізналась 18.09.2013 року.

Однак, судом першої інстанції взагалі не надано оцінки вказаним вимогам позивачки щодо звернення таких вимог до суду в межах строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до безпідставного залишення позовної заяви без розгляду, а тому суд апеляційної інстанції, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, прийшов до висновку про необхідність її скасування і направлення справи на продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/