Ухвала суду № 38655156, 07.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17375/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

07 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енпаселектро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Енпаселектро» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №4426552201 від 25.06.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2014 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» (ТОВ «ПБК «Фундамент») за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 07.06.2012 року № 562/22.3/21573438.

У висновках акту перевірки позивача вказано, що документальною перевіркою встановлено порушення ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 171 200,00грн. в серпні 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.06.2013 року № 4426552201 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 214 000,00грн. з якої основний платіж 171 200,00грн. та штрафна санкція у розмірі 42 800,00грн. (т.1 а.с.7)

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (податкові декларації з ПДВ за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 рік, додатки 5 до декларації з ПДВ, договір від 30.04.2012 року, акти здачі-прийняття робіт (послуг), податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2012 року, платіжні доручення по розрахункам за виконані роботи), що підтверджують факт надання відповідних послуг контрагенту. Вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

Як підтверджують матеріали справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «ПБК «Фундамент» (Виконавець) 30.04.2012 року укладено договір № 116-07/2012, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати на свій ризик, власними засобами та зі своїх матеріалів випробування та тестування обладнання, що входить до складу АСУ ТП ПС 330/110/10кВ. Строк виконання робіт за даним договором: травень-вересень 2012 року. Договірна ціна на роботи, що складають предмет цього договору становить у загальній сумі 1 258 155,00грн. Оплата прийнятих Замовником робіт здійснюється за фактом проведених Виконавцем випробувань та тестування з кожним видом обладнання після підписання актів дачі-приймання робіт. (т.1 а.с.61-63)

Сторонами погоджені технічні вимоги на випробування та тестування обладнання, що входить до складу АСУ ТП ПС 330/110/10кВ. (т.1 а.с.64-65)

Крім того, сторонами підписані додатки до договору, а саме: кошторис витрат на виконання робіт, протокол погодження договірної ціни. (т.1 а.с.66-67)

На виконання умов договору сторонами підписаний акт №1 від 21.08.2012 року здачі-приймання робіт по договору на проведення випробувань і тестування обладнання, із зазначенням які роботи проводилися, на якому обладнанні, сума виконаних робіт з урахуванням податку на додану вартість становить 1 027 200,00грн. у т.ч. ПДВ 171 200,00грн. (т.1 а.с.68)

Виконавцем по договору - ТОВ «ПБК «Фундамент» складено звіт про результати випробувань і тестування обладнання. (т.1 а.с.69-239, т.2 а.с.1-47).

З метою фактичного підтвердження виконання робіт по спірному договору, представником позивача до матеріалів справи наданий журнал допуску фахівців ТОВ «ПБК «Фундамент» для тестування і випробування обладнання (договір № 116-07/2012 від 30.04.2012 року), в якому зазначені дати проведення робіт, прізвища фахівців контрагента, час допуску до виконання робіт: початок і закінчення, підписи фахівця та керівника проекту від позивача. (т.2 а.с.56-57).

Так, ТОВ «ПБК «Фундамент» виписана податкова накладна на вищезазначені послуги № 1 від 21.08.2012 року на суму 1 027 200,00грн. у т.ч. ПДВ 171 200,00грн. (т.2 а.с.48-50), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період серпень 2012 року.

Розрахунки між названими суб'єктами господарювання за послуги проводились у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення та виписки з банківського рахунку за червень 2013 року які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» по договору за виконані роботи та отриманий товар. (т.2 а.с.51-55).

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації, позивач за серпень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент», у зв'язку з придбанням послуг. Крім того, ці податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року. (т.2 а.с.116-138).

Колегія суддів не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на акт перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 21.12.2012 року № 994/22-40/36214933 як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом, оскільки, згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть бути належними доказами при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили).

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними первинними документами, згідно до чого ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.