Постанова № 38655082, 10.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року о 15 год. 15 хв.Справа № 808/2311/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі позивач, УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» (далі відповідач, ПАТ «ЗЗ «Перетворювач»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі 49 064, 01 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення, не відшкодував Пенсійному фонду суму витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, згідно п. б-з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була виплачена колишнім працівникам ПАТ «ЗЗ «Перетворювач» за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року.

У судове засідання 10.04.2014 представники сторін не з'явились.

Представник позивача до суду подав клопотання (вх.№14267 від 10.04.2014) у якому просить розглянути справу за його відсутності, на позові наполягає. Крім того, у клопотанні представник позивача зазначив, що не заперечує проти розстрочення виконання судового рішення.

10.04. 2014 року представником відповідача до суду подане клопотання (вх.№14075, у якому він просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимог визнає та просить суд розстрочити виконання судового рішення у справі строком на десять місяців.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Так, оскільки представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути її в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400 від 26.06.1997 (далі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом з'ясовано, що колишнім працівникам ПАТ «ЗЗ «Перетворювач» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2, була призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до п. б-з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколами про призначення пенсій. Пільговий стаж зазначених пенсіонерів підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача, які уточнюють особливий характер роботи.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV чинності з 01.01.2004.

Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою у міністерстві юстиції 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.

Згідно п. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії зазначеним у позові пенсіонерам. Так, розмір виплачених пенсій підтверджується відповідними довідками позивача.

Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду чи до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Несплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм вказаного Закону.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі заявленому до стягнення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

В обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання судового рішення представник відповідача посилається на те, що заборгованість Товариства перед Пенсійним фондом України виникла внаслідок скрутного матеріального становища, в якому опинилось підприємство. Вказує, що наразі на рахунках товариства недостатньо коштів для виконання судового рішення своєчасно та у повному обсязі. Стверджує, що поступова сплата заявленої до стягнення суми дасть змогу товариству повністю погасити виниклу заборгованість в добровільному порядку та не допустити виникнення нової заборгованості.

Отже, розглянувши заяву представника відповідача від 10.04.2014 про розстрочення виконання судового рішення у справі, з урахуванням письмової згоди на це позивача, суд вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення у адміністративній справі №808/2311/14 строком на 10 місяців, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» (ідентифікаційний код 05755571) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (ідентифікаційний код 20508404) суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, у розмірі 49 064 (сорок дев'ять тисяч шістдесят чотири) гривні 01 коп., шляхом сплати цих фактичних витрат на протязі 10 (десяти) місяців, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили, по 4906 (чотири тисячі дев'ятсот шість) гривень 00 коп. щомісячно, а останній місяць - 4910 (чотири тисячі дев'ятсот десять) гривень 01 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко