Рішення № 38654616, 18.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2014 Справа № 905/1045/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроіндекс – Промо” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько – польського підприємства “Регалс” м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 5613,72 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроіндекс – Промо” м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько – польського підприємства “Регалс” м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 5613,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №14/МА від 10.12.2010р., позивачем були виконані та надані роботи та послуги, однак свої зобов’язання відповідач виконав не в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 5613,72 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 549, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 216 Господарського кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євроіндекс – Промо” м. Київ (Організатор виставки) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільного українсько – польського підприємства “Регалс” м. Маріуполь, Донецька область (Учасник), укладено договір №14/МА.

Відповідно до п. 1 Договору, предмет цього договору є рекламні послуги та роботи, що надаються учасникові організатором виставки «МаРГо 2011», який діє в комерційних інтересах учасника. Виставка проводиться 22-25 лютого 2011р. у виставковому центрі «КіївЕкспоПлаза» (вул. Салютна, 2-Б).

Згідно з п. 4 Договору, сторони погодились, що ціна робіт та послуг, передбачених пунктами 1-3 цього договору, визначається залежно розміру виставкового стенду, який надається згідно з цим договором, відповідно до розрахунку, поданого у нижченаведеній таблиці 1. Виходячи із розміру та типу площі виставкового стенду, на день підписання договору ціна робіт та послуг за цим договором складає 16196,45 грн., крім того, ПДВ (за ставкою 20%) у сумі 3239,29 грн. та податок з реклами (за ставкою 0,5%) у сумі 80,98 грн., що разом становить 19516,72 грн.

Пунктом 20 Договору передбачено, що цей договір визначає всі суттєві умови взаємовідносин сторін та їх відповідальність при достроковому розірванні цього договору. Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором. Цей договір складено у двох примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін. Обидва примірника мають рівну юридичну силу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №14/МА від 10.12.2010р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором на виробництво та розміщення рекламних матеріалів №14/МА від 10.12.2010р.., що підтверджується актом надання послуг: №172 від 25.02.2011р. на суму 19516,72 грн. (а.с. 8)

10.12.2010р. позивачем було виставлено рахунок на оплату №14/МА на суму 19516,72 грн.

Відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 13903,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 15-16)

Таким чином, сума невиконаного зобов’язання відповідача перед позивачем складає 5613,72 грн.,що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2011р. по 20.11.2012р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств. (а.с. 9)

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 5613,72 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроіндекс – Промо” м. Київ доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько – польського підприємства “Регалс” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, б 77, ЄДРПОУ 20392605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроіндекс – Промо” (03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, б. 56, ЄДРПОУ 34532453) заборгованість у розмірі 5613 (п’ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 72 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 23.04.2014р.

Надруковано 5 примірниів:

1-до справи

2-позивачу

2-відповідачу