Рішення № 38654614, 25.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.2014 Справа № 905/8773/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Рудюк Є.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», м.Слов`янськ, Донецька область

про стягнення збитків у розмірі 297023,58грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Другакова Т.Д. за довіреністю №19-372 від 20.12.13р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», м.Слов`янськ, Донецька область про стягнення збитків у розмірі 297023,58грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р., а саме неякісне надання послуг з транспортування теплової енергії відповідачем, внаслідок чого ПАТ "Донбасенерго" понесло збитки з понаднормативних втрат теплової енергії у розмірі 1306 Гкал., що становить 297023,58грн.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору про закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р., актів приймання-передачі виконаних послуг за червень 2012р., акту б/н від 27.06.2012р., розрахунку понаднормативних втрат за червень 2012р., рахунку-фактури №1458 від 27.06.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 25, 44, 49, 54, 56, 57, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву №135 від 29.01.2014р. заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з тим, що Позивачем не вказані причини понаднормативних втрат теплової енергії у червні 2012 року, не зазначено, в чому полягає неналежне виконання КП «Сервіскомуненерго» зобов'язань, визначених договором №39 від 18.01.2012р. Одночасно, зазначив, що в мережах балансової приналежності КП "Сервіскомуненерго" не виявлено джерел понаднормативних втрат теплової енергії. Також посилався на відсутність у договорі про закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р. обов'язку КП "Сервіскомуненерго" компенсувати Позивачу вартість понаднормативних втрат.

Заявою №04/02/2014-юр від 07.02.2014р. Відповідач просив суд слухати справу без участі його представника.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2014р., у відповідності до ст.69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи продовжувався строком на 15 днів до 26.02.2014р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.02.2014 справу №905/8773/13 передано судді Уханьовій О.О.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.03.2014 справу №905/8773/13 передано судді Нестеренко Ю.С.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

18.01.2012 р. між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" (Замовник) був укладений договір про закупівлю послуг №39 (далі-Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується у 2012 р. надавати Замовнику послуги з транспортування теплової енергії по тепловим мережам, що знаходяться на балансі Виконавця відповідно "Схеми балансової належності і експлуатаційної відповідальності Сторін" (додаток 1 до Договору) в обсягах, зазначених в п. 1.2. цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити ці послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбаченими цим Договором.

Згідно п.1.2.1. договору загальний річний обсяг транспортування теплової енергії складає 112500Гкал.

Як зазначено у п.2.3. договору облік теплової енергії, що транспортується здійснюється за показниками засобу обліку, встановленому на межі балансової належності Сторін (біля мазутонасосної №3).

За умов п. 2.5. договору фактичні щомісячні обсяги теплової енергії, що транспортувалася споживачам міста через мережі Виконавця обліковуються на останній день звітного місяця та підтверджуються актами відпуску теплової енергії та прийому-передачі виконаних послуг (форми Актів у додатку 2,3 до Договору).

Умовами п. 2.6. договору передбачено, що у разі відхилення фактичних втрат тепла під час транспортування теплової енергії мережами Виконавця від встановлених нормативних (відповідно рішення Миколаївської міської ради №31 від 25.02.2010 р.) ці понаднормативні втрати до загального обсягу транспортування теплової енергії не включаються.

Відповідно до п.3.3. договору тариф на послуги з транспортування теплової енергії відповідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №80 від 24.06.2010р. на момент укладення цього договору складає 19,39грн. 39коп. за Гкал, в тому числі ПДВ 3,23грн./Гкал.

За приписами п. 4.2. договору Виконавець щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за розрахунковим, на підставі Акту відпуску теплової енергії на межі балансової належності Сторін надає Замовнику Акт прийому-передачі послуг, а також рахунок за послуги з транспортування теплової енергії в розрахунковому місяці.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що після підписання Акту прийому -передачі послуг Замовник у 10-денний строк оплачує послуги на розрахунковий рахунок Виконавця в безготівковій формі за діючими тарифами, згідно рахунку наданого Виконавцем.

Згідно п.7.2.4. договору встановлено, що у разі перевищення фактичних втрат теплової енергії в мережах Виконавця від встановлених нормативних в мережах міста, відповідно п. 2.6. цього договору надання послуг з транспортування теплової енергії вважається неякісним і плата за транспортування зменшується на величину понаднормативних втрат.

Договір набирає чинності після підписання його обома Сторонами та узгодження з генеральним директором ПАТ «Донбасенерго», або особою, уповноваженою генеральним директором на узгодження такого роду договорів і діє до 31.12.2012р., а в частині взаємних розрахунків і гарантійних зобов'язань до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. (п.10.1. договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами складено акт від 27.06.2012р., яким сторони зафіксували кількість відпущеної теплової енергії у розмірі - 3951 Гкал, кількість фактичних втрат - 3016 Гкал, кількість нормативних втрат - 1710Гкал та кількість понаднормативних втрат - 1306 Гкал.

Крім того, сторонами складено акт прийому -передачі виконаних послуг за червень 2012р., згідно до якого обсяг теплової енергії, яку оплачує замовник за послуги по Ії транспортуванню мережами Виконавця, складає 2645Гкал. Вартість послуг , що виконані за актом, складає 51291,84 грн.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 27.06.2012р. для сплати за надані послуги на суму 51291,84 грн., який був сплачений останнім у повному обсязі.

Умовами п.2.1. Договору сторони встановили, що якість послуг з транспортування теплової енергії, що надає Виконавець, визначається відповідністю параметрів теплоносія (температура, тиск) на межі балансової належності теплових мереж споживачів послуг з теплопостачання умовам договорів на послуги з опалення і гарячого водопостачання, також за умови відсутності понаднормативних втрат тепла і гарячої води під час їх транспортування споживачами.

Як встановлено матеріалами справи, а саме актом від 27.06.12р., який затверджений представниками сторін, понаднормативні втрати відповідача у червні 2012р. склали 1306 Гкал.

Позивач звернувся до Відповідача з відповідною вимогою №19-3132 від 31.07.2012р. про оплату понаднормативних втрат за червень 2012р. на суму 297023,58грн.

Відповідач оплату понаднормативних втрат тепла за спірний період не здійснив, у зв»язку з чим позивач звернувся з відповідними позовними вимогами до суду.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та посилається на те, що в межах його балансової приналежності не виявлено джерел понаднормативних втрат теплової енергії, тому втрати виникаючі за межами балансової приналежності його підприємства ніяким чином не можуть бути покладені на його відповідальність.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання.

За умовами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як зазначено у ст.22 Цивільного кодексу України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За положеннями ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач повідомляв відповідача факсограмами від 13.04.2012р., від 28.04.2012р., від 14.05.2012р., від 17.05.2012р. про встановлення літнього режиму тепломережі, факсограмою від 24.05.2012р. повідомлено про несправність задвижки, яка виявлена актом від 24.05.2012р., факсограмою від 25.06.2012р. повідомлено, що у результаті понаднормових втрат тепла в травні місяці перевищили корисний відпуск тепла. Актами від 06.07.2012р., складеними ПАТ «Донбасенерго» та КП «Сервіскомуненерго» виявлено багатий перелік порушень ізоляції теплових мереж КП «Сервіскомуненерго», а на де-яких теплових мережах ії відсутність .

Отже матеріалами справи встановлено, що КП «Сервіскомуненерго» не належно виконувало свої зобов'язання за спірним договором, а саме: у червні 2012р. втратило теплову енергію ПАТ «Донбасенерго» у розмірі 1306Гкал., тобто надало послуги з транспортування теплової енергії неякісно.

За змістом ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

На підставі вищенаведеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. У матеріалах справи не має доказів того, що відповідач вжив усі заходи щодо належного виконання зобов'язань за спірним договором та відкоригував нормативні втрати теплової енергії.

Отже суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Донецьк

до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», м.Слов`янськ, Донецька область про стягнення збитків у розмірі 297023,58грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», м.Слов`янськ, Донецька область (84182, м.Слов'янськ, Донецька область, вул.50-річчя Слов'янської ТЕС, 22, п/р 26009962489022 в ПАТ «ПУМБ», м.Донецьк, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Донецьк (83048, м.Донецьк, пр.Тітова, 8-б, ЄДРПОУ 23343582, п/р 26001302452195 у ТВБВ №10004/0498 філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106) збитки у розмірі 297023,58грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», м.Слов`янськ, Донецька область (84182, м.Слов'янськ, Донецька область, вул.50-річчя Слов'янської ТЕС, 22, п/р 26009962489022 в ПАТ «ПУМБ», м.Донецьк, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Донецьк (83048, м.Донецьк, пр.Тітова, 8-б, ЄДРПОУ 23343582, п/р 26001302452195 у ТВБВ №10004/0498 філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5940,48грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 25.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 31.03.2014р.

Суддя Ю.С. Нестеренко