Ухвала суду № 38654602, 23.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1900/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представників позивача Зелінської О.О. та Фурмана К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Фермерського господарства «Інтегровані агросистеми» та Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Інтегровані агросистеми» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2010 року Фермерське господарство «Інтегровані агросистеми» (далі ФГ «Інтегровані агросистеми») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.07.2010 р. № 000312300/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2010 р. на 6762626,0 грн.; від 30.08.2010 р. №0000352300/0 яким позивачу збільшено бюджетне відшкодування з ПДВ за період з вересня 2009 року по березень 2010 року на загальну суму 5734158,0 грн.; від 30.08.2010р. № 0000362300/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2009р. на 9316,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 4658,0грн.; від 30.08.2010 р. № 0000342300/0, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 427032,0грн., у тому числі за основним платежем на 284688,0 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у 2009 році у зв'язку із зміною податкового законодавства України позивач втратив право на пільгове оподаткування податком на додану вартість доходів від сільськогосподарського виду діяльності (скорочена декларація), у зв'язку з цим з 01.01.2009 року весь продаж товарів (послуг) мав оподатковуватись на загальних підставах, податкове зобов'язання мало відображатись у декларації з ПДВ (загальній), за якою провадяться розрахунки з бюджетом. Позивач стверджує, що станом на 01.01.2009 року мав залишки матеріалів, ПММ, запчастин, готової продукції, основних фондів, які після 01.01.2009 року мали використовуватись у його оподатковуваній господарській діяльності. Під час придбання цих товарів постачальниками було обчислено ПДВ, який включено до складу податкового кредиту спеціальної (скороченої) декларації з ПДВ. На думку позивача, у зв'язку із зміною напряму використання придбаних товарів мав бути змінений порядок декларування цього податкового кредиту, тобто податковий кредит по цим товарам мав бути відображений у складі податкового кредиту тієї декларації з ПДВ, де мали бути відображені податкові зобов'язання з ПДВ, що виникли у зв'язку з використанням у господарській діяльності цих товарів. Крім того позивач зазначив, що перенесене ним від'ємне значення ПДВ із скороченої декларації до загальної декларації з ПДВ використане не для декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2010 року, а враховане у зменшення належних до сплати податкових зобов'язань з ПДВ загальної декларації з ПДВ за період з травня по липень 2009 року. У зв'язку з цим позивач вважає, що висновки відповідача про протиправність декларування бюджетного відшкодування у червні 2010 року у зв'язку з перенесенням від'ємного значення з ПДВ із скороченої декларації з ПДВ є необґрунтованими, тому просив скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року та залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року вищенаведений позов було частково задоволено. Скасовано спірні податкові повідомлення-рішення від 30.08.2010р. №№ 0000332300/0, №0000342300/0 та №0000362300/0. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.09.2010р. №0000312300/1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1028468,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13 березня 2013 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2010 р. № 0000332300/0 залишено без змін. В іншій частині зазначені рішення судів обох інстанції скасовані. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т 5, а.с. 44-50).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року позовні вимоги ФГ «Інтегровані агросистеми» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.07.2010р. №0000312300/0, від 30.08.2010р. № 0000352300/0. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Фермерське господарство «Інтегровані агросистеми» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог підприємства повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них представників позивача Зелінської О.О. та Фурмана К.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків актів: виїзної позапланової перевірки позивача від 20.07.2010р. № 46/23-33734191 (далі - акт №46), та планової виїзної перевірки позивача від 10.08.2010р. № 51/213/33734191 (далі - акт № 51).

За актом № 46 та податковим повідомленням рішенням від 20.07.2010р. №0000312300/0 позивачеві зменшено задеклароване бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на 6762626,0грн. у зв'язку з виявленим порушенням позивачем абзацу а)пп.7.7.2 п.7.7 Закону України № 168 за березень 2010 року. При цьому відповідачем не визначено механізм впливу виявлених порушень Закону № 168 на декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2010 року та не досліджено сплату залишку від'ємного значення у сумі 6762626,0 грн. За актом № 51 відповідачем досліджувалось формування належних до сплати податкових зобов'язань з ПДВ формування від'ємного залишку та бюджетного відшкодування з цього податку за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р. За результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства України щодо обчислення, декларування та сплати ПДВ за актом перевірки № 51 відповідачем складені податкові повідомлення-рішення від 30.08.2010р. № 0000342300,0 № 0000352300/0, № 0000362300/0. За цими податковими повідомленнями-рішеннями позивачеві збільшено належні до сплати податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2009 року на 284688,0 грн., зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2009 року на 9316,0грн. та збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року на 5734158,0грн.

Задовольняючи частково позов ФГ «Інтегровані агросистеми» суд першої інстанції виходив з того, що при перенесені податкового кредиту мав бути зменшений податковий кредит скороченої та збільшений податковий кредит основної (загальної) декларацій з ПДВ., з чим погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у 2008-2010 роках обчислення належних до сплати сум ПДВ, від'ємного значення та бюджетного відшкодування з цього податку здійснювалось у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». За п. 7.7.1. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У 2008 році за п.11.29, а з 01.01.2009 р. за ст. 8-1 Закону № 168 за спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Вирішуючи питання про правомірність позиції сторін по даній справі стосовно переносу від'ємного значення із скороченої до основної декларації з ПДВ, за якою провадяться розрахунки з бюджетом суд першої інстанції правильно зазначив, що діючим у 2008-2010 роках законодавством з ПДВ не передбачалась можливість такого переносу від'ємного залишку з ПДВ із скороченої до основної декларації з ПДВ. Наявність не перекритого від'ємного значення на кінець звітного податкового періоду є одним із ризиків щодо застосування пільгової системи оподаткування доходів сільськогосподарських товаровиробників, оскільки держава не несе відповідальності за від'ємний баланс цих суб'єктів господарювання від отримання від покупців та сплати постачальникам належного податку на додану вартість.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що при формуванні податкового кредиту, включення сплаченого (нарахованого) постачальниками ПДВ залежить від напряму використання придбаних товарів (робіт, послуг).

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачається, що при складанні декларації з ПДВ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, які сплачені (нараховані) постачальникам у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що використані або мають бути використані для отримання оподатковуваного ПДВ доходу цього платника податків. Тобто податковий кредит пов'язаний з податковими зобов'язаннями платника податку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правомірність перенесення податкового кредиту з одного виду декларації до іншого залежить від способу реалізації такого права платника податку, оскільки при перенесені податкового кредиту мав бути зменшений податковий кредит скороченої та збільшений податковий кредит основної (загальної) декларацій з ПДВ.

Таким чином, позивач провів коригування податкових зобов'язань, а не податкового кредиту.

Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що у даному випадку мало місце перенесення від'ємного значення скороченої декларації з ПДВ, а не коригування податкового кредиту у зв'язку із зміною умов оподаткування господарської діяльності позивача. Зважаючи на те, що позивач не дотримався вимог Закону № 168 в частині формування податкових зобов'язань та податкового кредиту у січні-лютому 2009 року, він неправомірно відобразив від'ємне значення із сільськогосподарського виду діяльності у січневій 2009 року (загальній) декларації з ПДВ, за якою провадяться розрахунки платника податку з бюджетом.

Відповідач (апелянт) зазначає, що ПДВ, яке було включене до податкового кредиту скороченої (сільськогосподарської) декларації у зв'язку з придбанням основних фондів, товарів виробничого призначення, які не були використані (не з амортизовані) на кінець 2008 року, могло бути перенесено до податкового кредиту декларації з ПДВ наступних періодів. Таке перенесення можливе лише до декларації з ПДВ (скороченої) при відновлені пільгового оподаткування сільськогосподарського виду діяльності позивача у майбутньому.

Проте, з актів перевірок № 46, № 51 та пояснень відповідача вбачається, причиною зменшення бюджетного відшкодування та збільшення податкових зобов'язань з ПДВ за спірними ППР є неправомірне використання позивачем при розрахунках бюджетного відшкодування та обчислені податкових зобов'язань від'ємного значення з ПДВ скороченої (сільськогосподарської) декларації позивача за грудень 2008 року, що було безпідставно перенесене останнім до загальної декларації із ПДВ січня 2009р.

Приймаючи до уваги висновки ВАСУ, викладені в ухвалі від 13.03.2013 року у справі 2-а-4435/10/2170, судом першої інстанції досліджено виникнення від'ємного значення з ПДВ декларації позивача, по якій здійснювались розрахунки з бюджетом за грудень 2008 року (основна декларація) та його використання у податковій звітності позивача у наступних податкових періодах, а також використання у наступних податкових періодах від'ємного значення, перенесеного із скороченої декларації грудня 2008 року до загальної січня 2009 року.

Підчас такого дослідженням судом з'ясовано, що за результатами складання основної декларації з ПДВ за грудень 2008 року (з урахуванням уточнень) позивачем отримано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - 196979,0 грн., від'ємне значення з ПДВ попередніх податкових періодів склало 1001707,0грн. Отже станом на 01.01.2009 року за основною декларацією позивача загальний розмір від'ємного значення з ПДВ склав 1198686,0грн.

За даними декларації з ПДВ (скороченої) за грудень 2008 року за рядком 24 задекларовано 1400109,0 грн. суми ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму ПДВ, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання (від'ємне значення з ПДВ декларації (скороченої) по сільськогосподарському виду діяльності позивача).

У зв'язку із зміною в оподаткуванні ПДВ сільськогосподарських товаровиробників з 01.01.2009 року позивач втратив право на пільгове оподаткування ПДВ від сільськогосподарського виду діяльності і з цього періоду мав складати основну декларацію з ПДВ, у якій відображати податкові зобов'язання з ПДВ від всіх видів діяльності, у тому числі і від продажу товарів та послуг сільськогосподарського виду діяльності.

За даними декларації за січень 2009 року податкові зобов'язання з ПДВ від операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за цей податковий період склали 524489,0 грн., а податковий кредит січня 2009 року - 124463,0 грн., отже за даними декларування поточних операцій січня 2009 року позивачем отримано належний до сплати ПДВ 400026,0 грн. (524489 - 124463). У той же час у зв'язку із втратою права на пільгове оподаткування сільськогосподарського виду діяльності позивачем у порядку коригування до рядку 8.3 віднесено залишок від'ємного значення з ПДВ декларації з ПДВ (скороченої) у сумі 1400109,0 грн. З урахуванням такого перенесення та інших поточних коригувань податкових зобов'язань на 19141,0 грн. та податкового кредиту 200,0 грн. за січень 2009 року позивачем отримано від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту -1009024,0 грн., тобто перенесене від'ємне значення із скороченої декларації з ПДВ частково у сумі 380685,0 грн. (400026 - 19141 - 200) використано для зменшення належного до сплати ПДВ у січневій декларації 2009 року.

За результатами складання лютневої 2009 року декларації з ПДВ позивачем отримано від'ємне значення з ПДВ у сумі 365739,0 грн. За цією декларацією позивачем задекларовано податковий кредит у сумі 823318,0 грн., сплачений митним органам, та відкориговане від'ємне значення з ПДВ скороченої декларації з ПДВ у сторону його зменшення на 77637,0 грн. Отже загальна сума перенесеного з від'ємного значення із скороченої декларації позивача до основною декларації у 2009 році склала 1322472,0 грн. (1400109 - 77637).

При складанні декларації за березень 2009 року позивачем обчислено від'ємне значення з ПДВ у сумі 1564477,0 грн., із яких 1018371,0 грн. - ПДВ, сплачене митним органам. У цій декларації позивачем обчислено бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 823318,0 грн. За поясненнями позивача для обчислення цього бюджетного відшкодування використано ПДВ, сплачений митним органам у лютому 2009 року у сумі 823318,0 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 51 та податкового повідомлення-рішення №0000362300/0 позивачеві зменшено обчислене бюджетне відшкодування за березень 2009 року на 9316,0 грн. серед причин такого зменшення було безпідставне заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2009 року у зв'язку з перенесенням від'ємного значення у сумі 1400109,0 грн.

Крім того суд першої інстанції правильно частково погодився з висновком відповідача, оскільки у декларації із ПДВ за лютий 2009 р. позивач обчислив зобов'язання у загальній сумі 1459578,0 грн. та податковий кредит у загальній сумі 1825317,0 грн., в тому числі ПДВ сплачене митним органам 823318,0 грн. Від'ємне значення склало відповідно 365739,0 грн. (1825317-1459578). Проте до бюджетного відшкодування березня 2009 року позивач обчислив 823318,0 грн., що є більшим ніж від'ємне значення лютого 2009 року. Тобто позивач використав для обчислення бюджетного відшкодування березня 2009 року також від'ємне значення попередніх лютому 2009 року податкових періодів у сумі 457579,0 грн. (823318-365739). Проте не надав доказів фактичної сплати постачальникам цього від'ємного значення, задекларувавши у додатку №2 до декларації березня 2009 року сплату 823318,0 лише митним органам, що підтвердив у своїх поясненнях.

У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність зменшення бюджетного відшкодування позивача за березень 2009 року на 9316,0грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0000362300/0.

З урахуванням складання декларацій позивача за січень-березень 2009 року від'ємне значення з ПДВ з урахуванням збільшення його розміру відповідачем у лютому та березні 2009 року на 71246,0 грн. та 1415,0 грн. відповідно станом на 01.04.2009 року склало 3387289,0 із яких не використане від'ємне значення 2008 року 741107,0 грн. (1198686-457579), де 1198686,0 - від'ємне значення загальної декларації із ПДВ на кінець 2008 року, 457579 - частина від'ємного значення 2008 року, використана для обчислення бюджетного відшкодування у березні 2009 року.

За квітневою 2009 року декларацією з ПДВ позивачем обчислено від'ємне значення з ПДВ у сумі 1628281,0 грн. та обчислено до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1018370,0 грн., що була сплачена митним органам у березні 2009 року. Залишок від'ємного значення з ПДВ станом на 01.05.2009 року з урахуванням зменшення його розміру відповідачем на 15014,0 грн. склав 3982166,0 грн., у тому числі від'ємне значення 2008 року 741107,0 грн.

При складанні декларації з ПДВ за травень 2009 року позивачем обчислено ПДВ до сплати у сумі 385449,0 грн., за червень 2009 року - ПДВ до сплати 87814,0 грн. та за липень 2009 року ПДВ до сплати 2480735,0 грн. Для погашення цих зобов'язань позивачем повністю використано від'ємне значення з ПДВ 2008 року у сумі 741107,0 грн. та від'ємне значення з ПДВ 2009 року у сумі 2212941,0 грн. ((385499+87814+2480735)-741107,0)).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що від'ємне значення з ПДВ у загальній сумі 1322472,0 грн. (перенесене із скороченої декларації до загальної) використане позивачем для зменшення належних до сплати податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2009 року у сумі 380685,0 грн. за липень 2009 року у сумі 941787,0 грн. та не могло бути враховане при обчислені бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2010 року у зв'язку з його повним використанням позивачем у попередніх звітних податкових періодах.

Виходячи з позиції відповідача щодо неправомірності перенесення позивачем від'ємного значення із скороченої до основної декларації з ПДВ суд першої інстанції вірно зауважив, що висновками податкового органу по цим правопорушенням мало бути збільшення податкових зобов'язань позивача за січень 2009 року на 380685,0 грн. та за липень 2009 року на 941787,0грн., а не зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2010 року.

Станом на 01.08.2009 року залишок від'ємного значення з ПДВ склав 1028468,0 грн. Після липня 2009 року до квітня 2010 року позивач за виключенням листопада 2009 року належні до сплати податкові зобов'язання з ПДВ не декларував, а накопичував від'ємне значення з ПДВ, яке за вирахуванням позитивного значення за листопад 2009 року у сумі 444900,0 та з врахуванням від'ємного залишку на 01.08.2009 року 1028468,0 грн. задекларував у квітні 2010 року як бюджетне відшкодування з ПДВ.

За податковим повідомленням-рішенням № 0000342300/0 позивачеві збільшено податкові зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 284688,0 грн. у зв'язку з їх не сплатою у липні 2009 року тому, враховуючи згадані вище обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність обчислення цих зобов'язань зазначеним податковим повідомленням-рішенням.

За податковим повідомленням-рішенням № 0000312300/0 позивачеві зменшено обчислену у квітні 2010 року до бюджетного відшкодування суму ПДВ на 6762626,0 грн., а податковим повідомленням-рішенням № 00000352300/0 збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за ніші податкові періоди на 5734158,0 грн.

З актів перевірки № 56 та № 51 вбачається що збільшення та зменшення бюджетного відшкодування за податкові періоди 2009 - 2010 років пов'язане з тим, що позивач при розрахунку бюджетного відшкодування не врахував дати фактичної сплати ПДВ постачальникам. За даними відповідача ця сплата припадає на інші, ніж квітнень 2010 року податкові періоди, і тому це бюджетне відшкодування мало бути заявлене у ті податкові періоди, коли від'ємне значення з ПДВ було фактично сплачене постачальникам.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що приписи п.7.7.2 ст.7 Закону № 168, передбачають необхідність врахувати також п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, відповідно до якого податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

У зв'язку з цими нормами Закону № 2181 позивач шляхом надання розрахунку бюджетного відшкодування у поточному податковому періоді може виправити помилки щодо недекларування бюджетного відшкодування попередніх звітних періодів. При цьому головним є дотримання строку давності з моменту виникнення такого права до його реалізації шляхом складання розрахунку бюджетного відшкодування. Відповідно до актів перевірок та спірних податкових повідомлень-рішень декларування бюджетного відшкодування у квітні 2010 року позивачем здійснено з дотриманням строків давності. Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення бюджетного відшкодування за цей податковий період є обгрунтованим.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 20.07.2010р. №0000312300/0 та від 30.08.2010р. №0000352300/0 та наявність підстав для їх скасування та відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Таким чином апеляційні скарги Фермерського господарства «Інтегровані агросистеми» та Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Фермерського господарства «Інтегровані агросистеми» та Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов