Постанова № 38652882, 24.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року о 12 год. 00 хв.Справа № 808/1749/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області

до Колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк»

про стягнення суми капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області (далі - позивач, Відділення) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» (далі - відповідач, КСП «Маяк») про стягнення капіталізованих платежів в розмірі 323 715, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у Відділенні знаходиться особова справа потерпілого ОСОБА_1, якого було травмовано під час виконання ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача, та якому, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", здійснюються страхові виплати. Оскільки відповідач знаходиться в стані припинення, тому йому 27.12.2013 позивачем було надіслано претензію щодо грошових вимог Відділення в загальному розмірі 323 715, 14 грн. як капіталізованих платежів. У зв'язку з тим, що дана претензія відповідачем не виконана, сума капіталізованих платежів підлягає стягненню в судовому порядку.

У судове засідання 24.04.2014 представники сторін не з'явились.

Представник позивача до суду подав клопотання (вх.№16199 від 24.04.2014), у якому просить розглянути справу за його відсутності, на позові наполягає. Також 24.04. 2014 року представником відповідача до суду подане клопотання (вх.№16139), у якому він просить суд розглянути справу за його відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Так, оскільки представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути її в порядку письмового провадження.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд в судовому засіданні 24 квітня 2014 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк» зареєстроване у Відділенні як платник страхових внесків.

Крім того, на обліку у Відділенні, як потерпілий на виробництві, з 06 листопада 2007 року перебуває гр. ОСОБА_1 та має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що сталось 21 жовтня 1981р. Так, згідно із висновком МСЕК від 06.11.2007 серія АВ № 002944 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 50 % та 2 група інвалідності, безстроково. Цей факт, що стався з даним громадянином під час виконання трудових обов'язків на КСП «Маяк», підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів.

Як підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

У зв'язку з ліквідацією підприємства, позивачем здійснено розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань КСП «Маяк» перед потерпілим внаслідок травмування під час роботи на КСП «Маяк» ОСОБА_1

та надіслано відповідачу претензію про визнання капіталізованих платежів в розмірі 323 715, 14 грн.

Так, станом на 28.02.2014 відповідь щодо розгляду вказаної претензії на адресу Відділення не надходила, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення капіталізованих платежів.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, на обліку у відділенні з 2007 року знаходиться справа потерпілого на виробництві ОСОБА_1, який отримав трудове каліцтво на даному підприємстві та отримує страхові виплати, про що свідчить, Постанова від 03.12.2013 про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (щомісячно) та Постанова від 29.03.2013 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013.

Судом встановлено, що позивачем зроблено розрахунок капіталізації платежів для виплати постраждалому на виробництві на загальну суму 323715, 14 грн. Вказана сума складається з суми потреби в капіталізації коштів для виплати втраченого заробітку та потреби в капіталізації коштів для виплати пенсії.

Так, ліквідаційною комісією не визнано грошових вимог про суму капіталізованих платежів, та сума боргу не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змісту ч. 3 ст. 110 ЦК України вбачається, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 2 ст. 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Згідно ст.ст. 15, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ЦК України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме Порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.

Положенням п. 5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до п. 1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Пунктом 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Аналогічні висновки щодо правових норм, які підлягають застосуванню у даних спірних правовідносинах, викладено в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до ТОВ «Фрунзе - авто» про стягнення капіталізованих платежів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підтвердження заявленої суми позову позивачем було надано ряд документів. Зокрема, постанови щодо взяття на облік постраждалого та призначення йому виплат, довідку про розмір пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання інвалідам ІІ групи постраждалого, виписку з МСЕК № 002944, розрахунок капіталізації платежів від 26.12.2013 № 643, розрахунок від 01.03.2013 перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01.03.2013, розрахунок потреби в капіталізації коштів КСП «Маяк» для розрахунку з потерпілим на виробництві, акт від 19.09.2013 № 30 про результати позапланової перевірки відповідача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Станом на момент розгляду справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів в сумі 323 715, 14 грн.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 159-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області суму капіталізованих платежів в розмірі 323 715 (триста двадцять три тисячі сімсот п'ятнадцять гривень) 14 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя Л.О. Нестеренко