Вирок № 38652482, 14.05.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1688/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Проць Т. В. ,

при секретарі - Бенчук О.В.

за участю прокурора Литвиненка Р.С.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014110230000121 від 26.02.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Северодонецьк Луганської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, маючого двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Обухівського районного суду від 18 грудня 2013 року по ч.1 ст.125 КК України до 850 грн. штрафу, штраф сплачено

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 20.02.2014 року близько 00.40 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі за місцем проживання по АДРЕСА_1 вчинив сварку із своєю колишньою дружиною, ОСОБА_1, погрожуючи вбивством, приставив їй ніж до горла, і тим самим викликав у ОСОБА_1 побоювання реального здійснення цієї погрози, після чого з метою припинити його дії вона схопилася лівою рукою за лезо ножа, а ОСОБА_2, висмикнув ножа з руки колишньої дружини, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді рвано-різаних ран 3-5 пальців лівої кисті. В подальшому він наніс їй два удари долонею правої руки по обличчю та відштовхнув.

Згідно висновку експерта №19 від 06.03.2014 року, у ОСОБА_1, виявлені тілесні ушкодження у вигляді рвано-різаних ран 3-5 пальців лівої кисті. Дані тілесні ушкодження, за часом виникнення, можуть відповідати терміну вказаному в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров'я. Виявлені у потерпілої ОСОБА_1 тілесні ушкодження утворились в результаті дії предметом з ріжучими властивостями і могли утворитись за обставин викладених у фабулі. Потерпілій було заподіяно не менше 3-х прикладань сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав суду, що проживає разом з колишньою дружиною ОСОБА_1 та їх неповнолітніми дітьми АДРЕСА_1. 19.02.2014 року ввечері він вдома на кухні вживав спиртні напої, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 20.02.2014 року близько 01.00 години він дістав ніж та почав погрожувати колишній дружині вбивством, приставляючи ножа до шиї останньої. В цей час дружина схопилась за лезо ножа від чого в неї з долоні потекла кров і він припинив свої дії. У скоєному щиро кається, просить суд застосувати до нього закон України «Про амністію у 2014 році», оскільки він має двох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим шлюб розірвали, однак продовжують разом проживати. Останній зловживає спиртними напоями, а в стані алкогольного сп'яніння вчиняє сварки, застосовує фізичну силу. 20 лютого 2014 року близько 01.00 години за місцем проживання, обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно вчинив сварку з нею, в ході якої взяв кухонний ніж та приставив їй до горла, погрожуючи вбивством. В цей час вона реально сприймала його погрозу, вважала, що він може її вбити, а тому з метою, хоч якось захиститися, лівою рукою схопилась за лезо ножа. Вважає, що колишній чоловік належних висновків для себе не зробив і не змінить свою поведінку.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності позицій, а також роз'яснено про позбавлення права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.

За наведених обставин суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд умисні дії ОСОБА_2, які виразились в погрозі вбивством, оскільки в потерпілої були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, кваліфікує по ч.1 ст.129 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України - скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, його вік, сімейний стан, думку потерпілої щодо призначення покарання, а також те що обвинувачений за місцем проживання характеризується формально посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має двох малолітніх дітей.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, оскільки такий вид покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Проте, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою, тому вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75,76 КК України.

Разом із цим ОСОБА_2 під час судового розгляду порушено клопотання про звільнення його від покарання на підставі п. «в» ст. 1 ЗаконуЗакону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», в редакції Закону від 27.02.2014 року, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

За змістом ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, що відповідно до ст. 12 КК України не є тяжким або особливо тяжким, має двох дітей сина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно яких батьківських прав не позбавлений. В коло осіб до яких не застосовується амністія відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» не входить, раніше не амністувався, а тому обвинувачений підлягає звільненню від призначеного судом покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.370, 374 КПК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного даним вироком покарання на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

СуддяПроць Т. В.