Постанова № 38652216, 14.05.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.05.2014

227/558/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Добропілля 14 травня 2014 року

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Біблі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2013 рік,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до УПСЗН Добропільської міської ради про визнання дій останнього щодо відмови в проведенні перерахунку і виплаті допомоги на оздоровлення неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, а саме перерахувати щорічну компенсації на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, передбаченому ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат та стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4498,00 грн.

В судовому засіданні позивач на заявлених вимогах наполягає, просить їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позову, вважає їх дії по призначенню і виплаті щорічної компенсації відповідають вимогам чинного законодавства України.

Вивчивши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і має право на користування компенсаціями та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.6).

Згідно довідки МСЕК від 12.11.2013 року (а.с.4), ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, що пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за 2013 рік виплатив йому компенсацію на оздоровлення в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно письмових заперечень та пояснень представника відповідача (а.с.14-15) вбачається, що останній не визнає позовні вимоги позивача, так як вважає, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації на оздоровлення за 2013 рік діяв правомірно.

Як вбачається з відповіді відповідача від 30.01.2014 року (а.с.10), ОСОБА_1 була нарахована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2013 році в розмірі 90,00 грн. (платіжне доручення № 3647 від 31.10.2013 року).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ передбачена щорічна компенсація на оздоровлення особам, що виплачується в розмірах і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.63 вищевказаного Закону № 796-ХІІ, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до ст.62 Закону № 796-ХІІ, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом № 796-ХІІ передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету. Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст.51 Бюджетного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що інвалідам 3 групи виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватися в розмірі 90 грн.

Відповідно до п.4 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік», у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

На дійсний час вищезазначені положення Закону та постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не визнано неконституційними та не скасовувались.

Згідно роз'яснень Пленуму ВАС України в постанові № 4 від 12.03.2012 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39,48,50,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», судам необхідно звертати увагу на те, що у разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше. Крім того, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (п.2 вказаної постанови).

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших її сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України.

Крім того, суд вбачає, що Закон України «Про Державний бюджет на 2013 рік» не зупинив дію положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Між тим, норми ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слід застосовувати з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року та постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, так як відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись Конституцією України, ст. 2, 71, 128, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року, постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2013 рік - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий: суддя В.В.Хандурін