
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" травня 2014 р.Справа № 916/700/14
за позовом: Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія"
про стягнення 299 084,24грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від прокурора: Гончарова А.М. на підставі посвідчення від 22.11.2013р.
Від позивача(Міністерство інфраструктури України): Бровкін І.О. за довіреністю №0204/15/14-13 від 22.10.2013р.
Від позивача (ДП "Одеський морський торговельний порт"): Дабіч Н.В. за довіреністю №20/7-1343 від 26.11.2013р.
Від відповідача: Коротков С.О. за довіреністю №б/н від 02.01.2014р.
СУТЬ СПОРУ: 26.02.2014р. за вх.№ 686/14 Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія", в якому просить суд стягнути з останнього на користь ДП "Одеський морський торговельний порт" заборгованість в сумі 299 084,24 грн. за неналежне виконання Договору про надання послуг № КД-4520 від 01.10.2003р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2014р. провадження у справі порушено , справі присвоєно №916/700/14.
Згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 02.04.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/700/14 передано на розгляд судді Зайцеву Ю.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2014р. дану справу прийнято до провадження суддею Зайцевим Ю.О.
У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно з розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області Горячук Н.О. від 14.04.2014р. справу №916/700/14 передано на розгляд судді Власової С.Г, про прийняття даної справи до провадження останньою винесено відповідну ухвалу від 15.04.2014р.
Прокуратура та позивач підтримують позовні вимоги та просять їх задовольнити з підстав, викладених у позові та в обґрунтуваннях позовних вимог за вх.№ 7735/14 від 27.03.2014р.
Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги Прокуратури про стягнення 299 084,24 грн. за надані Портом послуги визнає з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
01.10.2003р. між ДП "Одеський морський торговельний порт" (надалі - "Порт") та ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" (надалі - "Підприємство") укладено договір про надання послуг №КД-4520, відповідно до умов якого Порт зобов'язується в порядку та на умовах, які визначені у даному договорі, виконати роботи (послуги) за вимогою Підприємства по технологічному забезпеченню навантажувально-розвантажувальних робіт, що виконуються Підприємством , а Підприємство зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити ці роботи (послуги) (п. 1.1. Договору).
Роботи виконуються силами виробничого комплексу технологічного забезпечення Одеського порту (п. 1.2. договору).
Діючий Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2003р. Договір вважається автоматично пролонгованим строком на один календарний рік за умови, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку договору не заявить письмово про його припинення (п.п. 2.1., 2.2.. Договору).
У розділі 3 визначені обов'язки сторін.
Відповідно до п. 4.1 Договору Підприємство зобов'язалося щомісячно здійснювати оплату за послуги, передбачені Договором, які підтверджуються актом виконаних робіт, які підписані обома сторонами. Підписаний акт виконаних робіт є підставою для виставлення Одеським портом рахунку по тарифах, що діють в порту на момент надання послуг (Додаток №1).
Згідно з п. 4.2 Договору оплата Підприємством рахунків за надані послуги виконується упродовж 10-ти банківських днів з дня виставляння рахунку.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, відповідно до діючого Договору (розділ 3), Сторони несуть відповідальність, яка передбачена діючим законодавством України.
У додатку №1 до вищевказаного договору зазначені тарифи на послуги.
Позивач вказує, що на виконання договору, надав послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт для ТОВ "УНСК" на загальну суму 362 883,05 грн.: у квітні 2013р. на суму 33 469,73 грн., у травні 2013р. на суму 52 229,16 грн., у червні 2013р. на суму 45 186,43 грн., у липні 2013р. на суму 43 798,81 грн., у серпні 2013 р. на суму 39 028,27 грн., у вересні 2013р. на суму 37 607,93 грн., у жовтні 2013р. на суму 23 654,59 грн., у листопаді 2013р. на суму 51 151,76 грн., у грудні 2013р. на суму 36 756,37 грн. На підставі актів здачі-прийняття робіт позивачем виставлені відповідачу рахунки для сплати, а саме: рахунки № 240418 від 07.05.2013р. на суму 33 469,73 грн., № 240429 від 03.06.2013р. на суму 52 229,16 грн., №240440 від 02.07.2013р. на суму 45 186,43 грн., №240469 від 03.09.2013р. на суму 39 028,27 грн, №240458 від 02.08.2013 р. на суму 43 798,81 грн., №240485 від 03.10.2013р. на суму 37 607,93 грн., №240500 від 05.11.2013р. на суму 23 654,59 грн., №240513 від 05.12.2013р. на суму 51 151,76 грн., №240519 від 08.01.2014р. на суму 36 756,37 грн.
В свою чергу, відповідачем надані позивачем послуги відповідно до вищезазначеного Договору оплачені частково в сумі 63 798,81 грн., що підтверджується банківськими виписками № БВ00006220 за 03.09.2013р. на суму 3798,81 грн., №БВ00006251 за 05.09.2013р. на суму 20000,00 грн., БВ00006446 за 13.09.2013р. на суму 10000,00 грн., №БВ00007386 за 18.11.2013р. на суму 10 000,00 грн., №БВ00000019 за 09.01.2014р. на суму 20 000,00 грн. Тобто, послуги на суму 299 084,24 грн., які надані позивачем, відповідач не оплатив.
02.08.2013р. Позивач звернувся до відповідача з претензією №20/1-833, відповідно до якої просить останнього перерахувати суму боргу за Договором КД-4520 від 01.10.2003р. на рахунок позивача, а також повторно з претензією від 29.10.2013р. №20/1-1213, згідно з якою також просить відповідача перерахувати суму заборгованості за Договором КД-4520 від 01.10.2003р. на рахунок позивача, але за твердженнями позивача зазначені претензії залишились без відповіді відповідача.
Враховуючи викладене Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 299 084,24 грн.
Відповідно до відзиву на позовну заяву за вх. 11532/14 від 05.05.2014р. відповідач позовні вимоги Прокуратури про стягнення 299 084,24 грн. визнає у повному обсязі.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Як вище встановлено господарським судом, 01.10.2003р. між сторонами укладено договір про надання послуг №КД-4520, відповідно до умов якого Порт зобов'язується в порядку та на умовах, які визначені у даному договорі, виконати роботи (послуги) за вимогою відповідача по технологічному забезпеченню навантажувально-розвантажувальних робіт, що виконуються відповідачем , а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити ці роботи (послуги).
Позивач виконав свої зобов'язання за договором про надання послуг №КД-4520 від 01.10.2003р., що підтверджується вищепереліченими актами здачі-прийняття робіт для ТОВ "УНСК". В свою чергу, із вище встановлених обставин справи випливає, що відповідачем частково виконані зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг в сумі 63 798,81 грн. відповідно до банківських виписок (перелічені вище) та заборгованість відповідача за надані послуги складає 299 084,24 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 31846804) на користь
Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091 у ПАТ "Марфін Банк", МФО 328168) заборгованість в сумі 299 084 ( двісті дев'яноста девять тисяч вісімдесят чотири) грн. 24 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 31846804) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 5 981 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 68 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12 травня 2014 року.
Суддя Власова С.Г.
Судове рішення № 38651351, Господарський суд Одеської області було прийнято 05.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/700/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: