Ухвала суду № 38651242, 14.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"14" травня 2014 р. Справа № 911/1751/14

Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Сервіс»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»;

про стягнення 42 829, 38 грн.

встановив:

13.05.2014 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» про стягнення 42 829, 38 грн.

Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно пункту 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року за № 7 Законом передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України (частина перша статті 9).

Відповідно до абзацу 3 п. 2. 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року за №7 за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

Відповідно до вищевикладеного, суд звертає увагу заявника, що платіжними реквізитами для перерахування судового збору за подання позовних заяв, інших заяв до Господарського суду Київської області є:

Отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989

Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

Код банку отримувача (МФО) 821018

Рахунок отримувача: 31214206783001

Код класифікації доходів бюджету: 22030001

Призначення платежу: 22030001; (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа), вказати пункт ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Сервіс» № 143 від 17.12.2013 року (вх. № 1859/14 від 13.05.2014 року), в якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжні доручення № 60 від 19.02.2014 року на суму 106,50 грн. та № 7 від 10.01.2014 року на суму 1 720,50 грн., в яких отримувачем зазначено: УДК у Шевченківському районі м. Києва.

Таким чином, платіжні доручення № 60 від 19.02.2014 року на суму 106,50 грн. та № 7 від 10.01.2014 року на суму 1 720,50 грн. не можуть бути документами, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Стаття 58 ГПК України передбачає, що в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька позовних вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, в вимогу про стягнення заборгованості фактично включені вимоги про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 01/09/10-001ДН від 01.09.2010 року та за Договором купівлі-продажу № 101 ДМ від 03.01.2013 року.

Позов обґрунтований невиконанням зобов’язань з оплати за Договором купівлі-продажу № 01/09/10-001ДН від 01.09.2010 року та за Договором купівлі-продажу № 101 ДМ від 03.01.2013 року.

Як вбачається з позовної заяви, за кожним договором купівлі-продажу підписувались різні видаткові накладні, видавалися різні довіреності, виставлялись різні рахунки-фактур, що свідчить про те, що позовні вимоги не пов’язані і поданими доказами.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача одночасно не пов’язані підставами виникнення та поданими доказами.

Таким чином, позивачем порушено правила об’єднання вимог.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об’єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об’єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п. (п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за №18).

Вимоги даної позовної заяви випливають з різних фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Вимоги обґрунтовані невиконанням зобов’язань за договорами, які мають різну правову природу, та відповідно різні умови, укладені в різний час.

Оскільки кожен окремий договір, а також факт порушення його умов, є окремими підставами позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, що порушує вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.

Також, позивачу необхідно враховувати, що кількість окремих договорів, які мають різну правову природу суттєво ускладнює судовий розгляд, оскільки суду необхідно в межах одного провадження фактично вирішити кілька окремих, не пов‘язаних між собою спорів та надавати окрему юридичну оцінку доказам по кожному договору окремо.

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги щодо стягнення боргу не пов’язані підставою їх виникнення, так як виникли з різних договорів. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов визначених у договорі та щодо допущених порушень вимог закону кожного договору окремо.

Чинне законодавство не передбачає поєднання в одній позовній заяві однорідних вимог, які підтверджуються тотожними доказами.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на те, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем на підтвердження направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів додано фіскальний чек № 1891 від 08.02.2014 року, який підтверджує лише факт здійснення операції щодо надіслання поштового відправлення на адресу відповідача, проте, яка саме поштова кореспонденція направляється адресату, вбачається лише з опису вкладення поштового відправлення, який в матеріалах поданої позовної заяви відсутній.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, позивачем не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовна заява не може бути прийнятою до розгляду господарським судом Київської області та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Сервіс» з доданими до неї матеріалами, всього на 28 аркушах (в т.ч. оригінали платіжних доручень № 60 від 19.02.2014 року та № 7 від 10.01.2014 року, фіскальний чек № 1891 від 08.02.2014 року) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Карпечкін Т.П.