Постанова № 38650663, 28.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року 11:40Справа № 808/791/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу,

за позовом Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до ОСОБА_1

про стягнення коштів допомоги по безробіттю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 січня 2014 року Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить стягнути з відповідача суму коштів допомоги по безробіттю в розмірі 579,10 грн.

31 січня 2014 року судом зроблений запит до Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Запорізькій області щодо місця проживання (перебування) відповідача.

19 лютого 2014 року від Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Запорізькій області надійшла інформація, відповідно до якої, відповідач проживає (перебуває) за тією ж адресою, що і зазначена в позовній заяві.

Ухвалою суду від 20 лютого 2014 року було відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 березня 2014 року.

Провадження у справі зупинялось до 08 квітня 2014 року.

В зв'язку з перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному, провадження у справі поновлено з 28 квітня 2014 року, про що сторони повідомлені належним чином.

28 квітня 2014 року від представника позивача надійшла заява (вх.№16538) про розгляд справи за відсутності його представника в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про час та дату судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення судової кореспонденції.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття відповідача, а також положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з матеріалів справи, 06 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного районного центру зайнятості, як такий, що шукає роботу. В заяві від 06.12.2012 він зазначив, що трудової діяльністю він не займався та не був найманим працівником.

Наказом від 13 грудня 2012 року за №НТ121213 йому було надано статус безробітного на підставі Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ), як незастрахованій особі без урахування страхового стажу з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 13.12.2012 по 10.06.2013.

На підставі відомостей Державної податкової інспекції від 19.12.2012 р. та відповідно до ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, спеціалістами Запорізького міського центру зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на ТОВ «Онікс», про що було складено акт від 19.07.2013 р. № 322.

Відповідно до відомостей зазначених в зазначених в акті від 19.07.2013 р. № 322, ОСОБА_1 працював бетонярем у ТОВ «Онікс» з 03.09.2001 р. по 05.09.2001 р. та був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 3 ст. 23 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Таким чином, ОСОБА_1 не мав права отримувати допомогу з 13.12.2012 року.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 13.12.2012 р. по 14.01.2013 р. у сумі 579,10 грн.

01 січня 2001 року набрав чинності Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20.11.2000 №307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №917/5136.

Пунктом 6.14 вказаного Порядку передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, про що відповідач також був попереджений.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був зареєстрований в установленому порядку, як безробітний у Правобережному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя, він, відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг. Оскільки, безробітний ОСОБА_1 своєчасно не повідомив Правобережний районний центр зайнятості м.Запоріжжя про те, що він працював бетонярем у ТОВ «Онікс» з 03.09.2001 р. по 05.09.2001 р. та був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що суттєво вплинуло би на умови виплати йому матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, він зобов'язаний відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 579,10 грн. за зазначений період.

Доказів повернення суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю відповідачем не надано.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України про те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також ч. 1 ст. 71 КАС України згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості м.Запоріжжя задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 579 грн. 10 коп. (п'ятсот сімдесят дев'ять гривен десять копійок), які перерахувати на: р/р 37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, банк: УДК у Хортицькому районі м.Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко